"Ваш родич потрапив в біду": нардеп попередив про стрімке зростання шахрайських кол-центрів

Цього року жертвами кіберзлочинів на суму близько 15 млн грн стали понад 10 тисяч громадян

Верховна Рада створила тимчасову слідчу комісію, яка розслідує незаконну діяльність кол-центрів та фінансових пірамід. Вона діятиме впродовж року.

З якими випадками шахрайств стикаються українці під час війни та як від них вберегтися, "Бізнес Телеграфу" розповів голова ТСК Олександр Куницький.

— Яку динаміку шахрайства кол-центрів спостерігаєте?

— На жаль, в Україні існує велика кількість кол-центрів з "розводу" людей на гроші. Їхня кількість під час війни почала стрімко зростати. З початку роботи ТСК стало відомо про понад 1500 таких "офісів", які спеціалізуються на обмані та зловживанні довірою населення. Причому це не одна розгалужена організація з єдиними лідерами. Столицею "телефонного шахрайства" є Дніпро, проте велика кількість кол-центрів сконцентрована й у Києві. ТСК, напевно, стане першим державним органом, який намагається порахувати цифру наявних офісних шахраїв та суму збитків, завдану громадянам.

— Шахраї виходять за межі України у своїй діяльності?

— Так, жертвами фінансових аферистів стають люди не тільки з усіх куточків України, а й навіть ті, хто проживає в інших країнах світу. Відомі випадки ошуканих українських переселенців у Польщі, громадян Ізраїлю та країн ЄС і навіть США. Шахраї телефонують всюди, де мають свої напрацьовані бази.

— Чи вдається повернути кошти ошуканим?

— Безжально ошукані люди ніколи не зможуть повернути свої гроші. Саме через величезну кількість таких випадків виникла необхідність у створенні комісії, яка здійснюватиме контроль та розслідування такої діяльності.

— Розкажіть про найпоширеніші випадки аферизму?

— Аферисти телефонують до своїх жертв під різними приводами, однак кінцеву мету переслідують одну — ошукати довірливих громадян. Для цього вони обманним шляхом дізнаються дані банківських карток, щоб потім спустошити їх, або ж намагаються "увійти у довіру", аби люди добровільно переказали свої гроші на вказані рахунки. Телефонують аферисти й на випадкові номери, й на певні, коли їм відома така інформація про людину.

— Як часто залучають схему "ваш родич потрапив в біду"?

— Це одна з найпоширеніших схем обману. Шахраї під виглядом лікаря чи працівника поліції телефонують і "люб’язно" пропонують допомогти "вирішити проблему" або уникнути відповідальності. Звісно, що не безплатно. Це той випадок, коли спрацьовує ефект несподіванки, тож ніхто навіть не намагається з’ясувати ситуацію, а швиденько переказує кошти на вказану картку. Саме на це і розраховують аферисти.

— На які ще схеми ведуться українці?

— Ще один популярний різновид шахрайства — "ви виграли приз" або "можете купити за вигідними цінами". В обох випадках аферисти просять жертву переказати певну суму на банківську карту, і після цього ви, звісно ж, нічого не отримаєте. Щоправда, любителям знижок інколи все ж надходить замовлений товар, але за завищеними цінами. Наприклад, ліки, придбані в онлайн-аптеках за 500 грн, які насправді коштують 30-40 грн.

— Якими способами тиску користуються шахраї?

— Щоб виманити гроші у своїх жертв, аферисти представляються працівниками банку і, залякуючи блокуванням рахунків і призупиненням транзакцій, пропонують пройти верифікацію та назвати пін-код і строк дії картки. Цих даних достатньо, щоб спустошити рахунок. Базові схеми шахрайства телефоном залишаються незмінними вже впродовж кількох років. Їх лише "модернізують" до ситуації в країні та потреб громадян.

— Які способи обману з’явилися після 24 лютого 2022 року?

— З новинок? Після вторгнення рф зловмисники розсилають повідомлення на телефони з інформацією про нарахування грошової допомоги від держави. А далі вже справа техніки: для отримання грошей необхідно перейти за певним посиланням, ввести персональні дані та банківську інформацію, і вже за мить шахраї знімають кошти з рахунків ошуканих громадян. Іншою схемою, надиктованою війною, є СМС-повідомлення шахраїв нібито з військкоматів про мобілізацію і пропозиція за велику суму видалити вас із баз призовників. Також телефонують родичам полонених військовослужбовців або зниклих безвісти та пропонують за грошову винагороду сприяти звільненню з полону.

— Послуга "виїзд за кордон" ще популярна?

— Що тільки не пропонують винахідливі аферисти: перевезення всіх охочих за кордон, евакуацію з небезпечних прифронтових районів, продаж неіснуючих осель, фейкові програми підтримки, вигадане волонтерство. Але об’єднує їх одне: щойно клієнт платить аванс ділкам, як одразу вони зникають із грошима та персональними даними жертв.

— Є актуальна статистика шахрайств?

— Лише 2023 року працівники Департаменту кіберполіції спільно з Головним слідчим управлінням Нацполіції та оперативниками Департаменту карного розшуку ліквідували масштабну шахрайську схему, за якою злодії, отримавши доступ до рахунків, ошукали понад 10 тисяч громадян і привласнили собі близько 15 млн гривень. Проте точну кількість тих, хто потрапив на гачок до шахраїв, та яку суму вдалося виманити у довірливих українців, наразі не встановлено.

— Як ТСК дізнається про масштаби проблеми?

— Власне, головна мета ТСК і є — дізнатися, скільки на сьогодні ошуканих людей, якою сумою вдалося заволодіти шахраям, яка кількість кол-центрів існує та як працюють правоохоронні органи. Я відстежую, що наразі недостатньо уваги вони на це звертають. Тому ТСК направила низку звернень до органів державної влади — Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки України, Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки Служби безпеки України, Офісу генерального прокурора, Міністерства закордонних справ, Державної судової адміністрації, Департаменту кіберполіції Національної поліції, Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції, експертних служб — з проханням надати інформацію щодо кількості звернень від громадян, кількості порушених та закритих кримінальних проваджень та якими були дії правоохоронних органів у цих випадках.

— Які законодавчі зміни мають посилити боротьбу з шахрайством?

— ТСК планує внести у законодавче поле чітке визначення терміну "кол-центр", також пропонуємо кілька напрацьованих законопроєктів для внесення змін до Кримінального кодексу України та законодавства щодо діяльності банківської сфери, щоб посилити відповідальність за дії, які містять ознаки шахрайства.

— Конкретизуйте, будь ласка.

— Нещодавно був поданий на розгляд до Верховної Ради проєкт закону "Про внесення змін до статей 190 та 289 Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за вчинення злочинів в умовах воєнного та надзвичайного стану", автором якого став член нашої ТСК Максим Павлюк. Законопроєкт зачіпає і кол-центри. Пропонується подвоїти відповідальність за шахрайство. Це лише перший крок ТСК у боротьбі із цим злом.

— Як не стати ошуканим? Дайте поради нашим читачам.

— "Клюнути" на виверти шахраїв може хто завгодно, навіть той, хто добре знайомий зі схемами. Усе залежить від спритності та вміння афериста переконувати. Головне правило, як не потрапити до рук шахраїв: перевіряти будь-яку інформацію або взагалі не вести жодних розмов з аферистами, а одразу класти трубку. У перспективі це заощадить ваші гроші та збереже ваші нерви.