Переговори Зеленського з Орбаном: чого чекати від зустрічі та як покращити відносини з Угорщиною

Орбана можна чудово простимулювати, щоб він задумався про зміну своєї позиції щодо Києва

Україна намагається знайти підхід до Угорщини, яка єдина з 27 держав — членів Євросоюзу виступила проти надання нашій країні допомоги у розмірі 50 млрд євро, заблокувавши у грудні відповідне рішення. Угорський прем’єр Віктор Орбан намагався блокувати й рішення про початок переговорів щодо вступу України до ЄС. Але інші члени спілки знайшли тоді можливість обійти його підступи.

Наприкінці грудня керівник Офісу президента України Андрій Єрмак заявив, що триває підготовка до зустрічі його шефа Володимира Зеленського з Віктором Орбаном. А цього тижня спікер українського МЗС Олег Ніколенко повідомив, що в Ужгороді на 29 січня заплановано переговори Єрмака та міністра закордонних справ нашої країни Дмитра Кулеби з головою МЗС Угорщини Петером Сійярто. Темою переговорів стане саме організація зустрічі Зеленського та Орбана – з метою згладжування кутів у відносинах, пошуку компромісу, розблокування допомоги ЄС для України.

Експерти поділилися з "Телеграфом" очікуваннями від цієї зустрічі, а також порадами – як зробити позицію угорського керівництва більш прийнятною для нас.

Залежність слід перебивати іншою залежністю

Колишній керівник Міністерства закордонних справ України Володимир Огризко розмірковує так:

"Як дипломат я виступаю за будь-які зустрічі, переговори, контакти. Це ніколи не зашкодить. Але в тому, що переговори Києва з Будапештом дадуть якийсь результат – дуже сумніваюся".

На думку експерта, якщо використати військову термінологію, це буде як удар у небо. Не в ціль, а в "молоко":

"Раніше аргументи 26 країн ЄС не зламали промосковську позицію Орбана. А тут чомусь хтось наївно думає, що одна розмова Зеленського з ним змінить позицію угорського прем’єра. Надто сильні "гачки", на яких його тримає Москва".

Володимир Огризко вважає, що тут слід працювати інакше. Наприклад – через "відрізання" Орбана від загальноєвропейських коштів.

"Це буде відмінним стимулом, щоб він задумався про зміну своєї позиції. Умовляннями, аргументами тут не допоможеш. Тому що там не здоровий глузд і розумна позиція, а просто залежність від РФ. А залежність потрібно перебивати іншою залежністю", — пояснює екскерівник МЗС.

Важливо розуміти корінь проблем

Експерт програми "Міжнародна та внутрішня політика" аналітичного центру Український інститут майбутнього Ігар Тишкевіч зазначає, що криза відносин з Угорщиною у нас спостерігається приблизно з 2017 року. І тут, наголошує він, питання не лише й не так у правах національних меншин Угорщини в Україні.

"Річ у тім, що угорська економіка (як економіка Польщі, Чехії, Словаччини, країн Балтії) зростає на тлі демографічної кризи. Для Польщі є ресурс у вигляді українців. І до 2022-го, коли почалася широкомасштабна війна, українські заробітчани давали польській економіці, за різними оцінками, додатково від 1,5 до 2% ВВП, і зараз плюс-мінус так, але вже за рахунок біженців.

Кожна держава веде вигідну для себе міграційну політику, намагаючись залучити якнайбільше фахівців. Але якщо країни слов’янського світу – Польща, Чехія, Словаччина – можуть обрати держави, звідки приймати людей, інтегрувати їх у свій простір, а в майбутньому й асимілювати, Угорщина зробила ставку на національну демократію (як її називають). І угорська культура докорінно відрізняється від культури сусідів. Відповідно в Угорщині ключовим ресурсом є її діаспора. Особливо у менш розвинених країнах”, – розповідає експерт.

Суть у тому, уточнює він, щоб ці люди приїжджали до Угорщини, створювали додану вартість саме на її території, а на пенсію, наприклад, могли їхати до України, звідки прибули.

Тож акцент тут саме на економіці, запевняє Ігар Тишкевіч.

Говорячи про закон про освіту, який викликав новий виток суперечностей Києва та Будапешта, експерт нагадав, що на початковому етапі вимоги Угорщини про коригування цього документа були набагато скромнішими. Але ми тоді їх не виконали. А коли "притиснуло" у світлі необхідності отримати позитивне для себе рішення про початок переговорів щодо євроінтеграції України, виконавши старі вимоги, зіткнулися з боку Угорщини з новими.

"Але, – наголошує Ігар Тишкевіч, – питання не так у культурній, гуманітарній політиці, скільки – в економічній. Що нам заважає говорити, наприклад, про спеціальну зону економічного розвитку (СЕЗ) на Закарпатті? Про податкові пільги, про створення нових підприємств, на яких працюватимуть українські угорці, створюючи додаткову вартість і для угорської економіки, і для української”.

І це, зазначає експерт, лише один із варіантів покращення відносин між Києвом та Будапештом. Є й багато інших, запевняє він. Але для цього треба розмовляти, аналізувати, розуміти коріння проблем.

"А поки Україна намагається намацати якісь варіанти (чомусь не роблячи таких важливих економічних акцентів), Угорщина намагається (з огляду на нашу залежність від її голосу в ракурсі нашої інтеграції до ЄС та ухвалення Євросоюзом консолідованих рішень щодо підтримки України) вичавити з ситуації максимум можливого для себе. Цілком логічний політичний процес", – констатує Ігар Тишкевіч.