У Києві зривається запуск електронного квитка в маршрутках: названа неочікувана причина

У Києві питання запровадження електронної оплати проїзду в міських маршрутках зависло через одну принципову причину — різний підхід міської та центральної влади і приватних перевізників до цифровізації проїзду. Про це в коментарі "Телеграфу" розповів голова ГО "Асоціація перевізників Києва та Київської області" Ігор Мойсеєнко.

"Ми повністю підтримуємо електронну систему, але не у тому вигляді, в якому її хочуть впровадити. Ми беремо цю систему за зразком Європи. Весь ЄС працює на купівлі транспортної роботи. Перевізник отримує за роботу, скажімо, на маршруті N певну кількість грошей. Наприклад, там влада вимагає, що ти повинен випустити 12 автобусів певної марки, розміру, періодичності їх роботи. Задаючи такі параметри, влада там встановлює валідатори. Всі гроші, які сплачуються, йдуть в бюджет міста, а не перевізнику. Перевізник отримує просто фіксовану суму. Конкурси там виграють перевізники, які готові за меншу суму здійснювати такі перевезення. Валідатори реально і безболісно можна встановити лише за умови переходу на європейську модель, яка передбачає купівлю транспортної роботу у перевізників", — каже він.

За словами керівника об'єднання, в Європі ця система "працює ідеально", а за виконанням умов роботи перевізників слідкують контролери. У разі ж, якщо на якомусь маршруті зафіксовані порушення (наприклад, відхилення від інтервалу чи брудний автобус), такому оператор ринку нараховують штраф, "і в кінця місяця він отримує не оговорену суму, а кошти з вирахуванням штрафів".

Мойсеєнко зазначає, що Євросоюз в рамках євроінтеграції зобов'язав Україну імплементувати вітчизняне законодавство до стандартів ЄС, "але чиновники і Верховна Рада ніяк не можуть на законодавчому рівні це рішення прийняти, щоб місто могло купувати послуги у перевізників". У той же час, за його словами, всі законодавчі і нормативні пропозиції Асоціації чиновники поки не враховують.

"З "Київпастрансом" старий підхід чітко працює: на все це витрачено мільярди бюджетних грошей. Для перевізників же — зовсім інший момент. Тобто, якщо ми встановлюємо валідатор, прогнозовано тоді повинні будемо самі контролювати сплату проїзду. Тобто ми будемо додатково контролерів наймати? Адже прогнозуємо, після встановлення валідаторів зменшиться кількість пасажирів, які будуть платити за проїзд. Міська влада пропонує, що перевізник за власний кошт обладнує автобуси валідаторами. Це обладнання недешеве — його вартість доходить до 100 тисяч гривень (щоб обладнати один бус). Потім ми укладаємо договір з ГІОЦом (Головний інформаційно-обчислювальний центр. — Авт.). І всі проплати від пасажирських валідувань ідуть не перевізнику, а на ГІОЦ. Потім, через якийсь проміжок часу (нам кажуть, це буде через день-два) ГІОЦ забирає свою комісію 5% і перераховує залишок перевізнику", — пояснює Мойсеєнко.

Голова об'єднання при цьому зазначає, окрім того, що зменшується виручка, плюс ще йде додаткове навантаження на закупівлю валідаторів.

"Здавалося б, 5% — невелика така сума, але копійка до копієчки в місяць, в принципі, виливається в більш суттєві кошти", — резюмує керівник ГО.

Докладніше про серйозні проблеми громадського транспорту в столиці читайте на "Телеграфі" найближчим часом.

Як повідомлялось раніше, у Києві продовжать діяти обмеження на роботу наземного громадського транспорту під час оголошення повітряної тривоги.

Також "Телеграф" писав, чому столиця втратила кошти від Світового банку на будівництво гілки трамваю в центр міста.