Хід Меркель та відхід мігрантів від білорусько-польського кордону: кінець кризи чи затишшя перед бурею

Міграційна криза, яку невизнаний президент Білорусі Олександр Лукшашенко не без допомоги Кремля влаштував біля кордонів з Литвою та Польщею дещо пішов на спад. Мігранти з Іраку та Ірану залишають наметові табори та повертаються додому.

Примітно, що це сталося після двох телефонних розмов із Лукашенком в.о. канцлера Німеччини Ангели Меркель.

Експерти розповіли «Телеграфу», про що могли домовитися канцлер і невизнаний президент, а також – які висновки можна зробити із ситуації.

Путін вирішує свої завдання – продовження буде

На думку директора Інституту світової політики Євгена Магди, помиляються ті, хто вважає, що кризу з мігрантами вдалося врегулювати.

«Білорусь за допомогою Росії не для того стягувала кілька тисяч мігрантів на свою територію, щоби просто з ними потім попрощатися. А тому цей процес, швидше за все, продовжуватиметься. Путін частково вирішив питання номінального визнання Лукашенком суб’єктом переговорів. Про це, зокрема, свідчать два телефони розмови Меркель та Лукашенко. Але глобальне завдання – розкол у Євросоюзі – ще не вирішене. І Путін продовжить атакувати кордони та єдність ЄС руками Лукашенка», – прогнозує Євген Магда.

Він наголошує, що між різними країнами в ЄС простежується дефіцит порозуміння. І міграційна криза лише поглибила розломи.

«Переговори Меркель і Лукашенко зустріли жорстку критику з боку низки держав Євросоюзу. Той самий польський президент Анджей Дуда наголосив, що Польща не виконуватиме жодних домовленостей, досягнутих (можливо, кулуарно) між Німеччиною та Білоруссю. А тому ми маємо кризу у розвитку, – наголошує експерт. – Просто закони жанру передбачають періодичну зміну декорацій. І ляльководи кризи, що сидять у Кремлі, чудово це розуміють. А тому я чекаю невдовзі на новий виток міграційної кризи».

У міграційній війні взято паузу

Політолог, конфліктолог Богдан Петренко зазначає, що вважати завершеною міграційну кризу можна буде лише тоді, коли кількість біженців у Білорусі наблизиться до нуля. Поки що цього немає. Отже, можна говорити лише про те, що у міграційній війні взято паузу.

«Більшість біженців хоч і відійшли від кордону, але залишаються в небезпечній близькості від нього. А кількість тих, кого вивезли – менше ніж 10%», – пояснює конфліктолог.

За його словами, на сьогоднішній день можна констатувати, що:

1. Європа прийняла російську гру та визнала, що стороною конфлікту є Білорусь, а не Кремль. Це дозволить Москві й надалі використовувати Мінськ, запевняючи, як і на Донбасі, що «іх там нєт». При цьому фактично безболісно для себе тиснути на Європейський Союз.
2. Європа розпочала діалог із підсанкційним диктатором Лукашенком. Це, з одного боку, зменшує вагу санкцій. А з іншого боку розв’язує руки, в тому числі й Москві, для ще більш жорстоких варіантів протидії опозиції. Це також сигнал, що з тобою розмовлятимуть не тоді, коли ти дотримуватимешся демократичних цінностей, а тоді, коли ти розмовлятимеш з позиції сили.

«Звичайно, можливо є й таємна частина домовленостей. І, гадаю, що повноцінний вивід мігрантів буде лише тоді, коли Європа виконає те, що взяла на себе. Що це може бути? Це і безболісний і повноцінний запуск двох Північних потоків, і не підтримка білоруської та російської опозиції, і зниження підтримки України. Ризики таких домовленостей існують. Як існують і ризики, що мігрантів не відправлять додому, а направлятимуть в Україну», – резюмує Богдан Петренко.

Раніше "Телеграф" писав, що міграційні хвилі з Білорусі могли направити в Україну.

І наша країна готувалася зустріти непроханих гостей.