Переобтяження календаря чи нагадування про зраду? Чому влада відмовила рідним вбитих в Оленівці захисників запровадити окрему пам'ятну дату

Читать на русском
Автор
1240
За ініціативи ГО "Спільнота Родин Оленівки" у Голосіївському парку була закладена Алея пам’яті захисників України. Фото зі сторінки ГО
За ініціативи ГО "Спільнота Родин Оленівки" у Голосіївському парку була закладена Алея пам’яті захисників України. Фото зі сторінки ГО

Чиновники кажуть про сплутування меморіальних акцентів, але рідні страчених бійців обурені

Рідні бійців, постраждалих внаслідок теракту в Оленівці Донецької області, обурені відсутністю реакції влади на пропозицію започаткувати День пам’яті захисників — жертв цього злочину з боку росіян. Не допомогла зрушити питання з місця ні петиція, ні паралельна ініціатива з боку народних депутатів. В непростій ситуації розбирався "Телеграф".

Цинічне вбивство українських полонених, яких утримували у виправній колонії №120 в Оленівці на Донеччині, росіяни вчинили в ніч проти 29 липня 2022 року. Цей теракт, як вдалось встановити згодом, був ретельно спланований. У промисловій зоні на відстані від основної території було створено окремий барак, до якого напередодні зібрали представників різних підрозділів полку "Азов". Після цього окупанти здійснили прицільний обстріл будівлі і не квапилися ні ліквідовувати наслідки (після прильоту розпочалась пожежа), ні надавати допомогу постраждалим.

Побратими в інших приміщеннях чули, як кричали поранені і від високої температури лопав шифер. Про це розповідала після повернення з полону парамедик полку "Азов" Олеся Мельниченко. Саме свідчення звільнених військових і допомогли українській стороні відтворити обставини трагедії.

Бійців, що вижили в Оленівці, вдома чекають діти, дружини та батьки.

Того дня в Оленівці було скалічено 130 українських захисників, загинули щонайменше 54, їхні тіла було повернуто в Україну лише за три місяці після теракту. Більшість загиблих воїнів, за інформацією ГО "Спільнота родин Оленівки", було поховано, але декілька бійців і досі лишаються неідентифікованими. Далеко ще як до звільнення всіх військовополонених, які вижили в Оленівці, так і притягнення до відповідальності росіян та їхніх поплічників з-поміж працівників колонії, які влаштували розправу з азовцями. Саме тому рідні бійців не припиняють проводити акції, давати інтерв’ю, а також наполягати на необхідності закріпити в календарі пам'ятну дату як нагадування про страшний злочин з боку ворога.

— В липні цього року ми створили петицію про започаткування на державному рівні днів скорботи та вшанування пам’яті захисників, страчених внаслідок теракту в колонії №120 смт Оленівка, — розповіла "Телеграфу" редактор ГО Олександра Мазур. — Ідея наша була у тому, щоб 28 і 29 липня згадувати усіх полонених, яких росія закатувала чи вбила полоні. Ми весь час нагадуємо, що були й інші такі випадки, але прив'язуємось до дати, коли сталася наймасовіша страта. Щодо формулювання ми готові йти на діалог із владою, почути їхню пропозицію, запропонувати свої варіанти, наприклад, це може бути День пам'яті страчених військовополонених. Але конструктивного діалогу ще нема. Адже попри те, що петиція набрала 25 тис. голосів ще у вересні, до сьогодні представниця нашої спільноти, яка її зареєструвала на сайті, не отримала відповіді. А на сайті президента наше колективне звернення має статус "на розгляді".

Рідні полонених нагадують як про тих, хто вижив і потребує порятунку, так і про загиблих.

За словами Олександри, спільнота також зверталась до народних депутатів з проханням не тільки допомогти із встановленням пам’ятної дати, а й сприяти якнайшвидшому поверненню вцілілих після терактів військових і порушувати на всіх міжнародних майданчиках тему розслідування злочину з боку російської армії. Результатом цього став проект постанови ВРУ авторства групи нардепів на чолі з Анатолієм Остапенком.

