Вступ України в НАТО: симетрична відповідь путіну чи історія з багатьма іксами

До подачі Україною заявки на вступ до НАТО за пришвидшеною процедурою поки що варто ставитися з певною обережністю через низку умов. Адже сам факт звернення до Альянсу ще не гарантує 100%-во, що українську сторону вже завтра візьмуть "під парасольку" цього військово-політичного блоку.

Таку думку "Телеграфу" висловив політолог Віталій Кулик, оцінюючи сенсаційну заяву президента України Володимира Зеленського та сьогоднішню активність кремля.

"Я б коментував цю ініціативу після офіційної заяви генерального секретаря НАТО і ООН. Тоді можна буде зрозуміти, наскільки це симетрична чи асиметрична відповідь (путіну, — авт.). На даний момент у мене є кілька зауважень стосовно цієї заяви. Так, це поки що не завтрашнє членство. По-перше, ми бачимо, що навіть такі країни як Фінляндія та Швеція пройшли певний час для того, щоб отримати членство в НАТО. А сьогодні вони повноцінно не є учасниками Альянсу, хоча набули цього статусу. По-друге, це — застосування пришвидшеної процедури. Це скільки буде для України? Пів року, рік? Чи це буде спеціальна унікальна процедура для України. Тому, як на мене, є ще багато іксів у цій історії. Ще важлива позиція: Альянс є достатньо умовно ефективним. Маю на увазі те, що в НАТО присутні країни, які мають до України неявні територіальні претензії. Неофіційні, але мають. Це — Угорщина", — каже експерт.

Також, за його словами, в Альянсі присутні країни, політичне керівництво яких займає щодо України недружні позиції, серед яких, "знову ж таки — Угорщина". Окрім цього, є країни, в яких діє потужне проросійське лобі, що впливає на прийняття політичних рішень.

"Є країни, які мають власні інтереси і не зацікавлені в тому, щоб Україна отримала таку могутню підтримку, як парасолька Альянсу, — продовжує він. — Які мають специфічні відносини з рф. Не знаю, наприклад, яка буде поведінка Туреччини, як відреагують інші країни, які мають насторожене ставлення до України, але які є членами Альянсу. Тому НАТО є умовно ефективним. І, третя позиція: у випадку навіть агресії росії проти країни-члена НАТО не гарантую, що блок прийме швидке однозначне рішення колективної безпеки — тобто, чи буде діяти симетрично силою, а не вдасться до затягування процедури узгоджень та операцій до дипломатичних заходів".

Тому, на думку політолога, НАТО на даному етапі є умовно ефективною стороною для України, "і я б не надто сподівався на його парасольку, що це вирішення всіх наших безпекових проблєм у війні з росією".

"Нам варто орієнтуватися та сподіватися виключно на наші Збройні Сили і на ту військово-політичну підтримку, яку нам надають країни НАТО. Але в першу чергу — на наші ЗСУ", — каже Кулик.

Нагадаємо, у п’ятницю, 30 вересня, на 219-й день повномасштабного вторгнення рф президент Володимир Зеленський провів засідання РНБО, на якому були розглянуті питання забезпечення колективної безпеки України та євроатлантичного простору.

За підсумками зустрічі стало відомо про сенсаційне рішення: Україна подає офіційну заявку на вступ країни до НАТО у прискореному порядку.

Як повідомляв "Телеграф", 30 вересня президент рф володимир путін підписав документи про так зване "приєднання окупованих територій" до складу росії. Кремль, попри поразки на фронті, хотів провернути анексію за кримським сценарієм, спочатку провівши в захоплених регіонах псевдореферендуми, а потім оголосивши їх незалежними.