Удар по відносинах: чи торкнеться України інцидент з китайським аеростатом над США

Читать на русском
Автор
2478
Сі Цзіньпін та Джо Байден
Сі Цзіньпін та Джо Байден

Експерти пояснили, навіщо Китаю знадобилося запускати повітряну кулю в США

Американо-китайські відносини, які й так досить напружені, переживають чергові випробування. Причиною став китайський аеростат, що "заблукав" у небі над США на початку лютого.

Якийсь час вище військово-політичне керівництво Штатів міркувало збивати-не збивати висотну повітряну кулю, що нагадує розвідника.

У результаті вирішили не зупинятися лише на скасуванні наміченого на 5-6 лютого візиту до Пекіна держсекретаря США Ентоні Блінкена. І збили китайський аеростат в американських територіальних водах.

Експерти розповіли "Телеграфу", чи випадково все це сталося якраз перед візитом Блінкена до Пекіна, а також — як американо-китайські відносини можуть розвиватися далі, зокрема в ракурсі російсько-української війни.

Аеростатом фактично створено привід зірвати візит Блінкена до Китаю

Ексдипломат, політичний експерт, заступник командира роти добровольчого формування Бориспільської місцевої територіальної громади №1 Вадим Трюхан упевнений, що такі речі не випадково відбуваються.

"Очевидно, що комусь в оточенні китайського лідера Сі Цзіньпіна не подобається опція щодо покращення американо-китайських відносин. Отже, цим аеростатом фактично створено привід зірвати візит Блінкена до Китаю, — пояснює експерт. — США не могли не збити зонд, адже це було б розцінено як слабкість.

Водночас, продовжує Вадим Трюхан, той факт, що між виявленням аеростата та його збиттям пройшов певний час, свідчить про те, що у Вашингтоні намагалися знайти якийсь компромісний варіант, щоб не підвищувати градус напруги у двосторонніх відносинах із Китаєм.

"І те, що такого варіанту не вдалося знайти, означає лише одне, – у Пекіні не захотіли надати таких пояснень причин цього інциденту, який має явні ознаки відвертої провокації, які б задовольнили Вашингтон. Тепер виникає питання, що далі. Тут є варіанти. одного боку, похолодання американо-китайських відносин може продовжуватися досить довго, адже, як відомо, Китай вміє чекати, а в США цьому також навчилися. Водночас повний розрив неможливий. Він не відповідає корінним інтересам обох сторін. Швидше за все, – вважає ексдипломат, – цей інцидент буде спущений на гальмах, і обидві сторони повернуться за стіл переговорів, байдуже, у Пекіні, у Вашингтоні чи десь на нейтральній території".

Експерт зі Східної Азії Олексій Живора припускає, що інцидент є спробою Китаю перевірити рішучість Штатів.

"Спочатку розгублена реакція США у ситуації з аеростатом, схоже, обумовлена відсутністю як розвідданих, так і аналітики щодо майбутньої геополітичної траєкторії Китаю. До чого може прагнути одна людина без будь-яких важелів контролю (а в КНР із Сі Цзіньпіном зараз саме така ситуація)? Відповіді на це питання не існує, але, думаю, більшість зараз згадує володимира путіна та нерішучість Заходу після анексії Криму та російського вторгнення в Україну", — зазначає експерт.

Він не виключає, що використання саме аеростату – це не так спроба принизити Вашингтон, як сигнал, що методи майбутнього протистояння будуть несподіваними для останнього.

"Якщо одна повітряна куля вимагає використання ракет і дорогого винищувача п’ятого покоління, то як бути з тисячами дешевих повітряних апаратів, які забивають систему повітряного моніторингу? Мабуть, Китай таким чином перевіряє, наскільки серйозно США сприймає його як майбутнього супротивника", — констатує Олексій Живора.

США + КНР чи США vs КНР

Аналізуючи можливі подальші дії Пекіна у ракурсі російсько-української війни, колишній міністр закордонних справ України Володимир Огризко зазначає:

"Китайці чудово розумію, що стає на бік "лузера" (а саме так зараз виглядає рф) — демонструвати свою неадекватність. Ніхто добровільно не вибирає позицію, що явно програє. Так що китайці продовжуватимуть кивати на те, що треба досягати врегулювання мирним шляхом, закликати сісти за стіл переговорів. Але допомагати росії практично – не будуть".

