Початок кінця російської недоімперії: екс-глава МЗС України оцінив шанси путіна утримати владу 2023-го

Кремлю загрожує криза, наслідком якої стане загальноросійська катастрофа

Російсько-українська війна, в яку так чи інакше залучений весь світ, стала топ-темою 2022 року. Не дивно, що до кінця актуалізувалися прогнози того, як події розвиватимуться в новому році. Про це пишуть закордонні медіа, про це говорять американські генерали та українські військові експерти.

Своїм баченням того, як конфлікт розвиватиметься далі і що в найближчому майбутньому чекає країну-агресор, з "Телеграфом" поділився колишній міністр закордонних справ України Володимир Огризко.

– Останній тиждень року почався з того, що на аеродромі стратегічної авіації в російському Енгельсі, де на початку місяця вже гриміли вибухи та були пошкоджені літаки, які завдавали ударів по Україні, знову рвонуло. Подібні "бавовни", а також різні потужні пожежі глибоко всередині держави-агресора стають уже тенденцією. Про що це каже?

– Українські збройні сили починають показувати агресору, що його надії на те, що все минеться, що він може почуватися безпечно в глибині Росії, – марні. І дуже скоро росіянам доведеться вирішувати, що робити далі. Іти далі безперспективним, катастрофічним для них шляхом агресії чи, як колись сказав заступник міністра закордонних справ рф Рябков, звертаючись до країн Заходу, "забирати свої манатки". Думаю, самій росії доведеться якнайшвидше "забирати манатки" — забиратися геть з України. Інакше вона зіткнеться з такою кризою, наслідком якої стане загальноросійська катастрофа.

– Про що саме мова?

– Про початок розвалу росії. Нині вона стоїть на межі такого процесу. Якщо в найближчі місяці все буде так, як є, швидкий розвал росії стане невідворотним.

– У грудні помітно активізувався російський диктатор путін. Роздає інтерв’ю, з’являється на публіці, робить заяви в ракурсі війни, вперше називаючи її такою. При цьому видно, що упевненості в нього поменшало. Які шанси у нього зберегти владу?

– Шанси путіна утриматися при владі залежать виключно від того, як швидко ЗСУ доведуть справу до кінця. Маю на увазі – вигнання російського агресора із нашої землі. Що швидше це станеться, то швидше зникне путін. Як саме зникне – тут уже залежить від багатьох чинників, насамперед, внутрішньоросійських. Давайте залишимо це їм.

– Чого очікувати у ракурсі російсько-українського протистояння наступного року?

– Думаю, що наступний рік стане роком початку кінця російської недоімперії. Це матиме величезне значення і для України, і глобального світу. Розвал росії точно почнеться. Про це об’єктивно говорить ситуація, яку бачимо у російській політичній системі, в економіці, у тому, що поступово наростають проблеми навіть у такому зазомбованому суспільстві, як російське. Як саме почнеться розвал, звідки – не так важливо. Головне, що він почнеться. Це може статися і з військово-політичних причин, і у зв’язку з стрімкий погіршенням економічної ситуації, і в ракурсі питань національного устрою (колоніального статусу народів, які проживають в Росії) тощо. Важливо, наголошую, що цей процес, схоже, справді став невідворотним.

– А яка доля в такому разі чекає на Білорусь, яка стала, по суті, союзником Росії у війні проти України?

– На відміну від російського, білоруський народ є європейським. Він не обтяжений такими жахливими речами як шовінізм, експансіонізм, імперіалізм, зрештою – фашизм (а те, що ми бачимо в Росії – рашизм – це сучасна форма фашизму).

А тому Білорусь та її народ – це європейський культурний, історичний простір. Звісно, після того, як по білорусах стільки років тупцяє вусатий диктатор і російська пропаганда у всій своїй "красі", перехід Білорусі до європейських стандартів забере певний і, на мою думку, досить тривалий період. Але з погляду історії – це не страшно. Білоруси, безумовно, повернуться до свого європейського коріння і згодом будуть залучені до нової родини європейських народів, яка завершиться саме на східних кордонах України, Білорусі. Зрештою, закінчиться цей цивілізаційний поділ, який ми так довго не могли довести до кінця.