Зареєстрована вона була 24 жовтня за № 10188. Суть у пропозиції "вважати 28 липня днем скорботи та вшанування пам’яті захисників і захисниць України, учасників добровольчих формувань і цивільних осіб, які були страчені, закатовані, або загинули у полоні". На сайті парламенту зазначено, що цей документ "опрацьовується в комітеті" (йдеться про комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики. — Авт.).

А цього тижня рідні загиблих і постраждалих в Оленівці мали змогу ознайомитись з відповіддю, надану нардепу зазначеним комітетом. В частині документу, оприлюдненому в Instagram на сторінці Олени Шинкарук — нареченої Євгенія Горбатого ("Дуче"), якого також було вбито в Оленівці, можна прочитати, що комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики підтримує вшанування на державному рівні пам'яті загиблих воїнів у російсько-українській війні і сприяє цьому, але при цьому не дуже "за" нові дати.

Бо спочатку пропонує врахувати при ухваленні рішення вже наявні. А саме 29 серпня — День пам'яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність країни (приурочений до дня виходу з оточення в Іловайську. — Авт.), та 20 січня — День пам'яті захисників Донецького аеропорту.

Відповідь комітету здивувала і обурила рідних бійців, вбитих в Оленівці.

Також у комітеті наводять ще такий аргумент: "На думку Українського інституту національної памяті, встановлення додаткової комемораційної дати, як це пропонується проектом постанови реєстр.№ 10188, може переобтяжити наявний календар пам'ятних дат, сплутавши відповідні меморіальні акценти".

— Я навіть не знаю, як коментувати, але ми намагаємось поки перевірити цю інформацію, чи дійсно мала місце така реакція, — каже Олександра. — Але мені здається, такий день, саме пов'язаний з терактом в Оленівці, має бути в українському календарі. З одного боку це потрібно для гідного вшанування пам'яті людей, що вбиті в полоні, з іншого, вже на мою суб'єктивну думку, це допоможе захистити інших українців, які досі в ньому перебувають. Нам важливо нагадувати світу про те, що росіяни катують і страчують полонених, на цьому важливо акцентувати і поширювати інформацію всіма доступними засобами.

У соцмережах рідні загиблих в Оленівці військових висловлюються ще менш толерантно з приводу такої позиції посадовців. Зокрема, Аріна Хаванських, чоловік якої Сергій був серед страчених полонених, зазначає, що їй просто соромно перед вбитими хлопцями.

Формулювання, дійсно, більш ніж дивне, - названі дати стосуються бойових дій 2014-2015 років

"Наших рідних стратили в полоні, понад 50 захисників "Азовсталі", а Верховна Рада відмовила нам у дні жалоби, бо Маріуполь, "Азовсталь", Оленівка це все нагадує зраду, чи не так?! Хлопці поклали життя, щоб інші могли набивати кармани! Під*ори. Влада з народом?!" — обурення, коментуючи документ висловила і Олена Шинкарук.

У тилі багато хто не думає або забув про смерті українських воїнів при захисті Маріуполя, вважають рідні бійців.

"Телеграф" звернувся до Українського інституту національної пам'яті з проханням прокоментувати свою позицію щодо пам'ятної дати, пов'язані з трагедією в Оленівці. А також до депутата-ініціатора проекту постанови ВР, щоб з'ясувати, чи планує він разом з колегами наполягати на його розгляді в сесійній залі.

Як повідомляв "Телеграф", міжнародні організації усунулись від встановлення правди щодо теракту в Оленівці, єдина місія ООН після п'яти місяців роботи припинила свою діяльність. При цьому росіяни продовжують свідомо не надавати інформацію щодо місцязнаходження і стану здоров'я українців, що вижили в колонії.

Матеріал опублікований українською мовою — читати мовою оригіналу