На дно підуть всі: Пригожин і Ахмедов озвучили думки російської еліти, але путіна це не зупинить

Запис телефонної розмови поціновувачів "русского мира" наробив галасу в мережі

Другий день поспіль в мережі обговорюють гучний скандал навколо перехоплення телефонної розмови російського продюсера Йосипа Пригожина та олігарха Фархада Ахмедова. Судячи з агресивної риторики вчорашніх фанатів володимира путіна, залишатися патріотами й підтримувати диктаторський режим у вищих колах стає дедалі важче. Вочевидь, накопичувальний ефект санкційного тиску нарешті набув критичних для російських еліт масштабів і змусив їх шукати винного у втраті того, що було "нажито непосильною працею". Публічно підтримуючи кремлівську політику, у приватній розмові Пригожин і Ахмедов обговорюють незворотність покарання для володимира путіна і констатують, що він позбавляє майбутнього цілу націю.

"Телеграф" звернувся до кандидата політичних наук, експерта з міжнародних відносин Олексія Буряченка, аби з'ясувати, наскільки популярними можуть бути такі настрої серед представників російських еліт, і які наслідки для путінського режиму вони матимуть.

Монолітність режиму розбилася об шкурні інтереси

З початку своєї політичної кар'єри володимир путін забезпечував собі беззаперечну підтримку серед представників політичних та бізнес-еліт методом батога і пряника. Безумовна підтримка генеральної лінії партії відкривала для російських олігархів і посадовців безмежні можливості для збагачення, тоді як будь-яка критика режиму каралася жорсткими репресіями, а декому й коштувала життя.

Таким чином, за 24 роки при владі диктатор оточив себе виключно лояльними людьми, які ладні були заплющувати очі на будь-яке політичне свавілля кремля, аби зберігати високе положення у суспільстві та примножувати свої статки. Варто визнати: завдяки зашкалюючому рівню корупції та безпринципності російських можновладців і олігархів, довгий час ця система працювала безвідмовно, дозволяючи путіну задовольняти свої імперські амбіції та утримувати монополію на владу.

Однак, у 2022 році почуття безкарності та вседозволеності зіграли з диктатором злий жарт. Повномасштабне вторгнення в Україну стало останньою краплею для міжнародної спільноти, яка раніше також намагалася домовлятися з путіним, але цього разу вирішила дати колективну відсіч варварській політиці кремля. Потужні економічні санкції болісно вдарили по російським елітам і поставили під загрозу їхнє майбутнє поза межами рф, яку вони сприймали виключно як місце для заробітку грошей, з розмахом витрачаючи їх у Європі та США.

Щойно путін втратив можливість виконувати свою частину оборудки – забезпечувати своїй свиті безбідне життя – монолітність влади дала тріщину, а безумовна підтримка диктатора серед еліт змінилася риторикою, яку можна почути на записі телефонної розмови Йосипа Пригожина та Фархада Ахмедова.

За словами політичного експерта Олексія Буряченка, подібні настрої є загальною тенденцією серед представників вищих політичних та олігархічних кіл рф. Ба більше, формуватися вони почали не зараз — невдоволення путіним поступово зростало протягом останніх шести місяців, і тепер лише набуває агресивних рис.

"Відносно рф було застосовано два види санкцій: секторальні та персональні. У першому випадку страждав бізнес та економіка загалом, у другому — свій звичний спосіб життя та статки почали втрачати конкретні люди. Фархад Ахмедов — один з них, тому його невдоволення ситуацією цілком зрозуміле і демонструє настрої серед еліт. Санкційний зашморг та посилення ізоляції рф найбільш чутливо сприймає саме ця категорія громадян, адже рядові росіяни, що проживають в глибинці, могли й не помітити жодної різниці", — пояснює політолог.

