Мозок перетворювався на скло: вчені розповіли, як померли жертви виверження Везувію

Близько двох тисяч років тому у давньоримському місті Помпеї сталося виверження вулкану Везувій. Місто Помпеї було знищено, а його сусід Геркуланум частково зруйновано. Дослідникам вдалося знайти залишки слідів мешканців Геркуланума та з’ясувати, що відбувалося з ними під час виверження вулкана.

Про це пише Science Alert з посиланням на дослідження вчених із Третього університету Риму та Університету Федеріко II у Неаполі. Внаслідок стихійного лиха черепа людей могли розриватися зсередини.

Вчені з’ясували, що тіла внаслідок виверження Везувію буквально випаровувалися під впливом гарячих газів вулкану. У 2018 році було знайдено перші свідчення того, що мешканці Геркуланума загинули саме внаслідок виверження Везувію. Останки м’яких тканин та крові свідчили, що тіла буквально кипіли, коли на них потрапляв вулканічний попіл, а черепи вибухали зсередини.

Через два роки, в 2020 році археологи виявили ще один череп. Його вміст був схожий на склоподібний матеріал. Вчені дійшли висновку, що мозок людини міг перетворитися на скло під впливом високої температури, яка могла досягати 500 градусів за Цельсієм. Звідси скління мозку, тріснуті зуби, стислі кінцівки, обвуглені кістки та розірвані черепи. Однак інші знахідки тканин вказували на те, що в Геркуланумі були й нижчі температури.

Щоб дізнатися, що саме сталося із жителями давньоримських міст, вчені реконструювали температури під час виверження вулкана. Було вивчено близько 40 деревини, виявлених у 1960-х роках у п’яти різних регіонах міста, щоб дізнатися кількість відбитого світла в них. Кількість відбитого світла вказувала на температуру, за якої обвуглилася деревина.

Аналіз показав, що коли перша хмара вулканічного попелу досягла Геркуланума, температура перевищувала 500 градусів за Цельсієм і досягала 555 градусів. За такої температури людина могла б миттєво померти, залишивши після себе кілька дециметрів попелу.

Найбільш високі температури були зафіксовані у північній частині міста — саме там і знайшли мозок, який перетворився на скло. Нижчі показники були на узбережжі, що пояснюється взаємодією попелу та морської води. Наступні хвилі виверження Везувію завдавали більше попелу та уламків, але були вже не такими гарячими: від 390 до 465 та від 315 до 350 градусів Цельсія. Зазвичай такі потоки рухаються низько до землі зі швидкістю кілька сотень метрів за секунду.

Свідки виверження Везувію пізніше описували свої спостереження за хмарами, які "біжать по землі, як потоки". Смерть при виверженні вулкана могла настати не лише через високі температури, а й через вуглекислий газ, високий тиск і задуху при вдиханні попелу.

Раніше "Телеграф" розповідав про те, чому динозаври були такими великими чи, навпаки, маленькими. Вчені провели низку досліджень та змогли дати пояснення цьому феномену.