Примусова реструктуризація кредитів: кому допоможуть нові закони і як це вплине на українські банки

Постраждалі від війни громадяни зможуть отримати відтермінування виплати заборгованості

Верховна Рада підтримала у першому читанні два законопроекти, що зобов'язують українські банки провести реструктуризацію споживчих кредитів для громадян з прифронтових та окупованих територій, а також звільнення від оподаткування доходів, отриманих в результаті реструктуризації, повідомляє нардеп Ярослав Железняк. Згідно з положеннями документів, особливі умови діятимуть до завершення воєнного стану і протягом 30 днів після нього.

"Телеграф" з'ясовував, з чим пов'язане дане рішення парламенту, і чи постраждає від нього українська банківська система.

Антикризове рішення для підтримки населення

З початку повномасштабної війни в Україні більша частина населення зіштовхнулася зі зниженням рівня життя та фінансовими труднощами. Згідно з результатами опитування, проведеного компанією Active Group на замовлення сайту "Телеграф", у 2022 році 45,6% українців змушені були економити на продуктах харчування, 43,8% громадян зізналися, що не мають жодних заощаджень, а у 52,4% респондентів за перший рік війни з'явилися борги.

В кризові часи послуги банківського кредитування – від мікрозаймів до позик на придбання побутової техніки – набувають особливої популярності, а от з погашенням заборгованості нерідко виникають проблеми. Через війну мільйони українців залишились без роботи, а решта просто не встигають підтягнути свій рівень доходів до постійно зростаючих цін. В таких умовах потрапляння до боргової ями в результаті систематичного прострочення виплат по кредиту стає майже неминучим.

У разі остаточного ухвалення Верховною Радою законів №9051 та №9052, внутрішньо переміщені особи з числа жителів територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих територій, зможуть розраховувати на реструктуризацію своїх споживчих кредитів та звільнення від оподаткування доходів, отриманих в результаті реструктуризації.

За словами авторів законопроектів, дана ініціатива народилася в ході опрацювання звернень громадян через нарахування надмірних та непропорційно великих відсотків за користування кредитними коштами. Зазначається, що особливо складним викликом це стає для осіб, що проживають або покинули особливо уражені війною території, а також є неможливим для споживачів, що опинились в тяжких життєвих обставинах.

"Законопроекти стосуються споживчих, тобто дрібних кредитів, які надавалися не лише банками, а й фінансовими компаніями з мікрокредитування. Проаналізувавши структуру цих кредитів, можна зробити висновок, що абсолютна більшість з них і так не обслуговуються, адже споживачі не мають змоги розраховуватися з банками за встановленими раніше умовами", — пояснює голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев в коментарі "Телеграфу".

За словами посадовця, від ухвалення даних законопроектів виграють усі: громадяни отримають додатковий час для покращення свого фінансового положення, аби у подальшому продовжити погашення заборгованості, а банки не наживуть "мертвих" кредитів, які через свої космічні обсяги не будуть виплачені ніколи.

Також нардеп зазначає, що дане рішення було узгоджено з Нацбанком та урядом, а під час засідання комітету жодного спротиву з боку банківської спільноти виявлено не було.

"Раніше ми ухвалили аналогічне рішення щодо іпотечних кредитів на майно, яке перебуває на тимчасово окупованих територіях. Згідно з ним, списується пеня, зменшується відсоток нарахувань, але тіло кредиту залишається незмінним і банки не несуть великих втрат — борги не списуються і з часом будуть погашені — вони навпаки зменшують кризу неплатежів по кредитам", — каже Данило Гетманцев.

Хвилюватися за банки не варто

Законопроекти про реструктуризацію споживчих кредитів дійсно не перші в своєму роді з початку повномасштабного вторгнення. Зокрема, у березні 2022 року в Україні було ухвалено закон, звільняючий громадян від штрафів за прострочені кредити та гарантуючий їм збереження відсоткової ставки на суму позики.

У червні стало відомо, що борги за іпотекою на житло, яке було знищене внаслідок війни, будуть списані. А вже за місяць парламент ухвалив рішення про заборону стягнення прострочених боргів за кредитами з військових та їх сімей протягом воєнного стану та 6 місяців після його скасування.

Вищевказані рішення влади, безумовно, полегшили життя мільйонів українців, водночас, викликаючи резонне питання: за чий рахунок цей "банкет"? Очевидно, що за таких умов банки недоотримують колосальні суми, а про компенсацію збитків з боку держави зараз йтися не може — зайвих грошей у бюджеті просто немає.

За словами екс-міністра економіки, президента Центру ринкових реформ Володимира Ланового, хвилюватися за банківську систему не варто — з початку повномасштабної війни вона не зазнала жодних проблем і станом на сьогодні не відчуває на собі кризовості ситуації, що склалася в економіці.

"Банки перебувають у пільговому положенні і отримують великі прибутки завдяки співпраці по депозитним сертифікатам і державним облігаціям з Нацбанком, який підвищив свої відсоткові ставки до 26-28%. У них є можливість закуповувати облігації Мінфіну, який в свою чергу отримує з цього додаткові позичкові кошти і покриває певні дефіцити. В такому режимі вони зможуть спокійно зберігати себе до завершення війни", — каже економічний експерт в коментарі "Телеграфу".

Також Володимир Лановий зазначає, що на початку війни, коли ця система ще не була налагоджена, друкувалися додаткові кошти, в результаті чого був провалений курс і зросла інфляція, що також було на руку банкам.

"В інших країнах така девальвація не допускається навіть у кризові періоди, проте в нашому випадку це було рішенням Нацбанку, який підпорядковується МВФ і не відповідає за економічні показники та стан господарств. Ці дії були не на користь економіці: ми отримали провалля по доходах і рівню життя населення. Сьогоднішні рішення щодо реструктуризації кредитів матимуть підтримуючий ефект для громадян", — каже економіст.