Значну роль у зміні ставлення до путіна його свити зіграли міжнародні судові процеси, в яких фігурує його ім'я. У лютому 2023 року слідча група у справі авіакатастрофи боїнгу МН-17 офіційно заявила, що глава рф особисто приймав рішення про збиття літака, що у перспективі обіцяє диктатору отримання вироку за воєнний злочин. Ще більш болісним ляпасом стала видача МКС ордеру на арешт путіна у 123 країнах світу. Переслідування президента у справі про депортацію українських дітей на територію рф, що також є воєнним злочином, остаточно розвіяло міф про безмежну впливовість та вседозволеність глави кремля.

За словами Олексія Буряченка, ці прецеденти стали тривожним маячком для російських еліт: якщо недоторканність знята з самого путіна, значить, уникнути наслідків за підтримку його режиму не вдасться й їм самим.

Щури метушаться, але йдуть на дно разом з "капітаном"

Варто зазначити, що попри наростаючий градус невдоволення політикою кремля, представники російських еліт поки що не ризикують висловлювати протест вголос. Так, після оприлюднення телефонної розмови з Фархадом Ахмедовим, Йосип Пригожин поспішив спростувати свою причетність до скандалу, назвавши аудіозапис фейком, створеним за допомогою сучасних технологій.

"Цей голос не має до мене жодного відношення. Це фейк. Моя громадянська, політична позиція всім відома", — заявив продюсер, який довгі роки публічно підтримував режим путіна.

Зараз російські еліти розділяються на два табори: одні в результаті західних санкцій втратили вже достатньо багато і розуміють, що далі буде тільки гірше, а тому тікають з росії або ж максимально дистанціюються від влади; інші – представники клептократичної еліти – розуміють, що їхнє існування та статки напряму залежать особисто від путіна і монополії його влади, а тому будуть з ним до останнього.

"Складність їхнього положення полягає у тому, що без нього вони не зможуть, а з ним продовжать втрачати все, що мають. Вони не ризикнуть йти проти диктатора, але будуть його ненавидіти, бажати йому смерті та зрадять, аби врятувати себе, щойно отримають таку можливість", — пояснює політичний аналітик.

Спостерігаючи за руйнацією монолітності російської влади, вітчизняні та західні політичні експерти все частіше пророкують путіну стрімке і ганебне завершення кар'єри в результаті держперевороту і встановлення елітами нової кишенькової влади. Насправді ж, цей сценарій є вкрай маловірогідним, впевнений Олексій Буряченко.

"Між баштами кремля немає консенсусу. У розмові з Ахмедовим Пригожин прямо говорить про те, що представники правлячої верхівки "топлять один одного", аби бодай якось покращити своє становище. Вже зараз стає очевидним, що вони скоріше будуть гризтися між собою, аніж об'єднаються в одну рушійну силу — хоч за путіна, хоч проти нього. Найцікавіше у цій ситуації те, що врешті решт програють усі. Одні зазнають поразки та втрачають своє положення вже зараз, а решта триматиметься за путіна до останнього і піде на дно разом з ним. Варто зазначити, що перша категорія в результаті може опинитися у більш вигідному положенні. Так, вони втратять частину статків, проте у них ще буде час і можливість втекти, зберігши бодай щось. Яскравим прикладом такої позиції є Алла Пугачова і Максим Галкін. Коли стало зрозуміло, що цей "Титанік" йде на дно, вони вирішили не чекати, коли опиняться у крижаній воді разом з іншими", — пояснює політолог.

Під час свого візиту в рф глава КНР Сі Цзіньпін вже "висунув" кандидатуру путіна на президентські вибори, які пройдуть в рф у жовтні 2024 року, і не виключено, що зробив це на прохання самого диктатора, каже Олексій Буряченко. На тлі політичного, військового та економічного програшу, це повинно було стати для російських еліт сигналом того, що "все йде за планом".

"Ситуація розгортається дуже динамічно, тому прогнозувати щось дуже складно. Але, якщо путін матиме фізичну можливість піти на наступні вибори, він це зробить і, безумовно, виграє їх – іншого сценарію в сучасній росії просто бути не може – проте вже зараз стає очевидно, що до кінця своєї каденції він не досидить", — впевнений політолог.