Зеленський ударив по Кремлю його ж зброєю, а путін ослаб і нудьгує, — аналіз політичного психолога

Експерт з питань невербальної комунікації Валентин Кім оцінив спеціально для "Телеграфу" поведінку російського диктатора

Важлива заява російського диктатора володимира путіна про війну з Україною, з якою той нібито мав виступити 18 січня, обернулася "черговою" поїздкою до Санкт-Петербурга, де він поспілкувався з ветеранами, видавши не менш "черговий" набір тез у стилі "спецоперація" – це спроба припинити цю війну та захистити наших людей". Виглядало це так само безглуздо, як путінське новорічне звернення на тлі фейкових військових.

Політичний психолог, експерт з питань невербальної комунікації Валентин Кім оцінив спеціально для "Телеграфу" останні заяви та міміку російського диктатора, а також слова українського президента Володимира Зеленського про те, що путіна, можливо, вже немає в живих.

У Кремлі вигадали привід, щоб показати путіна

"У путінському "явленні народу" 18 січня є цікавий нюанс. Він добре характеризується старою приказкою "Замах на рубль – удар на п’ятак". Російські паблики презентували, що саме в цей день путін виступить з якоюсь фундаментальною промовою. А фактично – це була репортажна зйомка про його присутність на заходах з нагоди 80-річчя прориву блокади Ленінграда, — зазначає Валентин Кім. — Дивний захід. Це ж не зняття блокади, не звільнення Ленінграда. А лише перший прорив блокади. Тобто в Кремлі вигадали інформаційний привід, в який можна впхнути путіна. Показати, що він присутній у медіапросторі".

На думку експерта, це дуже слабкий хід на тлі того, що путін скасував традиційне звернення до Федерального Зібрання, "пряму лінію" з народом і проігнорував свій улюблений передноворічний хокей на Красній площі.

"Рівень зустрічі з ветеранами – дуже дрібний навіть для президента країни, яка живе у мирі. А тим більше – для держави, що перебуває у стані війни (хай і неоголошеної), яку вона явно програє, – наголошує політичний психолог. – У мене виникло відчуття, що путіним просто спробували заповнити медійний простір. Робити гучні заяви, збирати якісь пресконференції на тлі поразок в Україні та на світовій арені не є можливим. Залишається формат ось таких "ветеранських посиденьок", в рамках яких можна в чергове пробубнити заїжджені тези".

На думку Валентина Кіма, дуже схоже, що ще ніколи путіну не було так нудно.

"Я дивився його виступ – він відверто сумував. Підпирав щоки руками, відкидався назад. Сам немолодий, 70-річний, він намагався утримувати у фокусі уваги те, що йому намагаються розповідати ще старіші люди. У яких мова більше внутрішня, ніж зовнішня. Вони більше звертаються до себе, коли щось починають говорити… Єдине, коли путін пожвавлювався, це коли він міг знову нести ахінею про "підступний Захід" (з яким бореться рф), "історичні російські землі" (окуповані українські), про "месіанство" російського народу, про обраність росії, про те, що вона — обложена фортеця, але скріпи міцні, як ніколи.

Чого особисто я ніколи раніше не чув від путіна, це його згадка про РВА – Російську визвольну армію. Ті самі росіяни-колаборанти часів Другої світової війни, яких було, за різними даними, близько мільйона. З чого раптом путін вирішив згадати, що росіяни під час тієї війни мали своїх колаборантів? Думаю, це було сказано лише для того, щоб продемонструвати свою псевдооб’єктивність. Мовляв, у всіх народів були зрадники, але росіяни, на відміну від інших, їх осуджують, а решта – нібито вихваляють. Знову ж таки акценти на обраності, винятковості російського народу", – пояснює Валентин Кім.

Загалом, наголошує він, риторика путіна вкотре була виправдувальною. У стилі "ми напали на Україну, бо нас змусили".

І це – погано для Кремля, впевнений експерт. Адже, слухаючи такі – чергові! – виправдання, росіяни розуміють, що їхня влада втратила ініціативу. Що це вже не "багатоходівка", а просто – рефлекторна реакція на нібито змову Заходу, яка демонструє слабкість позиції путіна, що знову і знову незграбно намагається обілити себе, виправдатися.

Прилетіла "відповідь" у виконанні Зеленського

Прокоментував експерт і зроблену президентом України Володимиром Зеленським 19 січня заяву, що він відмовляється повертатися в переговорний процес з путіним, тому що не впевнений, що лідер рф досі живий, а також, що той "президент росії, який іноді з’являється на хромакеї, – це він і є".

Валентин Кім зазначає: думку про те, що путін має двійників, багаторазово висловлюють періодично ті чи інші фахівці. Багато хто з яких до цієї теми не має жодного відношення.

"Мені не дуже імпонує, що твердження, ніби путін має двійників, нещодавно легітимізував керівник Головного управління розвідки Міноборони України — Кирило Буданов.

На мою думку, жодних двійників не існує. Але заява Зеленського про те, що він не знає, з ким говорити у рф (мовляв, не факт, що путін взагалі живий, незрозуміло, хто там взагалі ухвалює рішення), це, в принципі, спроба привернути увагу Заходу до того, що фігура путіна — нелегітимна", — пояснює експерт.

За його словами, у політичній психології – це такий удар під дих, який використовується досить часто. І раніше це час від часу виконував сам путін.

"Саме він, — наголошує Валентин Кім, — періодично заявляв, що не може домовлятися з Києвом, тому що там, мовляв, знаходиться нелегітимна влада. Це багаторазово промовлялося Кремлем. І ось зараз прилетіла "відповідь" у виконанні Зеленського. Мовляв, це саме путін нелегітимний. Я не знаю, вірить Володимир Олександрович у двійників чи ні, але зараз він намагається використати цю ідею, щоб надати вагу своїм словам — і знецінити висловлювання путіна. Логіка наступна – як ми можемо довіряти росії, якщо, по-перше, вона весь час бреше, по-друге, ми не до кінця розуміємо, чи справжній путін і хто взагалі ухвалює рішення".

Тому, констатує політпсихолог, цю заяву Зеленського можна розцінювати як переговорний трюк, досить потужний хід, заснований на російських практиках, які тепер обернулися проти росії. Суть – змусити весь світ засумніватися у легітимності російської влади.