Сьогодні День "Зоряних війн". Як фантастична кіноепопея змінила світ

1977 року в успіх "Зоряних війн" не вірили навіть творці

4 травня весь освічений світ святкує неофіційний День "Зоряних війн", або День Люка Скайуокера. Справді, рідкісний фільм чинив такий глибокий вплив не лише на мистецтво кіно, а й на інші сфери життя, аж до політики.

Наприклад, 1983 року колишній актор, а на той момент 40-й президент США Рональд Рейган назвав Радянський Союз "Імперією зла", а систему протиракетної оборони СОІ — "Зоряними війнами". Творці фільму намагалися навіть позиватися до адміністрації, але безрезультатно.

Який вплив зробив фільм, розбирався "Телеграф".

Фантастика повернулася на екрани

До появи "Зоряних війн" молодого режисера, сценариста та продюсера Джорджа Лукаса кінофантастика вважалася маргінальним жанром. Незважаючи на такі маленькі шедеври, як "День, коли Земля зупинилася", "Щось із іншого світу" (обидва — 1951) або "Ніч живих мерців" (1968), в основному фантастичні фільми були третьосортними фільмами жахів зі сміховинними, за теперішнім уявленням, спецефектами.

"2001: Космічна одіссея" Стенлі Кубріка (1968) стала винятком із правил – цей непростий за формою та змістом арт-фільм став великим хітом, який десятикратно окупив свій бюджет, завдяки інноваційним зйомкам і моді на "психоделічне" мистецтво.

На відміну від філософського шедевра Кубрика, "Зоряні війни" розіграли безпрограшну карту пригодницького кіно для підлітків, у якому легко впізнався звичний вестерн. Феноменальний успіх цього першого фантастичного блокбастера відкрив дорогу таким класичним вже фільмам, як "Чужий" (1979), "Той, що біжить по лезу" (1982), "Щось" (1982), "Термінатор" (1984), "Дюна" (1984), "Муха" (1986) тощо.

Сьогодні новий фантастичний фільм виходить у прокат буквально щотижня.

Джордж Лукас створив свій "всесвіт"

Продовження фільмів знімалися і раніше, тим більше фантастичних – згадаємо того ж "Кінг Конга" (1933). Студії жадібно знімали продовження касових хітів, видоючи успіх першого фільму до останнього центу. Так було у випадку із серією фільмів "Планета мавп" (1968-1973), коли кожна наступна стрічка була дешевшою та гіршою за попередню. Але вперше в історії студія купила проект із трьох фільмів одразу.

Починаючи "Зоряними війнами", продовження не повторювали образи та знахідки оригінального фільму, а доповнювали та розширювали історію. Бюджети також росли від фільму до фільму, як і доходи від прокату, а не навпаки – зазвичай франшизи закривали після того, як вони переставали приносити гроші навіть на телебаченні. А другий фільм циклу — "Імперія завдає удару у відповідь" (1980) — навіть перевершив перший як за своїми художніми достоїнствами, так і за видовищністю.

До яких розмірів розрісся "всесвіт" "Зоряних війн" сьогодні, можна зайвий раз не нагадувати – це і книги, і комікси, і серіали, і мультфільми, які об’єднані єдиною міфологією та персонажами.

Наступний проект Лукаса, цикл фільмів про Індіану Джонса, був проданий студії також у вигляді трьох кінострічок. (Гадаю, п’ятий фільм серії, з 80-річним Харрісоном Фордом, у 1970-х роках цого творці могли уявити хіба що у страшному сні.) Далі були "Назад у майбутнє" (1984-1990), коли перші дві частини фільму знімалися одночасно, але вийшли в прокат з різницею в чотири роки, "Матриця", "Гаррі Поттер" і так далі.

Революція у звукових та відеоефектах

До появи "Зоряних війн" спеціальні оптичні ефекти були досить примітивними. Щоб зняти свій фільм, Джорджу Лукасу довелося створювати з нуля принципово нові технології, а водночас він створив цілу індустрію.

Компанія Industrial Light and Magic (ILM), яка працювала над спецефектами, майже рік знімала свій перший, довжиною в хвилину кадр для фільму, а витратила на нього мільйон доларів. Для комбінованих зйомок космічних боїв використовувалися старі добрі макети кораблів, як у 1950-х. Але тепер їх не підвішували на вудках, а знімали за допомогою запрограмованих камер, які дозволяли створити на постпродакшні дуже реалістичні ефекти. У результаті карколомні перегони в космосі стали головним атракціоном фільму.

Надалі компанія безпосередньо зайнялася комп’ютерною графікою. У 1985 році ILM створює перший цифровий персонаж у кіно, який взаємодіє з реальним актором — лицар з вітража, що ожив у "Молодому Шерлоку Холмсі" Баррі Левінсона. Термінатор з рідкого металу у другій частині фантастичного бойовика Джеймса Кемерона (1992) та реалістичні динозаври в "Парку Юрського періоду" (1994) – теж їхніх рук справа.

Звукові ефекти також були новаторськими. Для створення звуку лазерного меча використовували кінескоп, що гуде. Славетне важке дихання Дарта Вейдера записувався за допомогою аквалангу, а звук пострілу лазерної гармати виник завдяки розтягнутій пружині.

Нарешті, спеціально для фільму було придумано революційну систему Dolby, яка автоматично розподіляє джерела звуку залежно від їхнього положення. Сьогодні їй обладнано кожен домашній кінотеатр.

Нові джерела доходу та рух гіків

Завдяки новаторським спецефектам фільм серйозно вибився з бюджету, і продюсери урізали Джорджу Лукасу режисерський гонорар. А натомість, щоб підсолодити пігулку, віддали йому 40% прав на персонажів. Лукас, який і сам не вірив в успіх свого фільму, сподівався хоч щось заробити на мерчі — футболках, іграшках, постерах: все-таки візуальні образи героїв були яскравими.

Але після того, як фільм став великим хітом, іграшкові фігурки героїв, моделі космічних кораблів, настільні та відеоігри за мотивами фільму, маски, костюми тощо стали золотим дном. Не дивно: та сама маска Дарта Вейдера виявилася одним із найвідоміших символів масової культури. По мірі того, як розростався "всесвіт" "Зоряних війн", мерч приносив чималі прибутки за рахунок нових персонажів.

Відповідно, виникла спільнота колекціонерів, які скуповували все це добро. Так на основі нечисленної тусовки збирачів коміксів та супутніх товарів (насамперед, іграшок), які об’єднувалися в перші "конвенти" заради обміну та продажу бажаних раритетів, навколо культу "Зоряних війн" виникла спільнота гиків, тобто людей, захоплених високими технологіями – зазвичай комп’ютерами та гаджетами, до яких влилася численна тусовка любителів коміксів. Сьогодні, завдяки двом десятиліттям супергеройського кіно, цей рух став по-справжньому глобальним. А оригінальні фігурки персонажів, випущені 1978 року, тепер коштують близько 25 тис. доларів.

А поки одні святкують День Люка Скайуокера, ми нагадаємо, чому темношкірі актори в історичному кіно викликають скандали.