Удар Ірану по консульству США в Іраку. Чому це перелякало світ

Іран обстріляв балістичними ракетами район міста Ербіль Іраку

На тлі побоювань щодо ескалації конфлікту на Близькому Сході у повномасштабну війну, Іран підлив масла у вогонь, завдавши удару по житловому району біля іракського міста Ербіль у небезпечній близькості від консульства США. Вже відомо, що американців не було серед постраждалих під час атаки, удари не вплинули на об'єкти Сполучених Штатів, а Держдеп США назва удари безрозсудними, попередивши, що вони підривають стабільність у регіоні. Розповідаємо, що треба знати про цю атаку.

Що відомо про удари

Іран завдав удару по Іраку та Сирії. В Іраку удари балістикою прийшлися по елітних околицях за 40 км від Ербіля у напівавтономному регіоні Курдистан, де розташоване консульство США та кількох житлових будинків, пише Reuters з посиланням на державні ЗМІ та власні джерела. Своєю чергою революційна гвардія Ірану переконана, що атакувала шпигунський штаб Моссаду (ізраїльська розвідка). Ізраїль поки нічого не коментував та не підтверджував. Регіональний уряд Курдистану це заперечує.

"Балістичні ракети були використані для знищення шпигунських центрів і зібрань антиіранських терористичних груп у регіоні сьогодні пізно ввечері", — йдеться в заяві революційної гвардії Ірану.

Рада безпеки уряду Курдистану повідомила, що в результаті ракетних ударів Ірану загинули щонайменше четверо мирних жителів загинули, шестеро отримали поранення. Серед убитих був відомий курдський бізнесмен, мультимільйонер, який вважався одним із найбагатших людей Іраку, Пешрав Дізайї та кілька членів його родини. Бізнесмен був близький до правлячого клану Барзані, володів підприємствами, які керували великими проєктами нерухомості в Курдистані. Інші ракета впала на будинок високопоставленого чиновника курдської розвідки, а інша на курдський розвідувальний центр, авіасполучення в аеропорту Ербіля було зупинене.

Ірак засудив удари Ірану на Ербіль і відкликав свого посла з Тегерана, йдеться в заяві МЗС країни. Держдеп США назвав удари нерозважливими та засудив обстріл.

Окрім цього, у Сирії Іран завдав ударів по об'єктах терористичного угруповання "Ісламська держава" в провінції Ідліб. AP передає, що поки незрозуміло, чи справді удари в Сирії вразили цілі, пов’язані з угрупованням "Ісламська держава". Мунір аль-Мустафа, заступник директора цивільної оборони на північному заході Сирії, також відомої як "Білі шоломи", сказав, що один із ударів в Ідлібі був націлений на клініку, яка більше не працює в селі Талтета на північному заході провінції Ідліб. За його словами, двоє мирних жителів отримали легкі поранення.

Чому були завдані удари та чому за ними пристально слідкують

Іран назвав удари помстою за "терористичні злочини", маючи на увазі вибухи на цвинтарі в місті Керман в Ірані 3 січня. Там проходила церемонія вшанування пам'яті вбитого у 2020 році генерала КВІР Касема Сулеймані. Загинули понад 90 осіб, ще 284 були поранені. Відповідальність за цей теракт узяла на себе "Ісламська держава", проте в Тегерані звинувачували у причетності до вибухів Ізраїль та США.

Водночас німецьке агенство dpa припускає, що Іран намагався надіслати "чіткий сигнал Ізраїлю" про те, що Тегеран має технічну можливість вдарити і по його території. Мовляв, Іран ще не бив своїми ракетами так далеко.

Reuters зазначає, що удар посилить занепокоєння щодо погіршення нестабільності на Близькому Сході після початку війни між Ізраїлем і ХАМАСом 7 жовтня. Також існує занепокоєння, що Ірак може знову стати театром регіонального конфлікту після серії ударів США по групах бойовиків, пов’язаних з Іраном, які також є частиною формальних сил безпеки Іраку. Ці удари стали відповіддю на десятки атак на сили США в регіоні, здійснених з 7 жовтня. Іран, який підтримує ХАМАС у його війні з Ізраїлем, звинувачує США у підтримці того, що вони називають ізраїльськими злочинами в Газі. Американські та міжнародні сили, що базуються в Іраку та Сирії, перебувають у стані підвищеної готовності на тлі десятків нападів проксі Ірану.

CNN також звертає увагу на те, що напади Ірану посилили побоювання, що війна Ізраїлю в Газі може перерости у повномасштабну війну на Близькому Сході з серйозними гуманітарними, політичними та економічними наслідками. Конфлікт у секторі Газа вже й так спричинив ескалацію бойових дій у регіоні, а союзники помічники Ірану з "Осі опору" атакують ізраїльські сили.

