Екологічна катастрофа у Києві: унікальне озеро Синє висохло, а чиновники "гальмують"

У Подільському районі Києва через екологічну катастрофу, спричинену зневодненням, висохло легендарне і унікальне озеро "Синє". А його порятунок із незрозумілих причин затягується. Як повідомили "Телеграфу" жителі масиву Виноградар, з порятунком водойми компетентні структури не квапляться. А тим часом водойма продовжує перебувати у катастрофічному стані.

Що обіцяли чиновники влітку

Раніше журналістам видання в департаменті захисту довкілля та адаптації зміни клімату КМДА розповідали, що 14 серпня своїм розпорядженням Київська міська військова адміністрація дозволила розподілити кошти природоохоронного фонду, який передбачав виділення 35 млн грн на комплекс робіт з ревіталізації цього озера.

Проблема з обмілінням цієї окраси спального масиву виникла ще 2020 року. Вже тоді на замовлення комунального підприємства "Плесо" фахівці проводили науково-дослідні роботи на водоймі. Втім, за словами місцевих, зневоднене озеро не рятують.

Як відомо, Синє озеро раніше вважалось найбільшим із вододільних водойм столиці. До обміління його довжина становила 700 метрів, ширина — до 200 м, а водна площа — близько 15 га. Живилося воно поверхневими і ґрунтовими водами.

Навколо цієї водойми у 1980-х роках побудували весь Синьоозерний масив. Озеро було популярною локацією для відпочинку, купання та риболовлі. У водоймі налічували близько 10 видів риби. Періодично там проводили масштабне зариблення.

Зазначимо, назва озера походить від незвичного синюватого кольору води. За офіційною версією, такий відтінок дають мергелисті, супіщані відкладення, що утворилися ще в Льодовиковий період. Тож дно озера було встелене синюватим мулом.

На тлі чергового будівельного буму в столиці користувачі соцмереж висловлювали побоювання, що з часом на місці озера з'являться нові висотки, якщо все залишити, так як є.

Що кажуть екологи

Однією з головних техногенних причин катастрофічного обміління озера відомий еколог Володимир Борейко у коментарі "Телеграфу" назвав інтенсивну забудову поблизу водойми.

— Коли не було там забудови і ЖК "Синьоозерного", озеро було в три рази ширшим та в 5 разів глибшим. Загалом водойми наповнюються трьом способами.

По-перше, це — джерела. Але вони не є головним наповнювачем водойм.

Другий чинник — дощова вода (або снігова навесні).

І по-третє, це — не критичне випаровування влітку, пояснює він.

За словами еколога, якщо є джерела, вони будуть наповнювати озеро, проте у разі, якщо рівень ґрунтових вод сильно впав, то джерела — мертві і не підживлюють водойму (згідно із законом гідростатики про сполучувані посудини).

Тому, як додав Володимир Борейко, у ситуації з Синім озером проєкт управління екології та природних ресурсів КМДА про поглиблення озера на 5 метрів з виділенням бюджетних коштів на ці копальні роботи — не спрацює.

— Не знаю, наскільки цей проєкт буде оптимальним та ефективним. Якщо ґрунтові води впали там на 7-10 метрів, то викопування нічого не дасть. А коли будують багатоповерхівки (а там вони скрізь), то будівельники копають дуже глибоко (це ж не "хрущоби" на 5 поверхів, а будинки — на 20-30 поверхів), то під спорудами падає рівень ґрунтових вод. Навіть якщо там два-три джерела знайдуть, це не є вирішенням питання, зазначає Володимир Борейко.

Експерт підкреслив, що на озері фактично знищений водозбір. Поблизу водойми прокладено доріжки і тротуари, тож вода, яка раніше природними шляхами стікала в Синє, зараз прямує у зливову систему.

— Працює тільки один водозбір, там, де ліс, — продовжує він. — А з інших трьох боків водойми він не спрацьовує, оскільки вся вода йде у зливостік, а потім на Бортничі (там розташована станція аерації з комплексом інженерних споруд, обладнання та комунікацій, призначеним для повного біологічного очищення стічних вод Києва від забруднювальних речовин. — Ред.). Відтак найголовніший чинник, який дає багато води, не працює.

Також природозахисник нагадав, що влітку цього року була сильна спека і випарувалося дуже багато води. Щоб уникнути цього, він нагадав древній "лайфхак": селяни завжди обсаджували копанки вербою. Це дерево утворює затінок, тож протягом дня спеки особливої нема, а тому інтенсивне випаровування теж відсутнє.

— А це озеро практично "лисе", — каже Володимир Борейко. — Звісно, є там де-не-де верби чи якісь тополі, але відсутній як такий масивний захист від сонця. Це ж маленьке озерце. Якщо взяти Тельбін (глибоке і велике озеро в Дарницькому районі столиці. — Ред.) чи якесь аналогічне, то в них чимало води. А це ж маленьке озеро. Тому треба було ще давно висаджувати довкола Синього верби для захисту від спеки. Однак цього не зробили. Отже, маємо всі ці три чинники, і всі вони мінусові.

Якщо приїде техніка і буде рити, це буде вже копанка, а не озеро, — продовжує еколог. — Наскільки будуть працювати джерела для наповнення озера, та чи є вони взагалі там, навіть не даю і 5%, що буде такий розвиток подій.

Я пропонував місцевим: у складчину найміть людей, які по селах копають свердловини і подивіться, на якому рівні стоїть вода. Якщо на глибині 7-10 метрів, то ті мільйони, що там зариють (чиновники з підрядниками. — Ред.), це буде черговий акт корупції. Або висадіть вербу. Зараз осінь, можна висаджувати ці деревця. Наріжте навіть гілки і через кілька років там будуть дерева. Але ніхто нічого не робить, тільки обурюються в інтернеті, — резюмував директор громадської організації "Київський еколого-культурний центр".

Більше про екологічні проблеми Києва ви можете прочитати в інтерв’ю з членом Всесвітньої комісії з охоронних територій Міжнародної спілки охорони природи, директором Київського еколого-культурного центру Володимиром Борейком під назвою "Зелені зони перетворили на генделики". Інтерв’ю про екологію Києва — забудови, вирубування та (без)діяльність влади".

Як повідомлялось, масштабна забудова Києва стала причиною повзучого знищення парків і зелених зон.

Також "Телеграф" писав, що ситуація з іншими водоймами Києва теж невтішна: приблизно зі ста водних об'єктів у столиці кожен третій був незаконно забудований.