Вільна ніша: як знищення Каховської ГЕС вплинуло на ринок кавунів

Знищення греблі Каховської ГЕС російськими окупантами стало справжнім шоком для ринку кавунів. Ціни на них підскочили до 25-30 грн за кг. Херсонщина є головним постачальником цієї ягоди в Україні. Водночас ця криза створила можливості для фермерів, які вирощують кавуни в інших регіонах. Часом у дуже несподіваних.

Кавуни з… Рівненщини

Голова Асоціації фермерів та приватних землевласників Рівненщини Андрій Кузьмич розповів "Бізнес Телеграфу", що через особливості клімату кавуни на заході Україні вирощувати набагато важче, аніж на півдні. Однак фермери все ж вирішили ризикнути.

"У нашому Поліському регіоні традиційно й класично вирощують пшеницю, кукурудзу, сою. Такий собі сільськогосподарський тріумвірат. Після того, як московити окупували частину Херсонщини та Миколаївщини, виник дефіцит овочів. Тоді фермерські господарства й почали задумуватися над вирощуванням нішевих, атипових для нашої області культур", — каже Андрій Кузьмич.

Голова асоціації зазначив, що теоретично кавун — це південна ягода, оскільки він любить сонце, тепле повітря і воду, а клімат Рівненщини відрізняється і не є ідеальним для його вирощування. Та для наших фермерів нема нічого неможливого. Попри складний технологічний процес, торік кілька фермерів уже спробували вирощувати кавуни. А цьогоріч за смугастиків взялися уже 10 фермерських господарств, засадивши ними 50 га землі.

Застосували нову технологію посадки

Якщо на півдні кавуни сіють у відкритий ґрунт насінням, рівненські фермери через різницю у кліматі спочатку вирощують розсаду у парниках, а потім, коли середньодобова температура досягає +15 °C, висаджують саджанці під плівку. Тоді плоди виростають великими. Звісно, це ще не професійне вирощування баштанних, радше експериментальне, бо кавунами займаються винятково ентузіасти.

"Для нас це нішева культура, яку ми ще тільки вчимося вирощувати, поки дозволяють погодні умови. Проте за смаковими якостями рівненські кавуни поступатися херсонським точно не будуть",— переконаний Андрій Кузьмич.

Всім тонкощам вирощування нової для них культури місцеві фермери навчалися у землеробів з Херсонщини та Миколаївщини, які релокувалися з початком війни, а також займалися самоосвітою. Самі вивчали фізіологію рослини, самі готували поле, саджали, організовували полив, розбиралися в тонкощах підживлення.

Наш кавун — дешевший за імпортний

Андрій Кузьмич каже, що забезпечити кавуном всю Україну рівненські фермери, звісно, не зможуть, а от у розрізі області — цілком ймовірно. Торік, розповідає він, з одного гектара вдалося зібрати до 45—55 тонн урожаю. Цього року площа під баштанні засаджена більша, відповідно, і кавунів буде більше.

"Наші люди вміють працювати на землі, тому, думаю, дефіциту й ажіотажу на цю ягоду точно не буде, хто захоче, зможе поласувати. Та й за ціною рівненський кавун буде дешевшим, аніж імпортний. Хоч експортні варіанти на українському ринку будуть 100%",— наголошує Андрій Кузьмич.

Втрати кавунів через війну та підрив Каховської ГЕС

Президент Української плодоовочевої асоціації (УПОА) Тарас Баштанник зазначив, що у довоєнний період в Україні засаджували кавунами 45-50 тисяч га, з них 15-17 тисяч га — на Херсонщині. Але торік через російську окупацію посмакувати ягодою, вирощеною під південним сонцем, не вдалося, оскільки місцеві фермери не мали змоги ані посадити, ані виростити її. Після часткової деокупації регіону землеробам таки вдалося засіяти 2 тисячі га. Проте через вчинений росіянами теракт на Каховській ГЕС урожай на батьківщині найсолодших кавунів втрачено.

"Скільки гектарів вціліло і спроможні дати врожай — це запитання, на яке наразі неможливо дати відповідь. Територія, що ближче до Миколаївщини, постраждала менше. Тому сподіваємося, що принаймні з половини засадженої землі вдасться зібрати урожай",— зазначив Тарас Баштанник.

