Зонд долетів майже до самої зірки: вчені з’ясували, що стає причиною появи сонячних вітрів

Одна з найбільш часто обговорюваних у Мережі тем — магнітні бурі та їх вплив на організм людини — має під собою наукове обґрунтування, пов’язане з таким явищем, як сонячний вітер.

"Подібно до струменів води, що вириваються з труби, сонячний вітер виникає з корони нашої зірки у вигляді вибуху заряджених частинок", — йдеться у звіті дослідницької групи під керівництвом Стюарта Д. Бейла, професора фізики Каліфорнійського університету в Берклі, який опублікований на сайті наукового закладу.

Для спостереження за сонячним вітром вчені раніше створили зонд NASA Parker Solar Probe, якому нещодавно вдалося підійти досить близько до Сонця і показати тонку структуру сонячного вітру поблизу місця його генерації.

Автори дослідження пояснюють, що їхній зонд виявив справжні потоки високоенергетичних частинок, які відповідають струменям матеріалу всередині так званих "корональних дір" – областей, де лінії магнітного поля виходять із поверхні Сонця та поширюються в космос.

У періоди сонячного затишшя ці діри зазвичай розташовуються на полюсах, і високошвидкісний сонячний вітер, що генерується ними, не досягає Землі.

Однак під час сонячної активності, яка відбувається кожні 11 років, корональні діри утворюються на поверхні Сонця, посилаючи пориви сонячного вітру прямо на нашу планету. Згідно з результатами аналізу, проведеного групою дослідників, корональні діри поводяться подібно до вентиляційних отворів: окремі струмені виходять з яскравих плям, званих супергрануляціями, де лінії магнітного поля пронизують поверхню Сонця і виходять з неї.

Коли магнітні поля перетинаються у цих "воронках", які можуть сягати до 30 000 кілометрів, поля розпадаються і з’єднуються, викликаючи викид заряджених частинок із Сонця. У цьому процесі, званому магнітним переєднанням магнітне поле посилюється.

На підставі дуже високоенергетичних частинок, виявлених зондом, дослідники дійшли висновку, що "швидкий" сонячний вітер може виникнути лише внаслідок магнітного переєднання.

На той час, коли сонячний вітер досягає Землі, що знаходиться на відстані 93 мільйонів кілометрів від Сонця, він перетворюється на однорідний турбулентний потік магнітних полів, що перемішуються. Вони взаємодіють із магнітним полем Землі та випромінюють електричну енергію у верхні шари атмосфери.

Це збуджує атоми, створюючи кольорові полярні сяйва полюсах, та його наслідки поширюються протягом усього атмосферу Землі.

Головним результатом діяльності зонда Parker Solar Probe стало підтвердження гіпотези про те, що саме магнітне переєднання прискорює частинки.

На жаль, зонд не зможе наблизитись до Сонця ближче, ніж на 8,8 сонячних променів від поверхні (близько 4 мільйонів кілометрів), не згорівши. Однак дослідники впевнені, що зможуть закріпити ці та інші висновки про сонячний вітер навіть з такої висоти.

Раніше Телеграф писав про те, що вчені запропонували новий метод пошуку позаземних сигналів.