Іменні "швидкі" для фронту: як Залужний та Жадан допомагають волонтерам купувати спецтранспорт для ЗСУ

Волонтери з Франкфурта в Німеччині придбали для України вже 30-ту машину швидкої допомоги

Цього тижня волонтери з Франкфурта-на-Майні придбали "Офелію" – 30-ту, ювілейну, машину швидкої допомоги. У цьому німецькому місті вже вісім років діє спільнота "ОБОЗ. Гуманітарна допомога Україні". Її учасники передають в Україну ліки, меблі та товари медичного призначення, а найголовніше – "колеса" для медиків.

"Перші три коробки з гуманітаркою їхали в Україну рейсовим автобусом"

У серпні минулого року фейсбук-групі "Франкфуртський ОБОЗ" виповнилося вісім років – за цей час в Україну з Німеччини було доставлено сотні важливих вантажів. З початком повномасштабної війни волонтери зосередилися на придбанні автомобілів швидкої допомоги.

- Коли 2014-го росія захопила Крим, ми виходили тут, у Франкфурті-на-Майні, на мітинги. Тримали українські прапори, кричали німецькою: "Путін, виведи війська!", "Крим – це Україна", – розповіла "Телеграфу" засновниця "ОБОЗу" Інна Олійник – вона родом з Волині, вперше потрапила до Німеччини при Союзі, з батьками — тато був військовим, а пізніше повернулася сюди разом із чоловіком. – Я, до речі, брала з собою плакат із портретом російського президента з домальованими вусиками, як у Гітлера та підписом "Адольф путін". До мене одного разу підійшла німкеня з вимогою прибрати його, я відмовилася, нагадала, що живемо в демократичній країні та можемо робити будь-що. Тобто тоді місцеві категорично це сприймали, багато хто любив росію та їхнього лідера. Нині вже більше людей підтримують Україну.

Пізніше, коли вже почалися бої на Донбасі, одна з учасниць мітингів запропонувала допомогти госпіталю у Білій Церкві, куди почали надходити перші поранені. Перші три коробки з гуманітаркою поїхали в Україну рейсовим автобусом.

- Нам тоді водій виставив рахунок 50 євро, я розплакалася: "Ви що? Як ви можете? Там же фронт, людей вбивають, а ви з нас гроші берете?!" – продовжила розповідь Інна. — Але на нього докази не подіяли, я тоді сказала: "Якщо ми ще щось відправлятимемо, платити не будемо. Ніколи!" І з таким девізом ми працюємо. Знаходимо таких же, як я говорю, "шарахнутих" людей, які все роблять безплатно. Так у нас з’явився безплатний склад, який, до речі, тримали московські хлопці, до нас приєднувалися ті, хто допомагав збирати допомогу та відправляти до України.

Інна уточнює, що спільними зусиллями вдавалося знаходити ліжка, операційні лампи та столи, засоби гігієни, ліки. Деякі позиції купували на зібрані пожертвування, як, наприклад, великий мікроскоп, який коштував 3 тисячі євро.

- Є такий сайт eBay Kleinanzeigen, де люди продають або віддають безплатно якісь речі, наприклад памперси, одноразові пелюшки. Ми шукали такі оголошення та забирали те, що нам підходило, – додає Інна. — Але бувало, що потрібний товар у Ростоку, а це далеко від Франкфурта. Тоді я починала шукати, хто є поблизу з українців і куди він може довезти наш вантаж, уточнюючи, якої місткості в нього машина. Хтось міг проїхати 5 км, хтось 20, а хтось і 100 кілометрів. Я на карті малювала навколо кожного пункту радіус, коли вони збігалися, виходило побудувати такий логістичний ланцюжок. Всі коробки в якийсь момент стали привозити до мене додому, тому що складом ми не могли користуватися нескінченно. І ми все це сортували, пакували, а у вихідні відправляли.

Тоді ж учасники спільноти придбали за донати дві "швидкі" — обидві іменні. Як їх назвати, вирішували голосуванням. Одна стала "Зірочкою" та потрапила до "Госпітальєрів", друга "Обозиком" — до благодійної організації "Госпіталь Майдану".

