Удар по репутації США чи козирі для України: експерти оцінили наслідки від знищення росією БПЛА

Читать на русском
Автор

Євген Магда і Сергій Гармаш вказали "Телеграфу" на кілька важливих моментів в гучній історії з MQ-9 Reaper

Резонансне збиття росією американського безпілотника над Чорним морем в нейтральних водах продовжує дискусії у публічній площині.

Окрім численних публікацій в ЗМІ і соцмережах продовжується дипломатичний пінг-понг: у США офіційно визнали інцидент, навіть викликали для пояснень посла рф у Штатах, але поки що Вашингтон діє у руслі "занепокоєння" без якихось серйозних кроків. У свою чергу кремль продовжує гнути свою лінію, заявляючи, що збитий американський безпілотник підтверджує той факт, що США нібито беруть участь у війні в Україні. І погрожує підняти з дна моря уламки БПЛА.

"Телеграф" запитав директора Інституту світової політики, політичного експерта Євгена Магду і Сергія Гармаша, голову Центру дослідження соціальних перспектив Донбасу (колишнього переговорника України у ТКГ), яких все ж таки політичних і військових наслідків слід очікувати від зухвалої атаки рф.

"Ситуація навколо фактичного знищення російськими військовими літаками американського ударно-розвідувального безпілотника в акваторії Чорного моря, звичайно, для багатьох з нас породжує чимало очікувань і чимало хибних оцінок. Тут є важливий момент: думаю, що росія його достатньо чітко усвідомлювала під час пошкодження/знищення MQ-9 Reaper. І це — удар по репутації Сполучених Штатів як наддержави, такий собі щиголь по носі. Але він не пов'язаний із загибеллю американських громадян", — каже політолог.

Експерт зауважив, що США не просто найпотужніша військова держава світу, але і країна, яка має значний досвід протистояння свого часу з Радянським Союзом, а зараз з росією, відповідно, "вона має певні напрацьовані процедури і дії в цьому питанні".

"Тому розраховувати, що буде кавалерійська атака і посилення американської військової присутності, наприклад, в Румунії, не варто, — продовжує Євген Магда. — Бо цей процес вже триває на сьогоднішній момент. Просто він залишається не завжди помітним. Точно так само, як після 2015 року посилюється військова присутність НАТО в країнах Центральної Європи. Тому ми не будемо бачити такої швидкої реакції, адже, повторюсь, американські громадяни не загинули. Проте я маю сумніви, що навіть будуть якісь реакції у форматі "Рамштайн" з тієї простої причини, що рішення кожного формату готуються заздалегідь".

Політексперт виключає, що росіяни, володіючи приблизною інформацією, які рішення будуть, зробили відповідний висновок і "цей щиголь по носі саме так, щоб показати, що нічого не зміниться навіть на "Рамштайні".

"Нам треба вчитися оцінювати ситуацію тверезо і не очікувати від інших того, на що неспроможні ми самі", — додає він.

Сергій Гармаш зі свого боку зазначив, що політичні наслідки інциденту можуть бути різноплановими в залежності від громадської думки американців. Причому по оптимістичному сценарію, не виключено, що проукраїнські настрої в США стануть ще більш міцними.

"Ефект від інциденту може бути суперечливим. З одного боку, це явна спроба кремля залякати Захід можливою ескалацією з розширенням конфлікту. Тобто карти в руки тим же республіканцям у США, які будують свою виборчу кампанію якраз на залякуванні американців перспективою втягування у "чужу" війну. З іншого боку, атака на американський безпілотник для прихильників України у Штатах робить цей конфлікт уже не чужим. На яку чашу терезів схилиться громадська думка, — залежатиме від висвітлення цього інциденту у ЗМІ", — зазначає експерт.

Також, за його словами, одним із наслідків, на які явно розраховувала москва, є реакція європейських партнерів по НАТО, адже путін "піднімає ставки, намагаючись залякати насамперед їх".

"Але, швидше за все, це викличе той самий ефект, який ми спостерігали після 24 лютого, тобто, — консолідує союзників перед загальною загрозою. Тим більше, що атака на американців сталася напередодні чергового "Рамштайну". А це дає додаткові козирі Україні щодо забезпечення її авіацією. Загроза для НАТО в небі після всеосяжної атаки стала для всіх очевидною. Але якщо Альянс не хоче втягуватися в конфлікт, то йому має бути вигідно, щоб цю загрозу усували українські льотчики. Тепер цю думку легше донести до партнерів", — резюмує Гармаш.

Нагадаємо, 14 березня російські винищувачі Су-27 над Чорним морем скидали паливо на американський дрон. А потім один із них підлетів ззаду і пошкодив пропелер БПЛА. Після цього військові США вирішили втопити БПЛА у нейтральних водах. Як повідомляли у Європейському командуванні США, президенту Джо Байдену оперативно доповіли про цю надзвичайну подію.

Як повідомляв "Телеграф", раніше військово-політичний оглядач Олександр Коваленко прогнозував, якої відповіді від Вашингтону можна чекати на зухвалі дії росіян.