Досьє Олексія Олексійовича Гончаренко

Дата народження: 16.09.1980 (44 роки)

Хто такий: український державний діяч, політик,

Сімейний стан: одружений

Знак Зодіаку: Діва

Соціальні мережі: X (Twitter), Facebook, Instagram, Telegram

Олексій Олексійович Гончаренко — відомий український політик, депутат Верховної Ради України VIII і IX скликань, член фракції "Європейська Солідарність".

Голова Одеської обласної ради з 14 серпня по 21 листопада 2014 року, депутат Одеської міської ради V і VI скликань (2006-2014). Із січня 2024 року є президентом комітету Парламентської асамблеї Ради Європи з міграції та біженців.

Біографія

Олексій Гончаренко народився 16 вересня 1980 року в Одесі, в сім'ї Марини Гончаренко та Олексія Костусєва. Його мати працювала в Одеському порту, а згодом вчителькою в школі № 62 і в Приморському ліцеї.

Батько ж Гончаренка — Олексій Костусєв — мав безпосередній стосунок до політики і був мером Одеси у 2010-2013 роках, а також активним членом Партії регіонів.

Батьки розлучилися, коли Гончаренку було всього 3 роки. Після цього майбутній політик був записаний на прізвище матері.

Освіта

Навчався в одеських школах № 62, № 35 і гімназії № 2, яку закінчив 1996 року. Після цього Гончаренко як дипломант олімпіади з біології без іспитів вступив до Одеського державного медичного університету "на бюджет".

Медичний університет він закінчив у 2002 році з відзнакою. Під час навчання в університеті почав займатися політичною діяльністю — вступив до Партії зелених України і керував її молодіжним відділенням в одеському регіоні.

Уже до моменту закінчення навчання в університеті твердо вирішив присвятити себе політиці, а не медицині. При цьому він з 1999 по 2001 рік все ж встиг попрацювати на "швидкій".

З 2002 по 2005 роки навчався в Академії народного господарства при Уряді РФ у Москві, де здобув другу вищу освіту за спеціальністю "Економіка і фінансовий менеджмент".

У 2006 році став учасником Програми Фонду Джона Сміта, в рамках якої пройшов півторамісячне стажування в Сполученому королівстві.

Сім'я

Олексій Гончаренко одружений. З дружиною Ольгою Ярославівною Гловою він познайомився 1997 року — вони навчалися в одній групі в медичному університеті. Ольга займається бізнесом і веде непублічний спосіб життя. Відомо, що за освітою вона дитячий лікар. Подружжя виховує синів Олексія та Кирила.

Зустрічатися Олексій і Ольга почали 1997 року, але офіційно зареєстрували шлюб лише через 6 років.

Влітку 2024 року подружжя відзначило 21 рік спільного життя.

Кар'єра в політиці

Олексій Гончаренко активною політичною діяльністю почав займатися в далекому 2001 році, коли його обрали керівником молодіжної організації Одеського обласного відділення Партії зелених України.

У 2002 році, у віці 21 року, він уперше балотувався до Одеської міської ради, але безуспішно. Після виборів працював помічником депутата міськради.

У 2005 році він очолив Одеську міську партійну організацію "Союз". Наприкінці 2005 року Одеська обласна і міська організації Партії "Союз" влилися в Партію регіонів як головну опозиційну силу. У складі "Партії регіонів" Гогчаренка було обрано до Одеської міської ради 2006 року.

На місцевих виборах у жовтні 2010 року балотувався до Одеської обласної ради за мажоритарним округом і переміг із величезним відривом від конкурентів. В обласній раді був обраний заступником голови. Під час своєї роботи в одеській облраді висловлювався на користь надання російській мові статусу другої державної та на користь розширення її присутності в шкільній освіті.

У серпні 2012 року був зареєстрований кандидатом у народні депутати України, але програв і визнав свою поразку.

До подій Євромайдану був членом "Партії регіонів" і вийшов з неї тільки 19 лютого 2014 року. Як відомо, у той час влада Януковича дала тріщину і почала руйнуватися. Гончаренко тоді заявив, що країні загрожує громадянська війна і тому він залишає партію "регіоналів".

У 2014 році, під час проведення референдуму про статус Криму, приїхав на півострів і виступив проти відділення Криму від України.

