Зеки на велосипедах крутитимуть педалі і генеруватимуть світло. Що не так з ідею депутата

Автор: Анастасія Галата
Дата публікації: 19 вересня 2023, 16:11

Автор: 5658

Ідея виглядає яскраво, але багато електрики таким чином не згенерувати

Нардеп від фракції "Слуга народу" Сергій Гривко офіційно запропонував використовувати ув'язнених для генерації електроенергії, посадивши їх на велосипеди із механічними генераторами світла. Свою ідею він описав у пояснювальній записці до проєкту закону номер 10057 — Гривко пропонує ще й зменшувати ув'язненим строк до 30 днів у рік максимум.

Одна законопроєкт швидко розкритикували — перш за все через мізерну кількість згенерованої електрики та великих зусиль. Тоді вже було б вигідніше відправляти кваліфікованих ув'язнених ремонтувати ТЕЦ в обмін на зменшення строку.

Що це за законопроєкт. Деталі

Гривко хоче мотивувати 50 тис. в'язнів генерувати електроенергію через велогенараційні установки. Загальна кількість днів, на яку засудженому можуть зменшити строк покарання становить не більше 30 днів за рік. Зменшення строку здійснюється судом.

Автор пише, що на це не потрібно додаткових витрат. А відповідальність за забезпечення колонії велогенераційними установками несе керівник колонії. Хоча таке обладнання не безкоштовне.

Допускати ув’язнених до велогенераційної установки нардеп пропонує лише за наявності медичного висновку про те, що немає протипоказань для виконання фізичних вправ. Братимуть участь у такому ув’язнені виключно за власним бажанням.

Головний підвох у розрахунках — їх немає, а також доцільності (скільки по часу і як багато приміщень освітлюватиметься, вартість обладнання). У пояснювальній записці не вказано, скільки саме електроенергії зможуть згенерувати ув'язнені, є лише цитата, що їм вдасться накрутити стільки світла, що вистачить:

опалити,
освітлити в'язницю,
готувати їсти на усіх без використання придбаного газу або твердого палива.

За розрахунками Гривка, це на 8% зменшить витрати на їх утримання — бо в'язні виходитимуть на свободу раніше.

Подібні випадки в історії

Автор законопроєкту сам пише, що у Бразилії діяла програма крутіння педалей на велосипедах, що дозволила засвітити аж 10 вуличних ліхтарів. Творцем цієї ідеї став Хосе Енріке Маллманн, суддя з Санта-Ріта-ду-Сапукаї, який випадково натрапив на історію про спортзали в США, в яких електроенергію виробляють велотренажери. До однієї із в’язниць муніципальною поліцією було передано велосипеди, які довго лежали в загублених і знайдених місцях, а місцеві інженери, зі свого боку, допомогли перетворити їх на стаціонарні велосипеди та під'єднали до автомобільних акумуляторів, подарованих місцевими підприємствами. Крутячи педалі на стаціонарних велосипедах, ув’язнені заряджають акумулятор, який використовується для живлення 10 вуличних ліхтарів уздовж міської набережної, яка нині приваблює людей, які вигулюють собак, бігунів, дітей на велосипедах та пар.

За кожні 3 дні педалювання, ув’язнені можуть скоротити 1 день свого покарання. Протягом перших місяців свого існування програма стала досить популярною, у результаті чого правоохоронці помітили значний стрибок у гарній поведінці засуджених.

В Арізоні у 2010 році у в'язниці Тент-Сіті установили велогенератор, який живив телевізор. На такий крок пішли, бо багато ув'язнених мали надмірну вагу та потребували фізичних вправ. Велотренажер генерував 12 Вольт електроенергії — достатньо для роботи 19-дюймового телевізора. Година крутіння педалей дорівнює приблизно годині перегляду телевізора.

Щось подібне під назвою "Penal treadmill" існувало у Великій Британії у XIX ст., звернув увагу блогер, публіцист, політтехнолог, а зараз військовий Олександр Нойнець, пожартувавши, що можна ще відродити галери, мовляв, була в історії ще й така цікава традиція. Penal treadmill була біговою доріжкою, яка зводила ув'язнених у могилу у ранньому віці, хоча мала світу мету — спокутувати провину і одночасно живити водяні помпи та подрібнювати кукурудзу.

Ідея належить інженеру Вільяму Кубітту, який хотів за допомогою бігової доріжки виправити правопорушників, навчивши їх працьовитості. Каральні бігові доріжки нагадували великі широкі колеса зі сходинками. В’язні, засуджені до "каторги", піднімалися по сходинках, змушуючи все колесо обертатися. Бігові доріжки були оснащені ручними штангами для підтримки, і більшість з них були достатньо великими, щоб дозволити кільком чоловікам підійматися одночасно.

Ходьба на біговій доріжці не була ні приємною, ні здоровою. Письменник Оскар Вайльд, наприклад, ходив по біговій доріжці у в’язниці Пентонвіль під час його каторжних робіт у 1895 році. Це мало не вбило його. Він залишив в'язницю в 1897 році і помер лише через два роки у віці 46 років. Каральні бігові доріжки були скасовані в Британії в 1902 році.

Скільки насправді можна згенерувати

Велосипедні генератори не виробляють багато енергії та не вартують витрачених на це коштів, хоча про гроші у законопроєкті взагалі не згадується. Американський фізик Адам Франк пояснив, що людина не може заживити навіть будинок від велосипеда, оскільки неможливо згенерувати стільки енергії на тренажері. Крутіння педалей велосипеда генерує близько 100 Вт енергії:

"Якщо ви крутите педалі вісім годин щодня протягом 30 днів (без вихідних), то, підрахувавши, ви виробите 24 кіловат-години (кВт-год) енергії. Зауважте, що я не турбуюся про ефективність залучених електричних систем, яка знизить число ближче до 16 кВт-год. Це лише 2,4 %, яку ваш будинок споживає щомісяця через освітлення, посудомийну машину, роботу кондиціонера та відеоігри на вашій PS4", — пояснив фізик.

Приклад велосипеда дає нам гарну оцінку: вісім годин їзди на велосипеді на день дають 800 Вт-год (0,8 кВт-год).

"Якщо ви особисто бажаєте більше енергії, вам доведеться найняти слуг або, що ще гірше, поневолити населення. Енергія, що надходить у наші домівки від деяких віддалених електростанцій, еквівалентна тому, щоб приблизно 40 людей крутили педалі велосипедів замість нас. Ті маленькі розетки в стіні, куди ми підключаємо наші речі, дають нам силу 40 людей", — жартує Франк.