"Полювання" на активи. Чи дозволить Верховний суд поцупити "Укрінбанк" у Фонду гарантування вкладів?

Ліквідація "Укрінбанку" стартувала ще 2015 року, однак держава та Фонд гарантування вкладів фізосіб (ФГВФО) і до сьогодні не повністю контролюють цю фінустанову. Історія банку унікальна в тому, що його колишні акціонери не просто оскаржили рішення НБУ про ліквідацію. А й після визнання банку неплатоспроможним 2016 року створили фінансову компанію-клон банку — "Українська інноваційна компанія".

Зараз у судовому порядку фінкомпанія намагається визнати себе правонаступником "Укрінбанку" і забрати його активи собі. 2019 року аналогічний судовий процес вона вже програла — правонаступництво "Української фінансової компанії" Верховний суд визнав незаконним. Сьогодні ж фінкомпанія — знову у Верховному суді і намагається скасувати попередню судову практику. А це вже ризик для ФГВФО втратити актив.

Клон "Укрінбанку"

"Український інноваційний банк" був першим комерційним банком на території України, створеним ще 1989 року. Він успішно працював до 2014 року, поки у фінустанови не почалися проблеми з ліквідністю. 2015-го банк був визнаний неплатоспроможним. У березні 2016 року НБУ ухвалив рішення про його ліквідацію та передав в управління Фонду гарантування вкладів фізосіб.

Відтоді триває судова тяганина між колишніми акціонерами банку та ФГВФО. Колишні власники ініціювали декілька судових процесів, щоб оскаржити процедуру виведення банку з ринку. А далі почалося відверте рейдерство з боку колишніх акціонерів банку.

Вже після того, як "Укрінбанк" був визнаним неплатоспроможним і переданим в управління Фонду гарантування вкладів, колишні акціонери банку скликали засідання наглядової ради банку. Під час якого реєстраційна адреса банку була змінена на м. Сєвєродонецьк, у ЄДР назву і статус юридичної особи "Укрінбанк" на звичайне ПАТ, під назвою "Українська інноваційна компанія" ("Укрінком"), що заборонено законом "Про банки та банківську діяльність". Після чого ПАТ проголосило себе правонаступником банку.

Як наслідок, "Укрінбанк" з усіма його активами було фактично виведено з-під контролю Фонду гарантування вкладів, а розрахунки з кредиторами зупинено. Важлива деталь: ці дії колишні акціонери банку провели вже після того, як ФГВФО виплатив вкладникам банку з держбюджету більшу частину боргів — 1,8 млрд гривень.

І після цього фінкомпанія, яка і досі зареєстрована в окупованому Сєвєродонецьку, намагається в будь-який спосіб заволодіти майном банку, яке мало б піти державі для компенсації витрат.

Здавалося б, Фонд гарантування вкладів та НБУ мали б бути першими, хто буде оскаржувати правонаступництво "Укрінкому" в судах. Але фінансова компанія досі використовує ЄДРПОУ "Укрінбанку" і веде судові процеси по всій країні за активи банку.

Щоб вирішити цю правову колізію, НБУ в особі Фонду гарантування вкладів фізосіб міг би щонайменше подати позов і позбавити фінансову компанію права використовувати ЄДРПОУ "Укрінбанк". Але за останні 6 років (!) цього чомусь досі не зроблено.

Первомайський МКК

Наразі основну роботу по захисту інтересів держави за ФГВФО фактично виконують колишні клієнти "Укрінбанку". Серед них — ПАТ "Первомайський молочноконсервний комбінат". Те саме важливе для держави рішення Великої палати Верховного суду, де правонаступництво фінансової компанії було визнано Верховним судом незаконним, було прийнято у спорі між "Укрфінансом" та Первомайським МКК.

Первомайський МКК був давнім клієнтом банку. У комбінату були як депозити, так і кредити, які ПМКК брав для поповнення обігових коштів. Заставою для кредитів виступали будівлі Первомайського МКК. З 2017 року "Укрфінанс" намагався відсудити на свою користь права вимоги за цими кредитами і, відповідно, заволодіти будівлями ПМКК.

