Заявка на вступ до НАТО: запізніле чи ефективне рішення, щоб вгамувати путіна

Направлення заявки на вступ до НАТО за пришвидшеною процедурою є адекватним кроком Києва на фоні агресії кремля та дійсно може з політичних міркувань допомогти Україні незабаром отримати членство в Альянсі.

Таке в коментарі "Телеграфу" розказав політолог Віталій Бала, аналізуючи сенсаційну заяву президента України Володимира Зеленського та сьогоднішню активність москви щодо приєднання окупованих українських територій.

"Насправді, хочеться завжди вірити в краще, бо з моєї точки зору такі речі потрібно було робити давно, а не говорити напередодні 24 лютого (як тоді починали розповідали деякі представники чинної влади), що, мовляв, НАТО нам не потрібно і так далі. Бо через це у нас нібито проблєми з росією і таке інше. Тому, на мою думку, в даному випадку, це абсолютно правильне рішення. Запізніле? Абсолютно запізніле. Тому що років, напевно, з 10 назад намагався публічно пояснити, що коли вперше з'явилась ідея референдуму стосовно вступу до НАТО, питання стояло не в тому і не стільки, що нас одразу приймуть. А тоді, коли більшість людей була готова до вступу і були б результати цього всеукраїнського плебісциту, це було б точкою опори для української влади вести перемовини", — зазначає експерт.

Він додає: є позитивним сам факт, що сьогодні дане рішення з'явилося загалом, і тепер Альянс має дати відповідь з приводу такого звернення, враховуючи також статут блоку. У якому не передбачено вступ країни, що має військовий конфлікт, "а в нашому випадку ми говоримо про широкомасштабну війну".

"Зараз це питання "цікаве": якою буде реакція НАТО. Але, безумовно, вони будуть змушені відреагувати у зв'язку з тим, що витворяє путін, — продовжує Бала. — Думаю, що реакція буде позитивною для України. Тобто будуть шукати якісь шляхи, як це сталося раніше у випадку з Європейським Союзом. Коли так само тоді представники ЄС підписали, вийшли, заявили (про перспективи членства України, — авт.), хоча в Євросоюзі були серйозні дискусії. Нідерланди, Франція і Данія були категорично проти. Вони тоді говорили, що нам треба боротися з корупцією і нема прокурора. Але в кінці-кінців знайшли компромісний варіант та, скажімо, авансом дали нам кандидатство в члени в ЄС. Тому зараз, думаю, по великому рахунку крім заяви, яка зроблена публічно (дуже в це вірю і сподіваюсь), що є і конкретний план з боку України, який можливо вже ліг або передадуть на стіл в штаб-квартиру НАТО".

Експерт водночас також додав, що українці є свідками розгортання ситуації, коли росія буде ще більше і частіше лякати, що хоче і буде застосовувати критичну ядерну зброю, щоб ЗСУ вийшли з їхніх ніби-то територій, "тому в даному випадку відповідь НАТО на нашу заявку є дуже-дуже важливою".

"Відтак, у кейсі з заявкою України поєднана і відповідь на дії путіна, і те, що нам це потрібно. Фактично, тільки колективна безпека для нас є гарантом нашої безпеки, державності, суверенітету і тим більше територіальної цілісності. Цей перший крок є дуже важливим в даній ситуації. Але не лягає в алгоритм рішення по прийняттю, як це було раніше. Тому зараз ще будемо дивитися на реакцію країн-членів НАТО і в який спосіб вони, скажімо, дадуть (і яку саме) відповідь на це звернення. Проте, думаю, що це правильний крок, який фактично у будь-якому випадку приведе нас до членства в НАТО. Тепер питання в тому, яким буде цей шлях хоч навіть і за пришвидшеною процедурою", — резюмує Віталій Бала.

Нагадаємо, у п’ятницю, 30 вересня, на 219-й день повномасштабного вторгнення рф президент Володимир Зеленський провів засідання РНБО, на якому були розглянуті питання забезпечення колективної безпеки України та євроатлантичного простору.

За підсумками зустрічі стало відомо про сенсаційне рішення: Україна подає офіційну заявку на вступ країни до НАТО у прискореному порядку.

Як повідомляв "Телеграф", 30 вересня президент рф володимир путін підписав документи про так зване "приєднання окупованих територій" до складу росії. Кремль, попри поразки на фронті, хотів провернути анексію за кримським сценарієм, спочатку провівши в захоплених регіонах псевдореферендуми, а потім оголосивши їх незалежними.