На виборах до Верховної Ради 26 жовтня 2014 року обраний народним депутатом за списком партії Блок Петра Порошенка. Після обрання депутатом Верховної Ради Гончаренко склав із себе повноваження голови Одеської облради.

З 2015 року — член постійної делегації Верховної Ради України в ПАРЄ, різкий критик порушення прав людини Російською Федерацією.

1 листопада 2018 року було введено російські санкції проти 322 громадян України, включно з Олексієм Гончаренком.

Брав участь у дострокових парламентських виборах 2019 року як самовисуванець за мажоритарним округом в Одеській області та обійшов усіх своїх конкурентів.

У серпні 2019 року увійшов до складу фракції "Європейська солідарність". На місцевих виборах 2020 року курирував виборчу кампанію "Європейської солідарності" в Одеській області.

У січні 2022 року Гончаренка було обрано віцепрезидентом Комітету з питань міграції, біженців та переміщених осіб Парламентської Асамблеї Ради Європи.

22 січня 2024 року він був призначений президентом цього комітету. Олексій Гончаренко активно працює над захистом прав українських біженців у Європі.

Скандали

У 2005 році він очолив Одеську міську партійну організацію "Союз". Ця політична сила примітна тим, що утворилася на базі офіційно забороненої Міністерством юстиції Кримської партії. Згодом партійці утворили відомий "Русский блок", який був одним із тих, хто сприяв анексії Росією Криму.

Уже наприкінці 2005 року Гончаренко разом з одеським осередком "Союзу" вливається в "Партію регіонів", у складі якої він і був обраний до Одеської міської ради 2006 року.

Його політична кар'єра стала супроводжуватися гучними заявами з явним проросійським змістом. Наприклад, він активно відстоював російськомовну політику в Одеському регіоні та виступав проти дубляжу іноземних фільмів українською мовою. З цією метою в Одесі біля кінотеатрів навіть з'являлися агітаційні намети. Також під час передвиборчих кампаній одеський політик активно використовував георгіївську стрічку на своїх агітнаметах.

Під час подій 2 травня 2014 року в Одесі Олексій Гончаренко заявив у прямому ефірі телевізійної передачі "Шустер-Live": "Ми знесли табір сепаратистів". Пізніше він уточнив, що сепаратистами називає тих людей, які вголос заявляли про те, що вони хочуть або бачити цю територію у складі іншої держави, або відокремитися від цієї держави і стати самостійними, беруть до рук зброю і нападають.

Такі висловлювання дозволили низці одеських політиків звинуватити Гончаренка в причетності до цих подій і вбивств людей. Але Приморський районний суд Одеси назвав такі заяви неправдивими.

У 2014 році під час свого візиту до Ради Європи влаштував скандал своєю футболкою з написом "Путін=Гітлер". За це йому навіть відключили мікрофон.

Олексія Гончаренка незаконно затримала поліція 1 березня 2015 року в Москві, під час траурної ходи в пам'ять про вбитого російського опозиціонера Бориса Нємцова. Надалі його передали СКРФ для проведення "розслідування" у зв'язку з подіями в Одесі 2 травня 2014 року. Це стало порушенням російською владою дипломатичного імунітету делегата ПАРЄ. Увечері того ж дня його відпустили на поруки посольству України. 2 березня 2015 року МВС Росії запевнило, що не має претензій до затриманого українського депутата.

У липні 2015 року в прямому ефірі передачі "Шустер Live" з'ясувалося, що Олексій Гончаренко отримував інструкції від голови СБУ Василя Грицака. Коли Гончаренко став показувати на своєму смартфоні фотографії затримання та арешту великої суми грошей у одного з керівників суду в Херсонській області, на екрані з'явилося push-повідомлення від Грицака: "Говорити про Службу, про те, що вона змінюється, починає працювати, а не піаритися". Сам Гончаренко це пояснив тим, що сам написав голові СБУ Грицаку і попросив надіслати інформацію про свіжі факти виявлення корупціонерів.

8 лютого 2017 року Олексій Гончаренко розмістив у Facebook фотографії, на яких на уламку Берлінської стіни біля посольства Федеративної республіки Німеччини в Києві він написав слово "nein". Парламентарій заявив, що це його "символічна акція протесту" на тему "прокремлівських висловлювань" посла ФРН в Україні Ернста Райхеля. Посольство ФРН назвало дії Гончаренка "пошкодженням і спотворенням" і "порушенням Віденської конвенції про дипломатичні відносини".