Кавуни масштабують в інших регіонах

Та зовсім без українських кавунів споживачі не залишаться. Їх вирощують уже по усій Україні — від Волині до Черкас.

На заміщення херсонських кавунів за вирощування масово взялися аграрії з Кіровоградської, Дніпропетровської, Житомирської, Полтавської, Рівненської та навіть Закарпатської областей. Лідерами є південні області — Миколаївщина й Одещина.

Наразі в Україні ягодою засаджено приблизно 32 тисячі га проти довоєнних 45-50 тис. га. Однак навіть разом узяті області не отримають стільки кавунів, скільки збирала Херсонщина з 14 тисяч га. Заміщення не буде повноцінним через кліматичні особливості регіонів.

"Перші херсонські кавуни зазвичай достигають уже на початку липня, вирощені в інших областях — пізніше. Та і смак у них не такий насичений і солодкий", — додає президент УПОА.

Імпорту буде менше

Без імпорту Україні не обійтися, проте цьогоріч кавунів з-за кордону на наших ринках буде значно менше, переконаний Баштанник.

"Цього року прогнозують досить непоганий урожай українських кавунів, приблизно 60-80 тонн з га. Також не слід забувати й про те, що попит на ягоду суттєво впав через низьку купівельну спроможність споживачів та велику міграцію населення", — каже він.

Щодо імпорту, то 50-60% усієї продукції ввозиться до нас з Туреччини, Молдови та Румунії, з’являться і кавуни з Греції. До війни зазвичай на ринках було лише 10% кавунів з-за кордону від зібраного українського урожаю. Торік цей показник зріс до 30%. А цьогоріч закупівля імпорту знизиться до 20%, вважає Баштанник.

Імпорт та власні кавуни закриють потребу

Голова Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин переконаний, що хвилюватися щодо дефіциту кавунів нема приводу. Попри те, що херсонських кавунів цьогоріч не буде, власне, як не було їх і торік, на український ринок ягода все одно потрапить завдяки імпорту. Тож кавунів вистачить на всіх.

На думку Пендзина, Україна може розраховувати на кавуни з Туреччини, Болгарії, частково з Греції. Турки і зараз дають нам баштанні, оскільки у них досить сприятливі умови для їхнього вирощування.

Цікаво, що кавунів і дині постачали переважно із Середньої Азії. Цьогоріч вони з Туркменістану та Казахстану в Україну не потраплять через відсутність трафіку через Чорне море, яким наразі йде винятково зерновий коридор, а транзит продовольства через країну-агресорку неможливий. Тому на заміну цій продукції ми почали брати ягоду у Туреччини, хоч вона через ускладнені логістичні шляхи виходить дорожчою, оскільки прямує через Болгарію, Румунію, Бессарабію (південь Молдови. — Ред.) і в'їжджає в Одещині. Це єдиний можливий шлях на сьогодні, констатує Пендзин.

Ціни знизяться, але не суттєво

За прогнозами Економічного дискусійного клубу, розраховувати на суттєве подешевшання кавунів споживачам не варто.

"Ціна кавунів падати не буде. Якщо на ринок зайде імпорт, то ціна буде формуватися з урахуванням курсу долара та витрат на логістику. Можливо, з часом, під кінець літа, коли почне надходити українська продукція, вартість трохи знизиться. Але 7—10 грн за кілограм ми навряд побачимо. Середня ціна триматиметься на рівні 25—30 грн за кг", — каже Олег Пендзин.

Без греблі в Каховці годі мріяти про херсонські кавуни

Через теракт на Каховській ГЕС десятки тисяч гектарів земель у Херсонській, Запорізькій та Дніпропетровській областях залишилися без поливу. А це означає, що на цих землях через високі температурні показники не буде рости нічого, і з червня до кінця серпня там без поливу буде випалена земля. Тож на Херсонщину можна не покладати надій зовсім, вважає Пендзин. Принаймні, доки не відновлять дамбу.

У Мінекономіки заявили, що на відбудову Каховської ГЕС знадобиться близько 1 млрд доларів та роки на відновлення. Тож українцям ще довгий час доведеться обходитись кавунами, фруктами та овочами з-за кордону.