Чи загрожує Київському водосховищу катастрофа: Міндовкілля пояснило причини обміління

Читать на русском
Автор
7314
Водойма на 60% наповнюється водами з Дніпра, ще 40% – припадає на р. Прип’ять і невеликі річки Тетерів та Ірпінь
Водойма на 60% наповнюється водами з Дніпра, ще 40% – припадає на р. Прип’ять і невеликі річки Тетерів та Ірпінь. Фото boryspil.city

Регулювання стоку Дніпра — під контролем, далі все залежатиме від погоди, заспокоюють держекологи

На річках України утримується режим літньої межені – водність річок, що формують основний приплив до дніпровських водосховищ (Дніпро, Прип’ять та Десна), була нижчою від норми серпня. Про це на інформаційний запит "Телеграфу" повідомили в Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів, коментуючи причини сильного обміління Київського водосховища.

Так, за словами очевидців, у Київському морі рівень води протягом серпня знизився десь на 1-1,5 метра. Через це виникли побоювання про ще одну екологічну катастрофу, спричинену зневодненням.

"За даними Укргідрометцентру, середній за серпень приплив води до Київського водосховища становив 514 м3/с (77 % норми); витрата р. Десна в пригирловій ділянці – 128 м3/с (72% норми). Станом на 07.09.2023 водність Десни утримується без змін, а приплив до Київського водосховища повільно знижується. Зниження температури повітря та зменшення споживання електроенергії дозволили зменшити навантаження на ГЕС та підвищити рівень води у Київському водосховищі. За тиждень рівень підвищився на 20 см. Це не найменші обсяги припливу до дніпровських водосховищ за останні 10 років, проте у зв’язку з втратою Каховського водосховища, досі не повністю вирішене питання водопостачання міст і сіл, що брали воду з Каховського водосховища", — проінформували в міністерстві.

Тому, як зазначають у відомстві, акумульований у Київському та Кременчуцькому водосховищах обсяг води був використаний для виробництва електроенергії та підтримання необхідних рівнів води нижче Дніпровського водосховища для населених пунктів Дніпропетровської області.

В Міндовкілля також пояснюють, що після втрати Каховського водосховища, викликаної підривом греблі ГЕС, лише Кременчуцьке (корисний об’єм – 9,07 км3) та Київське (корисний об’єм – 1,17 км3) водосховища мають достатні об’єми для регулювання стоку Дніпра.

"Разом з тим, під час критичних ситуацій у Об’єднаній енергетичній системі України, дніпровські ГЕС, за рахунок обсягів водних ресурсів, неодноразово стабілізували ситуацію в енергосистемі", — зазначається у відповіді.

За інформацією міністерства, зниження рівня води на один метр на Київському водосховищі влітку раніше не відбувалося, проте таке зниження наприкінці зими чи початку весни – не є рідкість, та проводиться в рамках підготовки до водопілля.

"Таким чином для водних біоресурсів дана ситуація не є новою. Разом з тим, інформації про замори риби не надходило. Скиди з водосховища були більшими, ніж приплив. Це, у свою чергу, забезпечило проточність. Тому не відбулося суттєвого погіршення якості води, що спостерігається на водних об’єктах у жарку і посушливу погоду", — кажуть в Міністерстві екології і природних ресурсів.

Також державні екологи запевняють, що ситуація з водосховищем контрольована, а "подальше підвищення рівню води у водосховищі буде залежати від припливу води (водності Дніпра та Прип’яті) та погодних умов, а також від стану енергетичної системи".

Як повідомлялось, після підриву російськими окупантами ГЕС 6 червня Каховське водосховище обміліло: більша частина водоймища перетворилася на суходіл. За даними фахівців, через страшну катастрофу обміліло понад 200 тисяч га територій, де до катастрофи процвітала водна екосистема.

"Телеграф" також писав, що через катастрофу на Каховській ГЕС без зрошення залишилися 300 тис. гектарів землі на півдні України, що стало серйозною проблемою для місцевих фермерських господарств.