Цапи-відбувайли? Журналісти знайшли дивне у справах затриманих після скандалу з "яйцями по 17 грн"

Скандали пов'язані з корупційними діями, але не тими, про які всі думали

Про скандал із закупками в Міноборони з тими самими "яйцями по 17" чули багато людей — на початку лютого начебто викрили винуватців. Однак не все так просто в доведенні чи спростуванні корупції.

Кого і за що затримали у цій справі розповідає "Українська правда". Журналісти знайшли гострі кути та приховану інформацію в оприлюднених даних. Часто справи про корупцію мають глибші корені.

Серед тих, кого затримали на початку лютого — троє посадовців Міноборони. Це ексзаступник міністра В'ячеслав Шаповалов, ексдиректор департаменту закупівель Богдан Хмельницький та діючий посадовець міністерства Володимир Терещенко.

Дані про справу Володимира Терещенка "яєць по 17" не стосуються. В "УП" стверджують, що розслідування стосується подій 2016 року. Про його участь знали щонайменше з 2017-го. Йшлося про порушення експортних правил, а не розкрадання коштів. Працювати в Міноборони він прийшов вже з цією справою в багажі — на момент початку розслідування він був в.о. директора "Промоборонекспорт", що є структурною частиною "Укроборонпрому". В його віданні був експорт та імпорт військових товарів.

Терещенко уклав фіктивний договір на техогляд вже відремонтованих деталей авіатехніки, як розповів генпрокурор, але випустив важливу деталь — це були вертольоти морського флоту Мексики, контракт на ремонт яких був підписаний 2013-го. Трьома роками пізніше Терещенко найняв американців для огляду 4 двигунів і 2 редукторів тих же гелікоптерів за океаном — Україна заплатила за це 1,4 млн доларів. Спочатку слідчі розслідували протермінований дозвіл на експорт послуг "Промоборонекспорту". З’ясувати, коли почала йти мова про корупцію, журналістам не вдалося. Терещенко перебуває під вартою і провину не визнав. Після вручення підозри звільнився з військової служби.

Богдан Хмельницький сам вийшов на контакт з журналістами наприкінці січня. Він хотів розповісти свою версію "Якщо завтра не зроблять з мене цапа-відбувайла", та не встиг — затримала СБУ. Хмельницький підписував той самий договір на постачання продуктів. В "УП" зазначають — "закрили" Хмельницького дуже швидко. Справу навіть не встигали внести в розклад суду. Прокурор подавав апеляцію на суму застави — вона виросла до 40 млн грн. Однак інкримінують Хмельницькому закупівлю бронежилетів у березні 2022. Треба було купити понад 15 тисяч, купували все, що знаходили — МОУ уклали контракт на 2850 комплектів з іспанською компанією, а броніки виявились неякісними та не мали сертифікатів. За словами Хмельницького, фірму знайшли в Мінекономіки, він погодив контракт з керівництвом Міноборони, а наявність перевіряли дипломати за кордоном. Навіть договір готував не він — захист аргументує тим, що за контролем якості стежить не департамент закупівель. Але Хмельницький — єдиний підозрюваний. Перші обшуки пройшли в серпні 2022.

В один день зі справою Хмельницького у ДБР також відкрили справу про закупівлі для армії — 11 контрактів на форму, броніки, взуття. Постачальники як українські, так і закордонні. Суму збитків назвали в 1 млрд 139 млн грн. ДБР вказує на того, хто давав вказівки Хмельницькому і просував договори — ексзаступник МОУ В'ячеслав Шаповалов. Його позиції видання ще не має. Шаповалова звільнили в січні 2023 через корупційний скандал, до цього він курував саме закупівлі. Серед них були і продукти за завищеними цінами, однак у фабулі справи йдеться лише про неякісні речі (вимоги до амуніції навіть не прописали в документах). Тобто це підозра не в корупції, а "перешкоджанні ЗСУ". Це тягне на менш тяжке покарання і розслідування іншими структурами, окрім Національного антикорупційного бюро.

Через такі "перетягування" фігурантам раніше часто удавалося уникнути розгляду справ. В НАБУ також розслідували закупівлі харчів, і про викриття від ДБР їм було заздалегідь невідомо. "Якщо це правда, то ДБР могло "підкласти свиню" під розслідування НАБУ", — йдеться у матеріалі.

Раніше "Телеграф" розповідав про інший скандал вже у Мінохоронздоров’я. Лікарі створювали неправдиві дані в системі та наживалися на цьому. Мова про десятки мільйонів гривень.