Україна, попри війну, готується до виборів: вже є орієнтовна дата. Детальний розбір

"Телеграф" дізнавався, в якому форматі та коли планується провести майбутнє волевиявлення

Чергові парламентські вибори мали б відбутись цього року в останню неділю жовтня, але під час воєнного стану волевиявлення проводити не можна. Попри це, депутати з провладної більшості вже зараз шукають оптимальні варіанти проведення виборів, визнаючи, щоправда, що вони будуть одними з найскладніших за весь час незалежності України.

Одні з головних питань — строки, безпекові умови та території проведення майбутнього голосування. Головне, у чому сходяться усі опитані спікери і офіційно, і офрекордс: цьогоріч виборів можна не чекати. А коли ж їх таки зможуть провести та в якому форматі? Детальніше про це у матеріалі "Телеграфу".

Оновлення Ради планувалось ще рік тому

Вперше проведення виборів в умовах війни почали обговорювати ще навесні 2022 року після початку перемовин у Стамбулі, про що наше видання тоді сигналізувало. Рівно рік тому у деяких представників топполітикуму склалось враження, що вибори можна буде провести позачергово і досить швидко.

Курував цей процес вже колишній заступник голови Офісу президента Кирило Тимошенко. Однією з причин проведення виборів називалось бажання виключити з українського парламенту представників "Опозиційної платформи — За життя" та оновити список "Слуги народу". Проте активні дії на фронті та закінчення перемовин у Туреччині після побаченого в Бучі загнали ці плани у глухий кут.

Проводити вибори під час війни не можна, але…

Та за цей рік розмови про вибори періодично спливали у різних політичних партіях — і в провладній, і в опозиційних, а Офіс президента постійно замовляє закриті соціологічні опитування щодо різних учасників українського політичного істеблішменту. Однак Конституція прямо забороняє проводити вибори під час воєнного стану.

Будь-які проведені під час воєнного стану вибори потім визнаються нелегітимними. У 83-й статті Конституції говориться про те, що "у разі закінчення строку повноважень Верховної Ради України під час дії воєнного чи надзвичайного стану, її повноваження продовжуються до дня першого засідання першої сесії Верховної Ради України, обраної після скасування воєнного чи надзвичайного стану".

Як каже одне з джерел "Телеграфу" у Центральній виборчій комісії, вірогідна дата наступних виборів — березень 2024 року. "Якраз в останню неділю березня мають пройти чергові вибори президента. Є одна з ідей поруч з виборами президента провести й вибори парламенту. Ми працюємо зараз над різними варіантами, а також займаємось проблемою закордонних дільниць. Їх недостатню, ведеться робота над збільшенням кількості", — зазначив співрозмовник видання.

Невидима, але міцна рука Штатів

Але і під запис, і не під запис співрозмовники в парламенті додають, що головна умова для проведення виборів навесні 2024-го чи в інший час — безпекова. Від того, як буде розвиватись ситуація на фронті, і буде залежати дата волевиявлення.

"Ніхто наразі не знає, коли можуть бути проведені вибори. Однозначно — по завершенню війни. Під час дії воєнного стану виборів не буде, — каже в коментарі "Телеграфу" народна депутатка від "Слуги народу", голова підкомітету з питань виборів, референдумів та інших форм безпосередньої демократії Аліна Загоруйко. — А після його завершення ми можемо говорити про початок організації та підготовки до виборів. Нам спочатку треба вирішити, як їх проводити, а вже потім ставити питання — коли. Ми не знаємо, що буде з Реєстром виборців, не розуміємо, як нам актуалізувати в ньому дані про виборців і скільки часу це займе", — говорить Загоруйко.

Парламентарка підкреслює, що цей процес займе не менше трьох місяців: "За мінімальними оцінками колег, нам знадобиться пів року на підготовку. Я вважаю, що навіть пів року по завершенню війни для цього мало. Як тільки умови будуть дозволяти, то затягувати процес проведення виборів ніхто не дозволить — ні суспільство, ні західні партнери", — каже Аліна Загоруйко "Телеграфу".

Колишній заступник голови ЦВК Андрій Магера зазначає, що у Виборчому кодексі відсутня відповідь на запитання, коли проводити вибори до ВРУ X скликання, якщо чергові вибори не відбудуться 29 жовтня згідно з Конституцією.

"Гіпотетично їх можуть провести будь-коли, але доведеться спершу внести зміни до Кодексу", — коментує він "Телеграфу".

Одна з причин, чому розмови про вибори ведуться достатньо активно у кулуарах, — воля західних партнерів, зокрема Америки.

"Американці, звичайно, розуміють ситуацію з війною, але їм дуже важливо, щоб, попри все, відбувалась змінюваність влади. Тому вони якраз активно виступають за проведення виборів, їм дуже важлива демократія. "Хочете грошей — забезпечте умови для демократії", — десь так вони кажуть. Наразі в наших західних партнерів вже немає наративу, що вибори мають відбутись лише за відкритими списками. Вони кажуть: проведіть вибори хоч якось", — зазначають декілька джерел у дипломатичних колах.

А що на практиці?

Серед можливих варіантів проведення виборів розглядаються різні сценарії: від голосування в Дії, до повернення закритих списків. Звучали навіть сценарії про проведення виборчої кампанії у рекордно короткий строк — за два тижні.