На його думку, під час наступної зустрічі між представниками КНР та США, коли б та не відбулася, американці чітко дадуть зрозуміти китайцям наступне – якщо ті розраховують на нормальність відносин, якщо хочуть зберегти загалом позитивну економічну динаміку свого розвитку, то їм доведеться (враховуючи повну торговельно-економічну залежність від країн Заходу), не особливо смикатися. Не робити кроки, які можуть стати на заваді самому Китаю.

"Думаю, в найближчому майбутньому ми побачимо чергову спробу Вашингтона і Пекіна спокійно домовитися. І явно не за рахунок України. І для нас це, як мені здається, найважливіший момент, який може бути в цьому двосторонньому діалозі", – констатує Володимир Огризко.

На думку Вадима Трюхана, Китай потенційно може відіграти для росії таку саму роль, яку США відіграють щодо України, а саме основного постачальника зброї, боєприпасів та іншої допомоги, необхідної для успішного ведення бойових дій.

Отже, Вашингтону необхідно утримати Пекін від зближення з Москвою. До останнього часу нашим американським друзям це вдавалося. Ненсі Пелосі в Тайвані в серпні минулого року.

Водночас, продовжує експерт, двостороння зустріч лідерів КНР та США під час листопадового саміту G20 на Балі показала, що і Сі Цзіньпін та Джо Байден налаштовані на дипломатію.

"Рівень взаємозалежності двох держав, а також Китаю з Європою, наскільки високий, що гіпотетичний широкомасштабний конфлікт між ними спричинив би надто значні втрати, які не мають чим компенсувати. Саме тому вірогідний пошук дипломатичного врегулювання тих непорозумінь, які накопичилися", – прогнозує Вадим Трюхан. .

Для України, продовжує він, це був би добрий сигнал. Адже ми зацікавлені в тому, щоб відносини між нашими стратегічними партнерами (а Китай досі de jure є нашими стратегічними партнерами) не зіпсувалися.

"Але навряд чи США вдасться переконати КНР у необхідності натиснути на путіна, зокрема, щодо виведення військ з України. Адже у Китаю свій інтерес – він зацікавлений в ослабленні та можливо навіть приниженні росії, проте не в її знищенні. Він має свої види. на території та ресурси рф", — пояснює експерт.

Вадим Трюхан сподівається, що прагматизм нинішніх вождів Китаю переможе їхні непомірні геополітичні апетити. Особливо з огляду на те, що в Пекіні розуміють, на що перетворилася нинішня росія, і вже не вірять у реалістичність її загарбницьких планів, пояснює експерт.

"Ключовою для України та світу є позиція двох сторін щодо ядерних загроз, які раз у раз звучать із Кремля. Немає сумнівів, що американці та китайці будуть і надалі одностайні, попереджаючи росіян про неприпустимість не просто застосування ядерної зброї, а навіть висловлювання таких загроз. При цьому слова вони не підбиратимуть. Позиція буде жорсткою та однозначною", – констатує експерт.

Олексій Живора звертає увагу, що про зустріч Байдена та Сі в Індонезії відомо мало. Головним чином, пояснює він, ця подія ознаменувала вихід Китаю з тотальної самоізоляції, спричиненої пандемією COVID-19, яка жорстко обмежила навіть дипломатичні зв’язки вищих посадових осіб.

"Пандемія сприяла створенню атмосфери недовіри між двома країнами. Згадаймо взаємні звинувачення у появі вірусу, скандали з цього приводу. Зустріч головних дипломатів могла б стати логічним продовженням того, що сталося в Індонезії – і першим дзвінком, що відносини справді повертаються до норми. Але через скандал з аеростатом все поки що поставлено на паузу, — зазначає експерт. — Однак рано чи пізно КНР і США знову зустрінуться віч-на-віч. І, безумовно, торкнуться теми російської агресії. Можна очікувати порушення питань з економічних санкцій, запобігання передачі Китаєм технологій (у тому числі західних) та товарів військового та подвійного призначення росії. На мій погляд, цей процес і так непублічно відбувається, а поступова нормалізація дипломатичних відносин лише надала б прискорення позитивним для нас моментам".