Попередні загострення між США й Іраном

Стосунки між США й Іраном шкутильгають десятиліттями, ще з часів Ісламської революції 1979 року. Відтоді Іран став однією з найбільш антиамериканськи налаштованих держав, почав натякати на лідерство у мусульманському світі, націлився на створення ядерної зброї, остання ідея не дуже сподобалося США. За цей час між країнами виникали небезпечні загострення:

Захоплення посольства США

4 листопада 1979 року група радикально налаштованих студентів захопила американське посольство в Тегерані та взяла у заручники його персонал. Крок став причиною того, що США розірвали дипломатичні відносини з Іраном у 1980 році, ввели санкції на імпорт іранської нафти та заморозили іранські активи. Відносини не відновлювали навіть після звільнення заручників на початку 1981 року. Всі ці роки державою-захисницею інтересів США в Ірані є Швейцарія.

Вибух казарми в Бейруті

23 жовтня 1983 року дві вантажівки з вибухівкою в'їжджають у казарми, де були розміщені американські та французькі військовослужбовці у Лівані. Під час нападу загинув 241 військовослужбовець США — це була найбільша кількість загиблих за один день з часів війни у ​​В’єтнамі. Відповідальність за напад бере на себе угруповання "Ісламський джихад", яке, як вважали, є прикриттям "Хезболли". Остання своєю чергою фінансувалася й керувалася Іраном. Бомбардування спонукало Державний департамент визнати Іран державою-спонсором тероризму в 1984 році.

Вбивство заручників

Попри ембарго на постачання зброї, високопоставлені чиновники адміністрації Рейгана починають таємно продавати зброю Ірану, щоб забезпечити звільнення 7 американців, які утримувалися в заручниках "Хезболлою" в Лівані. Рейган бере на себе відповідальність за скандал у телезверненні 1987 року, і справа закінчується засудженням деяких чиновників. "Хезболла" вбиває двох заручників і звільняє інших протягом кількох років.

Збиття іранського пасажирського літака

У 1988 році, після того, як іранська міна ледь не потопила американський фрегат в Ормузькій протоці, США розпочинають кампанію "Операція "Богомол". Американські війська знищили 2 іранські нафтові платформи та потопили фрегат. У липні США збили іранський пасажирський літак, прийнявши його за винищувач, убивши всіх 290 людей на борту.

Образа на "Вісь зла"

29 січня 2002 року під час своєї промови про стан країни у 2002 році президент Джордж Буш описує Іран як частину "осі зла", разом з Іраком і Північною Кореєю. Він каже, що Іран "агресивно переслідує зброю масового знищення та експортує терор, пригнічує надію іранського народу на свободу". У відповідь уряд Ірану припиняє таємні зустрічі з американськими дипломатами, спрямовані на захоплення бойовиків Аль-Каїди та боротьбу з Талібаном.

Криза за президентства Трампа

8 травня 2018 року президент США Дональд Трамп оголосив про вихід США зі Спільного всеосяжного плану дій (JCPOA) та нові санкції проти Ірану. Іран у відповідь посилює збагачення урану всупереч умовам угоди. Вихід знаменує собою початок риторичної та військової ескалації з Іраном під час адміністрації Трампа. Після цього у 2019 році США визнали Корпус вартових ісламської революції (КВІР) терористичною організацією. У жовтні біля Ормузької протоки було атаковано два нафтові танкери, США звинуватили Іран й розгорнули війська на Близькому Сході у відповідь. Через два дні КВІР збив американський розвідувальний дрон. США намагаються захопити іранське судно, яке плавало поблизу британської території Гібралтар.

У 2019 році безпілотники єменських хуситів атакують нафтові об’єкти у Саудівській Аравії. Трамп схвалив розгортання військ США для зміцнення протиповітряної та протиракетної оборони Саудівської Аравії на прохання королівства. Хусити в Ємені взяли на себе відповідальність за атаку, але США і Саудівська Аравія звинувачували Іран.

Вбивство впливового генерала

За часів президентства Дональда Трампа, 3 січня 2020 року, США ударом з дрона атакували впливового іранського командувача силами "Кудс" Касема Сулеймані. Генерала вважали другою за впливом особою в Тегерані й національним героєм, й той час як США вважали його терористом. Трамп заявив, що Сулеймані займався плануванням нападів на об’єкти інтересу та союзників США. Після вбивства свого генерала верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї погрожував суворою помстою. У відповідь 8 січня 2020 Іран завдав ракетного удару по військових об'єктах США в Іраку. Також незабаром після цього Іран помилково збиває український пасажирський літак МАУ.

Раніше "Телеграф" розповідав, що треба знати про проксі Ірану "Вісь опору" у країнах Близького Сходу. До них належать єменські хусити, "Хезболла", ХАМАС, терористи "Палестинського ісламського джихаду" та різноманітні іракські ополченці. Іран десятиліттями плекав озброєні воєнізовані групи у п'яти країнах, аби компенсувати брак регіонального дипломатичного впливу.