Біженці ночують у під'їздах, а на кордон із Польщею їх звозять лукашенківські силовики, - білоруська журналістка

Міграційний колапс, який уже кілька днів розгортається на кордоні між Білоруссю та Польщею, набирає обертів. Біженці прибувають до Білорусі, а Польща думає над закриттям кордонів.

Про те, що зараз відбувається в країнах і чого чекати далі – "Телеграф" дізнався у білоруської опозиційної журналістки, головного редактора видання "Хартія’97" Наталії Радіної, яка мешкає у Польщі.

Як діє Польща та що загрожує Лукашенку

Як розповіла Радіна, польські війська приведені у бойову готовність: до кордону стягнуто близько 15-20 тисяч представників збройних сил, залучаються сили територіальної оборони, а ситуація обговорюється найвищим керівництвом країни за участю президента. Журналістка додає, що 11 листопада у Польщі відзначають День незалежності, але жодного святкового настрою не відчувається, оскільки відбувається атака на польські кордони з боку сусідньої країни. Крім того, у разі загострення кризи ймовірне повне закриття кордонів із Білоруссю.

"Польща на офіційному рівні закликає Євросоюз посилити санкції проти режиму Лукашенка, що я вважаю абсолютно правильним кроком. У понеділок ЄС має намір оголосити п’ятий пакет санкцій. Не знаю, чи вистачить часу на перегляд тих заходів, які планувалося ввести, але очевидно, що вони мають бути ще жорсткішими. Звучать заклики блокувати автомобільні та залізничні магістралі у бік Білорусі з країн ЄС, блокувати рахунки білоруських банків та державних підприємств у Євросоюзі", — розповідає Радіна.

Як поводяться біженці в Білорусі та хто їм допомагає

У Білорусі, за різними оцінками, перебуває щонайменше 20 тисяч мігрантів із країн Близького сходу. І рейси з громадянами Ірану, Іраку, Афганістану, Сирії, як зазначає Радіна, продовжують прибувати до Мінська фактично щодня. За її словами, мігрантів дуже багато, їх зустрічають практично у всіх білоруських містах і навіть у селах.

"Часто ці люди не мають даху над головою, ночують у під’їздах будинків, у підземних переходах, ставлять намети прямо на вулицях. У зв’язку з цим погіршилася і криміногенна обстановка. Ці люди ходять вулицями білоруських міст великими групами, періодично збираються в центрі Мінська, і, звичайно ж, постійно прибувають до кордону. Є багато доказів, що їх привозять туди безпосередньо представники білоруських силових структур", — описує ситуацію журналістка.

Радіна пояснює, що потрібно враховувати, як нелегали потрапляють до прикордонної зони: "Зовсім очевидно, що не обходиться без білоруської влади, тому що в прикордонну зону неможливо пройти без перепустки, тим більше, якщо ти іноземець".

Білоруська журналістка не виключає, що міграційний колапс на кордоні Білорусі та Польщі розгортається не без допомоги Кремля.

"Я стежу за тим, як висвітлюють ситуацію російські медіа, зокрема провладні державні. Те саме агентство Sputnik показує цю кризу як виключно гуманітарну. Мовляв, бідні мігранти, їх не пускають ось ці звірі, польські прикордонники, та інше. Тобто поки що вони прикривають злочинні дії режиму Лукашенка, який сьогодні веде гібридну війну проти країн НАТО", — вважає Радіна.

Чого прагне Лукашенко

На думку Радіної, Олександр Лукашенко намагається шантажувати Захід з метою скасування введених проти нього санкцій, а також з вимогою прямих переговорів між ним та Євросоюзом.

"На щастя, поки що європейські країни на цей шантаж не йдуть. Бо жодних переговорів з нелегітимним терористичним режимом Лукашенка бути не може. Насамперед режим Лукашенка має вести переговори з опозицією, за умови негайного звільнення тисяч політичних ув’язнених із в’язниць. Але в жодному разі не повинні знову налагоджуватися будь-які відносини з Європою, враховуючи ту катастрофічну ситуацію з правами людини, яка є сьогодні у Білорусі", — зазначила наша співрозмовниця.

Журналістка додає, що ЄС наразі на міграційну провокацію не піддається: "Звучать заклики до посилення економічних санкцій, Лукашенка називають терористом сьогодні глави міністерств закордонних справ країн Євросоюзу, зокрема Польща наполягає на посиленні тиску на злочинний режим".

Також Радіна звернулася до української влади із закликом наслідувати приклад європейських країн і приєднається до західних санкцій щодо режиму в Білорусі.

"При тому, що під західними санкціями знаходиться і "Білоруськалій", і білоруські нафтопереробні заводи, Україна у величезній кількості закуповує нафтопродукти з Білорусі. У жовтні покупки бензину Україною зросли на 39%, Україна знову почала купувати у Білорусі електроенергію. Це йде в розріз із заявами українських чиновників, які висловлюють стурбованість ситуацією з правами людини, але поряд із цим економічно підтримують терористичний режим у Білорусі", — заявила журналістка.

Радіна впевнена, що Україна не має рятувати білоруського диктатора. Журналістка припускає, що ті самі біженці, які сьогодні атакують кордони країн Євросоюзу, можуть так само проникати на територію України.

Нагадаємо, міграційна криза розгорнулася на кордоні Білорусі та Польщі у понеділок, 8 листопада. Втікачі вже кілька разів намагалися прорвати оборону польських силовиків.

Те, що відбувається, викликало стурбованість і в нашій країні. "Телеграф" з’ясував, чим ситуація з мігрантами між Білоруссю та Польщею загрожує Україні.

Для довідки: Наталія Радина народилася та виросла у Білорусі. З 2001 року – головний редактор сайту "Хартіяʼ97". У 2010 році після виборів у Білорусі і протестів, що послідували за ними, Радіну звинуватили в організації масових заворушень. Їй загрожувало до 15 років ув'язнення. В 2011 році її звільнили за умови, що вона переїде до Кобрина і щодня "відзначатиметься" в міліції. У Радіної забрали паспорт, про справу розповідати забороняли. У березні 2011 року вона втекла з Білорусі до Росії, де пробула 4 місяці. Потім вилетіла до Литви через Нідерланди після визнання ООН біженкою, там отримала політичний притулок. З 2012 року живе та працює у Польщі.