"Скільки днів не били Шуфрича". Звідки пішов мем, історія боїв скандального нардепа (відео)

Народний депутат, член депутатської групи "Платформа за життя та мир", який попри проросійське політичне минуле продовжує працювати у Верховній Раді, сьогодні знову став головним ньюзмейкером дня. До нього з обшуками прийшли співробітники Служби безпеки України. Шуфрич виявився підозрюваним у справі про держзраду у ролі члена російської шпигунської мережі, яку нібито створив співробітник фсб та колишній народний депутат, ексзаступник секретаря РНБО Володимир Сівкович. Мовляв, Сівкович із московського офісу координував роботу російської агентури, а Шуфрич працював уже на місці та був одним з рупорів кремля.

Однак можливе шпигунство — не єдина зіркова роль Шуфрича. За збігом різних факторів він попадав під гарячу руку керівництву чи опонентам (при чому буквально), після чого став героєм мему "Скільки днів не били Шуфрича". Розповідаємо про це детальніше.

Історія боїв

Перший публічний бій Шуфрича відбувся 2004 року під час виборів президента. На той час Шуфрич був представником кандидата Віктора Януковича і кинувся у бійку у ЦВК з опонентами від "Нашої України" в ЦВК. При цьому в запалі бійки він оголив торс.

В день інавгурації Ющенка Шуфрича побили на Майдані кефіром і печеною картоплею прихильники президента. Той прибув на Хрещатик, щоб поспілкуватися з прихильниками Януковича, протестуючими проти інавгурації Ющенка.

У 2005-му Шуфрича вдарила головою об підлогу міліція, коли він захищав екс-губернатора Закарпаття Івана Різака.

Шуфрич вихвалявся, що мав зелений пояс по карате та у 2008 році викликав на поєдинок тодішнього керівника Державного управління справами Валерія Гелетея. Однак цей бій так і не відбувся. Натомість Шуфрич поспарингував зі своїм тренером.

Далі — більше, вагова категорія супротивників зростає. 11 грудня 2009 року під час програми "Шустер Live" відбулася бійка між Шуфричем і міністром внутрішніх справ Юрієм Луценком. Інцидент стався після того, як на звинувачення Шуфрича на адресу Луценка в пияцтві, останній став пригадувати, як Шуфрич зламав свого часу щелепу своїй дружині. Луценко написав на Шуфрича заяву і залишив програму.

У 2009-му він спробував вирішити кулаками конфлікт з тодішнім головою Адміністрації президента Сергієм Льовочкіним. Шуфрич нокаутував Льовочкіна. Той не повідомив Нестору Івановичу, що Янукович збирається відвідати закріплений за ним округ в Керчі, через що Янукович дорікнув останньому в тому, що той його не супроводжував. Після закінчення засідання фракції Шуфрич ударив Льовочкіна кулаком в обличчя. Той відкинувся до стіни і став по ній сповзати.

У 2014-му, після п'ятирічної перерви, Шуфричу дісталося від мітингувальників біля Верховної Ради. Спочатку натовп, оточивши його, намагався повести по вулиці Грушевського до Майдану. Але в ситуацію втрутився Святослав Вакарчук і переконав відпустити політика. За день до цього він отримав удар в губу від в сесійній залі Ради під час перепалки між депутатами, Шуфрич мав необережність щось образливе сказати нардепу Миколі Паламарчуку. Після цього Шуфрича відступив.

30 вересня 2014-го у Одесі. Шуфрич потрапив під руку активістів, які розбили йому носа.

20 грудня 2018-го року Шуфрича відлупцювали, коли Рада з бійкою перейменовувала Українську православну церкву Московського патріархату. Шуфрич зірвав із трибуни плакат, який вимагав віддати під суд Віктора Медведчука. Спалахнула кулачна бійка за участі великої групи депутатів із "Народного фронту", БПП та "опоблоківців", зокрема Юрія Бойка. Шуфрича в обличчя вдарив Юрій Береза. Дісталося також Бойку.

18 лютого 2022 року в ефірі "Свободи слова Савіка Шустера" Шуфричу "вмазав" журналіст, головний редактор "Цензор.Нет" Юрій Бутусов. Перед цим Шуфрич заявив, що фракція ОПЗЖ — друга у парламенті й "за нею стоять українці". Бутусов зазначив, що народні депутати від ОПЗЖ "втекли за кордон", назвав Шуфрича зрадником і заявив, що той разом із лідером партії НАШІ Євгенієм Мураєвим розповсюджують російські наративи, тоді як на Донбасі триває ескалація.

Юрій Бутусов також попросив не давати слова цим двом політикам, бо вони розповсюджують російські наративи. Однак Шустер відповів, що "зрадник чи ні – нехай встановлює суд", а також намагався погасити наростаючий конфлікт фразою, але не вдалось: ляпаса від журналіста Шуфрич отримав як раз після того, як намагався вчергове повторити російські наративи.Після удару журналіста Бутусов і Шуфрич почали боротися і упали на підлогу. Під час бійки в залі чулися крики "Мочи його". Імовірно, закликали "мочити" саме Шуфрича.

Звідки мем про лічильник Шуфрича

У 2019 році активісти влаштували під стінами офісу президента на Банковій демонстрацію, нагадавши, що Нестор Шуфрич не битий вже 251 день. Акція протесту під ОП відбувалася проти призначення Шуфрича головою комітету ВР з питань свободи слова. Мовляв, суспільство та українські ЗМІ стежать за тим, як довго не били нардепа Шуфрича, лічильник працює з 2014 року. Також соцмережі відмічали так звані круглі дати — наприклад, 1000 днів.

Після бійки Шуфрича і Бутусова соцмережі спалахнули мемом про те, що журналіст занулив лічильник політика та поширювали повідомлення у стилі "Шуфрича не били 0 днів" та реагували фотожабами.

Звідки така неприязнь

До речі, журналіст Сергій Руденко до свіжих обшуків СБУ нагадав 7 фактів із життя Нестора Шуфрича, які описують його скандальну кар'єру. Так, у 1998 році Шуфрич вперше був обраний народним депутатом України у Закарпатському виборчому окрузі № 70 і долучився до СДПУ (о). Відтоді у парламентських кулуарах жартували, що у Нестора Івановича є мобільний лише з однією кнопкою – для прийняття дзвінків від Віктора Медведчука.

Він двічі обирався до Верховної Ради за списком Партії регіонів. 2005 року проти Нестора Шуфрича було порушено 18 кримінальних справ. Однак жодна із них так і не потрапила до суду. Його звинувачували у зловживанні службовим становищем, порушенні законодавства при видобутку газу, незаконній приватизації об’єктів нерухомості, підкупі виборців.

16 січня 2014 року голосував за "диктаторські закони" — пакет антидемократичних законів, які суттєво обмежували права громадян і свободу слова. На дострокових виборах до Верховної Ради 2014-го балотувався за списками партії "Опозиційний блок". У листопаді 2017 року вступив у партію "За життя", засновану колишнім членом "Опоблоку" Вадимом Рабиновичем. Від ОПЗЖ Шуфрич балотувався у Верховну Раду дев’ятого скликання. Кума Нестора Шуфрича – дружина Медведчука – Оксана Марченко. Вона у липні 2017 року разом із боксером Володимиром Кличком хрестила доньку Нестора Івановича і його третьої дружини Катерини.

Раніше Шуфрич хвалився, що у перші дні повномасштабного російського вторгнення нібито став тероборонівцем одного з "невеликих столичних загонів" і готовий був захищати у його складі Верховну Раду.