Риба за ціною авто і "золоті" туалети: топ-5 найпопулярніших зловживань на Prozorro

ДП "Прозорро" самоусунулось від перекриття злочинних лазівок, а чиновники робити це й не планували

Платформа Prozorro відіграла історичну роль у боротьбі зі зловживаннями при державних закупівлях, розкривши інформацію про торги. Втім, з часом чиновники призвичаїлись до її обмежень, знайшли лазівки, і систематично їх використовують.

Державне підприємство, яке адмініструє платформу, самоусунулось від роботи з перекриття злочинних схем. З одного боку, це не їхній прямий обов’язок, але з іншого — Prozorro на очах девальвує до банальної програмки, яку вмілі ділки використовують для реалізації злочинів.

"Телеграф" зібрав п’ять найпоширеніших видів зловживань у сфері публічних закупівель.

Обмеження кола учасників

Найпопулярніший вид зловживань на платформі Prozorro — штучне обмеження кола учасників тендеру. Тут можуть бути різні варіанти: пропозиція може бути відхилена через недодану довідку, якусь бюрократичну зачіпку в папірці. Але часто закупівельники одразу вказують вимоги до учасників, яким відповідають лише кілька заздалегідь відомих фірм.

Про подібний випадок "Телеграф" розповідав у статті про утилізацію ламп розжарювання від "Укрпошти". Департамент захисту довкілля Запорізької обласної військової адміністрації заборонив брати участь у тендері компаніям, що не працюють на території регіону. У підсумку тендер розіграли дві місцеві фірми: стартова сума закупівлі знизилась приблизно на 2%, хоча учасник з іншої області готовий був утилізувати вдвічі дешевше. З якою метою було усунуто підрядника — дасть роз’яснення Антимонопольний комітет, на розгляді у якого перебувають документи.

Як розповідає незалежний аудитор Юлія Глушко, для уникнення відповідальності за подібні зловживання державні компанії та установи нерідко винаймають організатора-посередника. Так звана уповноважена особа бере на себе всі ризики. А коли справа доходить до розслідування контролюючих чи правоохоронних органів, посередник може бути вже ліквідований.

"Наприклад, є замовник – водоканал, департамент освіти, громада, — представник якого може сказати: там буде п’ять учасників, мій такий-то, він має перемогти". І далі вже представник замовника продумує, як зробити так, щоб виграв певний підрядник", — каже експертка.

Опис предмета закупівлі "зі стелі"

Друге за частотою зловживання на платформі Prozorro – абстрактний опис предмета закупівлі. Це дозволяє замовнику та наближеним до нього підрядникам довільно трактувати, що саме слід запропонувати на тендері. Відповідно, тим, хто не "в темі", лишається тільки вгадувати, як виграти конкурс. Найчастіше вони навіть дізнаються про нього з запізненням, адже моніторять, як правило, лише конкретні товари та послуги. Наприклад, якщо якась ОТГ планує закупити послуги зі створення "громадського простору", без жодної деталізації, й при цьому одразу вказує очікувану вартість на кілька мільйонів гривень, виграти такий тендер може лише "дружня" фірма.

Експерт з питань енергетики Андрій Закревський зазначає, що навіть електроенергію на Prozorro навчились продавати так, що не одразу здогадуєшся, що це саме вона.

"Спочатку люди спробували продавати яйця в наборах з червоною ікрою і картоплею. Це вдалося. Потім почали електроенергію купувати в "дозах" і "порціях", — каже експерт.

Ціна нижча від собівартості

Ще одна злочинна схема з використанням Prozorro — свідоме заниження ціни на торгах нижче від собівартості. Якщо фірма-переможець у гарних стосунках з мером чи керівником державної компанії, які проводять тендер, можна сміливо обвалювати ціну. Згодом підряднику досить написати лист з посиланням на подорожчання матеріалів чи інші обставини, і закон дозволяє переглянути ціну закупівлі.

Допорогові закупівлі

Уряд дозволяє чиновникам проводити без тендеру через Prozorro закупівлі товарів на суму менш як 100 тисяч гривень і поточні ремонти дешевше від 200 тисяч гривень. Це цілком логічне рішення. Якщо треба купити стіл та стілець, нема сенсу збирати окрему тендерну комісію. Але ця лазівка стала предметом яскравих зловживань, які завдяки Prozorro стають публічними.

Наприклад, ліцей у Кіровоградській області за спрощеною процедурою закупив хек по 58 147 грн за кілограм, що відповідає вартості вживаного вітчизняного авто. І формально при цьому нема жодних порушень. У Чернівцях працівники кладовища намагалися купити сіль по 378 грн 18 коп. за кілограм. Після розголосу тендер було скасовано.

А в Одеській області чиновники вирішили відремонтувати туалет за півмільйона гривень. При цьому роботи з оновлення "золотої" вбиральні на кладовищі розбили на три лоти. І це дало можливість найняти фірму для ремонту без конкурсу.

Ступінь локалізації

При державних закупівлях продукції машинобудування законодавство вимагає наявності у ній не менше як 15% української складової. Але яким реально є ступінь локалізації, ніхто не перевіряє. Часто учасники тендерів на Prozorro вказують цей показник "зі стелі", і Мінекономіки, яке веде відповідний реєстр товарів, вірить їм на слово.

До чого це призводить, "Телеграф" вже писав раніше. Українські чиновники закуповують турецькі автобуси, довіряючи інформації про те, що 15% української складової в них буде забезпечено… фарбуванням.

Робота для аудиторів

По роз’яснення ситуації "Телеграф" звернувся до ДП "Прозорро". За словами керівника з комунікацій Євгена Гриценка, певні труднощі пошуку на Prozorro існують.

"Розумію проблему, сам часто щось шукаю, але ми як система не можемо впливати на те, як замовник називатиме те, що він купує. Бо це можуть бути дуже складні предмети, які важко уніфікувати, на відміну від товарів, які розміщують на Rozetka чи інших маркетплейсах", — каже речник платформи.

Фахівець також наголосив, що існує передбачена законом відповідальність за недотримання правил учасниками платформи.

"Робота аудиторів — перевіряти такі речі та притягати до відповідальності, — каже Євген Гриценко. — Тому я не розумію, які можуть бути претензії до Prozorro, система дає повний масив інформації, щоб побачити зловживання".

Проте очевидно, що платформа Prozorro — не простий маркетплейс. Це державне підприємство, і, якщо його ресурс систематично використовують для злочинів, це вимагає реагування як самого ДП, так і правоохоронних органів.

Поки що системної роботи з удосконалення процедури публічних закупівель та недопущення зловживань не веде ніхто. Як результат, Prozorro з гордості країни перетворюється на місце злочинів.