У цьому судовому спорі ПМКК та "Укрфінанс" дійшли до найвищої судової інстанції, і 2019 року Велика палата Верховного суду ухвалила рішення № 925/698/16, яким відмовила "Укрфінансу" у задоволенні його вимог та визнала правонаступництво фінансової компанії незаконним.

Тоді Верховний суд дійшов висновків, що "…правочину між ПАТ "Український інноваційний банк" та ПАТ "Українська інноваційна компанія" щодо передачі прав та обов`язків банку не відбулось, як і не відбулось правонаступництва. Організаційні зміни банку не відповідають вимогам банківського законодавства, оскільки ПАТ "Український інноваційний банк" не було припинено чи змінено у встановленому законом порядку на ПАТ "Українська інноваційна компанія", а відтак ПАТ "Українська інноваційна компанія" не набуло прав банку (п. 226, п. 229 Постанови)".

Також суд постановив, що скасування або визнання неправомірними рішень ФГВФО про запровадження тимчасової адміністрації чи початок ліквідації банку не означає автоматичного припинення управління Фондом у банку. А правочини, здійснені колишніми керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними. А ще зазначив, що банківське законодавство не передбачає правонаступництво у разі ліквідації банку.

Крім того, Велика палата Верховного суду констатувала, що належним суб'єктом уповноваженим представляти "Укрінбанк" у будь-яких правовідносинах є особа призначена Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (п. 234 Постанови)…".

Надія на Верховний суд

Програвши 2019 року у справі Первомайського МКК, "Укрінком" намагається зайти з іншого боку. Адже Первомайський МКК — не єдині колишні клієнти "Укрінбанку", активами яких досі намагаються заволодіти в "Укрфінансі" під виглядом свого "правонаступництва".

За останні шість років були і деякі судові процеси, які "Укрінком" виграв у касаційній інстанції. Є також судові спори, які тривають. Одним з таких є спір "Укрінкому" з "Івано-Франківським облавтодором" у справі №909/578/17.

Цей позов небезпечний для Фонду гарантування вкладів тим, що у ньому "Укрінком" намагається скасувати чинну судову практику. У своєму клопотанні до Верховного суду фінкомпанія просить "уточнити висновки Великої палати Верховного суду" по тому самому рішенню по ПМКК у справі N925/698/16" від 2019 року. Тобто, переглянути або скасувати його.

19 липня 2023 року Велика палата Верховного суду продовжить розгляд справи. Для держави тут одразу кілька ризиків.

Якщо Фонд гарантування вкладів й надалі продовжить таку мляву політику по відношенню "Укрфінансу" та його судових позовів, є цілком реальний ризик того, що держава в особі ФГВФО втратить контроль над активами "Укрінбанку". І тим самим фактично подарує колишнім акціонерам банку, а нині власникам фінкомпанії, 1,8 млрд грн, які Фонд вже витратив на виплати вкладникам. А також втратить право претендувати на інше заставне майно "Укрінбанку".

А поки колишні акціонери банку фактично у рейдерський спосіб ведуть "полювання" на активи "Укрінбанку", НБУ як регулятор чи то не відстежує, чи удає, що ці процеси його не стосуються.

Тепер колишні власники "Укрінбанку" намагаються втягнути Верховний суд у свої махінації та скасувати судове рішення, ухвалене на користь суспільства. На тлі скандалу із вже колишнім головою Всеволодом Князевим, це може ще більше підірвати авторитет судової гілки влади. А також знову реанімувати правовий хаос у питанні оскарження рішень щодо неплатоспроможності банків.

Це рішення може стати знаковим для нового голови Верховного суду Станіслава Кравченка та колегії суддів на чолі з Ігорем Ткачем, який має великий досвід у справах, що стосуються банківського сектору. Саме Верховний суді може не допустити нового витку хаосу у цій сфері, поставити крапку у багаторічній історії "Укрінбанку" на користь держави.