Цінник на "швидкі" дуже різний — п'ять штук за 10 тисяч євро або одна за 26 тисяч євро

Останніми роками у роботі "ОБОЗу" настало відносне затишшя. Здебільшого його учасники займалися підтримкою тяжко поранених українських бійців (або їхніх сімей у разі загибелі). Але 24 лютого 2022 року знову все закрутилося.

- Ми вже знали, що робити, і волонтерська організація у нас була оформлена, тож увімкнулися дуже швидко, – каже "права рука" Інни – Ольга Бігунова, яка також переїхала до Німеччини разом із сім’єю кілька років тому, а зараз приймає у себе вдома біженців. – У 2014 році тут були ті, хто дуже залучений — і серед німців, і серед наших. А хтось, навпаки, вважав, що це не війна, це АТО, значить, і допомагати не варто. Наразі люди в Німеччині знають набагато більше про те, що відбувається в Україні, та активніше жертвують гроші. Тож у перші вихідні березня від нас уже поїхала одна "швидка".

Весь медичний транспорт, з урахуванням гуманітарного спрямування "ОБОЗу", передається лікарням та благодійним організаціям у Краснограді та Дергачах на Харківщині, Одесі, Києві, Василькові, Миколаєві.

– Ми 2 листопада купили одразу п’ять Mercedes-Benz, – ділиться радістю Інна. – І оскільки операція проходила через друзів, ціна вийшла смішна – 10 тисяч євро за все! Ця партія машин без обладнання, але ми зателефонували у Дергачі, куди їх передаємо, там сказали, що самі доукомплектують. Для порівняння: попередня машина разом із ношами та страховкою коштувала нам 11,5 тисячі євро. Цінник дуже різний, все залежить від багатьох факторів. На сьогодні найдорожчою поки що була машина за 26 тисяч євро.

Закуплені обозівцями "швидкі" за традицією будуть з іменами — вони стали "Ханнами", оскільки були придбані на околицях міста Ханнау. "Лари", відповідно, купували у місті Лар, "Беню" – у Бад-Бентхайм, "Фульду" – в однойменному місті, "Дору" – у Дармштадті, "Улю" – в Ульмі, а ювілейну "Офелію" – в Оффенбурзі .

- Усі машини б/в, підбираємо їх за потребами, буває, у нас просять маленьке, юрке авто, або, навпаки, потрібна машина містка, щоб туди влізло чотири лежаки, – уточнює Інна. – Перед відправкою їх бере до себе на сервіс Саша Кунденбург, заливає олію, лагодить, якщо є потреба. Переганяє їх в Україну найчастіше Михайло Григорський. Він у нас дуже спритний: у понеділок виїхав на швидкій, а в середу вже вручив її волонтерам.

Але не завжди дорога обходиться без пригод, як вийшло із п’ятьма "Ханнами". Одна з них зламалася у Кракові, інша – на українському кордоні, а в момент її проходження ще двома "сестрами" ракети прилетіли на територію Польщі, і митники направили їх до іншого пункту. Але цього тижня ремонти були закінчені і за допомогою команди музиканта та волонтера Сергія Жадана всі п’ять Mercedes-Benz нарешті доставлені до Дергачів.

Інна та Ольга наголошують, що машини не їдуть в Україну порожніми, їх зазвичай завантажують тим, у чому є потреба у країні, що виє. Наприклад, одна "Лара" у жовтні їхала до Одеси доверху набита інвалідними візками, а "Беня" взяв на борт 29 покришок, пожежні ноші та коробки "з медициною".

Їдуть в Україну і теплі речі, і генератори, і паливо до них – все, що є актуальним у холодну пору року та з урахуванням постійних відключень електроенергії.

"Календарі з автографом Залужного ми розіграємо серед учасників "ОБОЗу"

Інна уточнює, що "ОБОЗ" об’єднав не лише жителів Франкфурта, а й Дюссельдорфа, Штутгарта, Мюнстера, Бонна і не лише українців та німців. У групі вже 4000 чоловік і кожен робить свій внесок у спільну справу.

