Вибори у Польщі: що треба знати про розстановку сил, шанси любителів росії та наслідки для України

Найбільшими суперниками є "ПіС" та Громадянська коаліція Туска

Вже цієї неділі у Польщі, одній із найбільш дружніх до України країн, відбудуться парламентські вибори. Турбулентність перед перегонами вже почала позначатися на заявах про допомогу Україні — адже у Словаччині прийшла до влади проросійська коаліція, а у США деякі кандидати будують свої кампанії на антиукраїнських лозунгах.

"Телеграф" розповідає, хто є ключовими гравцями на цих виборах у Польщі, що про них відомо і як їхній прихід до влади може позначитися на відносинах Польщі та України.

Головні гравці

Позмагатися за лідерство вирішила партія-старожил "Право та справедливість" (ПіС), консервативна політсила, яка керує вісім років (ще з 2015) та має більшість у Сеймі, до неї ж належить президент Анджей Дуда. У разі перемоги "ПіС", яку очолює Ярослав Качинський, здобуде безпрецедентний третій термін. Як видно з агітації, партія ставить акцент на своїх досягненнях у сфері безпеки. Також вона вважається прибічницею "традиційних цінностей", контроверсійних висловлювань щодо ЛГБТ тощо.

"Громадянська коаліція" Дональда Туска (колишній президент Європейської ради) — це основна опозиційна група, що складається з ліберальної "Громадянської платформи", "Зелених", партії "Nowoczesna", "Польської ініціативи" та фермерської групи "Agrounia". ГК Туска є головним конкурентом "ПіС".

Вона обіцяє скасувати контроверсійні судові реформи, щоб розблокувати отримання коштів із фондів відновлення ЄС. Виступає за покращення відносин Польщі з офіційним Брюсселем, збирається гарантувати свободу ЗМІ та лібералізувати закон про аборти.

"Третій шлях" — є альянсом, який включає аграрну Польську народну партію (PSL) і нову центристську партію "Християнсько-демократична Польща 2050". Між її програмою та програмою ГК Туска дуже мало відмінностей. Вона виступає як альтернатива у боротьбі між "ПіС" і ГК, але може не подолати прохідний бар'єр для попадання в парламент.

"Нові ліві" (Nowa Lewica) — обіцяє боротися за права жінок, лібералізувати закон про аборти та просувати права ЛГБТ, у тому числі дозволяючи одностатеві шлюби. Хоче зосередитися на реформах трудового законодавства, розширенні повноважень профспілок і введенні 35-годинного робочого тижня та 35 днів відпустки. "Нові ліві" наразі мають рейтинг приблизно 10%, і є можливим третім партнером по коаліції для "Громадянської коаліції" та "Третього шляху".

Ультраправа "Конфедерація" (Konfederacja Wolność i Niepodległość), яка вже засвітилася на протестах фермерів на українському кордоні. "Конфедерація" критикує "підлабузницьке ставлення польської влади до України" та виступає проти пільг для українських біженців, хоче, щоб Польща віддала перевагу власним військовим, а не постачанню зброї Києву. Раніше німецька газета "Frankfurter Allgemeine Zeitung" (FAZ) називала цю політсилу "найбільш дружньою до росії польською групою", яка втратила підтримку після масштабного вторгнення, але піднялася на протестах проти зерна з України.

Рейтинги

Альянсам необхідно набрати щонайменше 8% голосів, щоб потрапити до парламенту, а окремим партіям — 5%. Виборчі перегони були брутальними та нагадували бої без правил, під час кампанії виринула історія із планом на випадок нападу росії.

За даними Politico, розстановка сил перед виборами виглядає так:

• "ПіС" — 37%,
• "Громадянська коаліція" — 30%,
• "Третій шлях" — 11%.
• "Нові ліві" — 10%.
• "Конфедерація" — 9% (що вже насторожує, бо головні критики України можуть пройти в парламент, хоч і останніми у списку).

Можливі альянси у парламенті

Може так статися, що обом найбільш конкуруючим партіям, "ПіС" та ГК, знадобляться партнери по коаліції для формування уряду. Малі партії можуть змінити баланс сил, пише DW. Партія Туска може розраховувати на близько 30%, якщо "Третій шлях" і "Нові ліві" отримають приблизно по 10%, ліберально-консервативна опозиція отримає необхідні їй 231 місце в 460-місному парламенті, зазначає видання.

У "ПіС" справи виглядають досить безнадійно, бо вона також потребує партнера. Це може бути лише націоналістичний альянс "Конфедерація" (антиукраїнська політика). Хоча видання підкреслює, що Качинський має непоганий досвід впливати на політиків серед коаліції.

Тема України на виборах та майбутні наслідки для нас

Війна в Україні зіграла одну з ключових ролей у кампанії. Ультраправа "Конфедерація" є єдиною партією, яка виступає проти української імміграції та розкритикувала рішення уряду про надання пільг біженцям. Мовляв "уряд забирає гроші у поляків та віддає їх українцям".

Правляча партія Польщі добре усвідомлює конкуренцію з боку "Конфедерації". Так, "ПіС" пообіцяла продовжувати підтримувати Україну у війні проти росії, але не коштом власних інтересів. Також партія "Право і справедливість" посварилася з Україною через експорт зерна, а на тлі напруженості прем’єр-міністр Матеуш Моравецький заявив, що Польща більше не постачатиме зброю Україні та зосередиться на відновленні власних вичерпаних запасів. Водночас "ПіС" стверджувала, що підтримка Києва та перемога України над росією є стратегічними інтересами Польщі.

Польський політолог Бартоломей Біскуп очікує стабілізації політичної ситуації та двосторонніх відносин після виборів у Польщі, передає "Громадське".

"Усі партії Польщі, окрім "Конфедерації", мають єдину позицію щодо допомоги Україні та її громадянам. Навіть якщо у парламентській коаліції з'явиться Конфедерація, це не змінить ситуацію. Польща й надалі підтримуватиме Україну — мілітарно, логістично. Я не бачу тут жодної загрози. Наближаються вибори, треба пережити цей політичний театр, почекати, доки все нормалізується та заспокоїться", — каже Біскуп.

Публіцист Мілош Манастерський вважає, що перемога опозиції "буде поганою новиною для України". Бо партію "Громадянська платформа" (очолюють люди, які "тісно співпрацювали з росією багато років і продовжують співпрацювати з Німеччиною". Мовляв, тоді у Польщі "сформується уряд, який уже оголошує про розрив стратегічних відносин із США в оборонній та енергетичній сферах". За такого сценарію, продовжує публіцист, Київ перестане бути партнером для Варшави, оскільки відбудеться швидке відновлення економічних та політичних відносин із москвою, на чому наполягає Берлін.

Нагадаємо, під час виступу на ГА ООН у США Зеленський заявив, що "деякі європейські друзі роблять із зерна трилер", тим самим підігруючи Москві. Після цього МЗС Польщі викликало посла України для вручення ноти протесту.