"Повністю закриті списки розглядають під соусом того, що зараз немає можливості провести вибори в тому вигляді, в якому це передбачає Виборчий кодекс. У нас же багато регіонів взагалі розбиті, люди виїхали, які в такому випадку регіональні списки? Закриті виборчі списки розв'язують цю проблему. Просто голосуєш за партію, і все. Але це розглядається на один раз — після війни, як перехідний період, а потім буде діяти Виборчий кодекс", — зазначає джерело серед топпосадовців.

За словами Аліни Загоруйко, такі сценарії розглядаються більше на рівні обговорення.

"Немає вказівки писати законопроєкт про вибори за закритими списками. Тому що ми розуміємо: вибори будуть складними й та система, яка на сьогодні закладена в Кодексі, важка в логістиці та адмініструванні. Закриті списки зняли б купу проблем, навіть з голосуванням за кордоном і з підрахунком. Але якщо і дозволяти це, то лише на одні вибори після війни. Тому що було покладено багато зусиль для впровадження відкритих списків. Втім, головне, щоб ця ініціатива знайшла підтримку в сесійному залі", — коментує депутатка.

А як роблять у світі?

Для того, щоб опрацювати різні сценарії, народні депутати навіть консультуються з іншими країнами. Зокрема, за словами співрозмовників, вивчають досвід Ізраїлю, де досі триває воєнний стан, досвід Боснії і Герцоговини, де проводили вибори одразу після війни. За інформацією "Телеграфу", нещодавно нардепи вже мали ZOOM-дзвінок з ЦВК цієї країни.

Але всі співрозмовники сходяться в одному: досвід навіть цієї країни може бути корисним для того, аби не повторювати чужих помилок. Адже країни колишньої Югославії мали громадянський конфлікт, а Україна захищає свою територію від держави-агресора. Тому на тих виборах були спостерігачі від ОБСЄ, міжнародна поліція, війська НАТО. Для наших умов розглядається, наприклад, розташування наметів з військовими як виборчих дільниць. Хоча українські можновладці вивчатимуть досвід того, що робити з Реєстром виборців. Адже саме це є одною з головних проблем.

Голосування в Дії — реальність чи міф?

"Ще вивчатимуть досвід електронного голосування, як один з варіантів розв'язання проблеми з біженцями. Але оскільки електронне голосування не підтримають в Раді, то доведеться відкривати дільниці за кордоном, що буде важко і законодавчо, і організаційно", — зазначає один з топпосадовців не під запис.

"Теоретично, голосування в Дії можливе. Практично, думаю, що навряд. Таке голосування могло б розв'язати проблему участі у виборах наших громадян за кордоном, — зазначає Аліна Загоруйко. — Але є питання захищеності електронного голосування. І гарантій щодо кібербезпеки, наскільки я розумію, сьогодні не може дати ніхто. Виникають питання і щодо основних принципів голосування: таємності, яку буде неможливо забезпечити, і ніхто не може гарантувати, що під час електронного голосування ваш вибір є вільним і на людину не чинять тиск", — підкреслює нардепка. Вона вважає, що така ініціатива не знайде підтримки у залі парламенту: "Бо постане питання й щодо того, хто буде рахувати голоси".

У Міністерстві цифрової трансформації "Телеграф" запевнили, що до повномасштабної війни запровадження електронного голосування в Дії не було пріоритетною задачею відомства: "Задачі запровадження виборів в Дії наразі не стоїть. Команда Мінцифри над цим не працює".

Також міністерстві підкреслили, що для проведення онлайн-голосувань наразі немає відповідної законодавчої бази та станом на сьогодні голосування в Дії неможливе.

"Відповідно до чинного законодавства підготовку та проведення виборів організовує ЦВК. Очевидно, що це відбувається згідно з нормами відповідних законів про вибори, які розробляють та ухвалюють народні депутати. ЦВК — розпорядник Державного реєстру виборців, який є основою виборчого процесу. У разі, якщо народними депутатами буде розроблено та ухвалено відповідний закон про інтернет-голосування, а ЦВК буде необхідна наша експертиза, — ми готові долучитися до проєкту", — повідомили виданню у відомстві Михайла Федорова.

Що кажуть закриті соцопитування?

Ще з важливого, що навіть коли всі території України будуть деокуповані, одразу усюди вибори проводитись не будуть. Тобто ані в Криму, ані у Луганській та Донецькій областях.

Наразі парламентарі розробляють законопроєкт про перелік критеріїв, відповідно до яких якийсь державний орган буде вирішувати, на якій території неможливо проводити вибори. Ймовірно, що цим органом буде Рада національної безпеки та оборони.

Але всі ці проблеми не заважають представникам і влади, і опозиції потроху готуватись до виборів — певні команди вже зараз починають домовлятись про продаж місць у майбутніх списках. І це попри те, що ситуація на фронті залишається дуже важкою.

Політики замовляють закриті соціологічні опитування, в які включають навіть неіснуючу партію Валерія Залужного та "Азов".

"Нещодавно одне таке опитування спеціально злили в мережу, там у "Слуги народу" було 33%, у неіснуючої партії Залужного — 23,5%, у Притули, який поки у непоганих відносинах з Офісом, — 8,2%, у "Азова" — 5,6%. Хоча це вже не "Азов" Білецького, а "Азов", який орієнтується на Єрмака. Вони навіть зробили нову назву — AzovOne. Це був спеціальний злив, аби засвітити певні позиції, достатньо політтехнологічний хід. У Зеленського теж відмовляться від старої назви, хоча наразі говорити про це зарано", — зазначає джерело в політикумі.