- У нас є у групі Хатуна – грузинка, її сімома українськими вертольотами вивозили з Абхазії 2008-го. І вона каже, що за це дуже вдячна нашій країні та готова робити все, що може, – наводить приклад Інна. – У неї з чоловіком у Дармштадті аптека, і ми регулярно отримуємо від них медикаменти.

- Була така історія, місцевий листоноша побачив у мене на сходах коробки, запитав, що в них, я пояснила, — наводить приклад Ольга. — Наступного разу він приніс 50 євро, сказав: "Візьміть, будь ласка, ви дуже багато робите для України". Або жителі села Рюссельсхайм-на-Майні знаючи про те, чим ми займаємося в "ОБОЗі", вирішили нам допомогти. Напекли 60 пирогів, зібралися на площі, накрили столи, включили нові українські пісні, я навіть не всі знала на той момент. Вони пригощали друга в обмін на пожертвування і за три години зібрали 2,5 тис. євро. І від таких випадків хочеться плакати.

За словами Інни та Ольги, вони використовують будь-яку можливість для того, щоб поповнити скарбничку організації та купити чергову "швидку". У тому числі організовують аукціони та лотереї. То запропонують позмагатися за знамениті марки з посланням російському кораблю, то футболки з патріотичними принтами, пам’ятні монети, то сувеніри ручної роботи.

- Побачила, що волонтерка Дана Ярова проводить розіграш календарів, думаю, куплю 10 квитків, – наводить приклад Ольга. – Оформила їх на нашого Мишу Григорського, бо з німецьким номером не можна зареєструватись. І ось прямий ефір, чую, наш номер виграв. Дзвоню йому, кричу в слухавку: "Миша, ти виграв календар із автографом Залужного". Він нічого не розуміє, каже: "Окей". А за п’ять хвилин я його знову набираю, бо випав ще один наш номерок. Думала, мене розірве від радості. Ці календарі ми розіграємо серед учасників "ОБОЗу". Так, люди і так жертвують нам гроші, але ми їх хочемо мотивувати, показати, що цінуємо їхній внесок.

- Людина, звичайно, може дати просто так 20-50 євро, а ми можемо їй натомість вручити щось на згадку про добру справу, – каже у свою чергу Інна. – Наприклад, іграшку від тернопільської майстерні "Коза Дереза", які нас підтримують багато років, або той же календар, або марка, або футболка з автографом Андрія Хливнюка, учасників гуртів "Даха Браха", "ТНМК", "Жадан та собаки" .

І це буде такий маленький шматочок України у нього вдома, на який він подивиться і наступного разу переведе гроші.

В арсеналі у франкфуртських волонтерів ярмарки, концерти та інші заходи, на яких вони розповідаю про Україну, знайомлять із її традиціями, заодно пропонуючи учасникам приєднатися до купівлі "швидких".

- Нещодавно провели вечір "Ukraine kocht und singt" ("Україна готує та співає"), — наводить приклад Інна. – До нас приїхав з Аугсбурга Денис Колесников, які видає книги про не просто українську кухню, а про те, що готує Україна. Адже ми робимо той самий плов чи шашлики, хоча це й не традиційні страви. Так ось, Денис зварив у мене в саду 20 літрів борщу, а потім проводив майстер-клас і презентував уже третю книгу.

Дівчатка з Бад-Хомбурга наліпили вареників, зробили банош, голубці, хтось приніс млинці з м’ясом, гречку з овочами. Ми мали чудову музичну частину – за неї відповідала Катя Шостак зі своїми хлопцями, до них ще приєдналася Ольга Зайцева.

6 листопада відбувся благодійний концерт у Дармштадті за їхнею участю та за підтримки Генконсульства України у Франкфурті-на-Майні. За цим усім стоїть серйозна підготовка, яка забирає багато часу та сил. Але нічого, тягнемо, бо "ОБОЗ" – це вже не просто гурт на Фейсбуці, не просто волонтерська організація, це родина. І ми всі говоримо, що, перераховуючи гроші на автівки (ми днями купили 30-у, ювілейну, машину, яка працюватиме на евакуації в прифронтових регіонах), ви рятуєте життя.