"Я поки не відчуваю смерті путіна": відьма Марія Тиха

В інтерв’ю "Телеграфу" письменниця Лада Лузіна наголошувала: після повномасштабного російського вторгнення українська відьма стала сприйматися як берегиня. Рядки "Буде тобі, враже, так, як відьма скаже" — знають і наспівували майже всі.

Хто ж вона така, сучасна українська відьма? Про це "Телеграфу" вдалося поговорити з найвідомішою відьмою України Марією Тихою.

— Вважається, що відьми — це бабусі, що намовляють шепотки, виливають порчі на віск і так далі. Ви з першого погляду ламаєте цей стереотип.

— Я якраз зламала усі шаблони. Мене свого часу не хотіли брати до "Битви екстрасенсів" через мою зовнішність. Люди мають стереотип, що відьма має бути стара, горбата, носата бабулька. Потім я довела, що не важливо, як ти виглядаєш, важливо — наскільки ти сильний у плані практики.

Відьми споконвіку — гарні дівчата. Сучасна відьма – це звичайна дівчина. Вона також може доглядати себе, ходити на уколи краси, вдаватися до пластики — робити все, що вважає за потрібне. Це її вибір.

— До вас навряд чи приходять, коли все гаразд. А зараз у країні — суцільна рана, що кровоточить: смерті, зниклі безвісти, прильоти, рідні в окупації. Як це бути відьмою в такий жорсткий час — під час війни?

— Сильніше стає зв’язок із Батьківщиною, рідною землею. Я виїжджала на початку війни за кордон, більше не хочу.

Якщо покопатися в історії, то саме під час війни "народжувалися", набирали сили відьми, чаклуни, практики. Ставлю за приклад ту ж Вангу, Вольфа Мессінга та інших. Власне, війна — це фатальний час, час трансформації. Трансформація може бути глобальна, може бути особиста. Ми стаємо сильнішими.

У такій ситуації кожна людина в країні, в тому числі — і відьми, — стає сильнішою. Нам треба об’єднуватись, нам треба разом це все "вивозити".

— Багато хто каже, що у них загострилася інтуїція, люди бачать яскравіші сни. Це пов’язано із війною?

— Так. Зараз наш рід, наші родичі, що пішли, намагаються нас захистити, підказують, допомагають. У тому числі — через сни. Плюс нам допомагають наші покійні хлопчики — військові. Коли війна закінчиться, це все припиниться. Люди, які були звичайними людьми, перестануть усе це бачити. А практики залишаться практиками.

— Ви в інтерв’ю YouTube-каналам говорили не раз, що на початку війни було дуже багато прохань щодо зниклих людей, пошуку тіл загиблих. Зараз із чим звертаються?

— Зараз, як і до війни, це питання кохання, покарання кривдників, захист, чистки. Звичайно, пошуки зниклих, загиблих — як знайти тіло. Запитують часто, як правильно провести померлих, щоби на тому світі їм було краще. І, звичайно ж, просять подивитися ситуацію в тому чи іншому місті — з прильотами, подіями найближчого часу.

— Як ви морально витримуєте запити щодо пошуку загиблих?

— Я вже не витримую, це дуже складно. Зараз я трохи обмежила пошуки, бо це морально дуже важко — я розумію, що так можна збожеволіти. Я так вирішила після того, як мені щоночі почали снитися натовпи покійників, які просять про допомогу. Це було за півроку після початку війни. І я зрозуміла, що я не виводжу.

Сила витримувати дається, але працювати на виснаження не потрібно. Я це робила – повірте, так не треба. Ніхто вас не пошкодує, ніхто вас не оцінить і здоров’я ви не повернете. Потрібен розумний підхід. І іноді відпочивати також треба.

— Чи є якісь "побочки" від здібностей, від того, щоб бути відьмою?

— Звичайно. Мало того, що перегляди, ритуали, вся робота дуже сильно вимотує, йде величезна витрата енергії. Тим більше зараз, коли триває війна, це утричі більше все.

По-друге, коли людині щось дають, у неї щось забирають. Наприклад, у мене є здібності та дар, але у мене проблеми можуть бути у якійсь важливій для мене сфері. І треба це все опрацьовувати через трансформацію.

— Комусь у консультаціях допомоги відмовляли? Буває, що не можна втручатися чи бачите щось дуже погане?

— Буває, відмовляю. Якщо я бачу, що ситуація мені непідвладна, то я не можу нічого змінити. Друге — коли бачу, що це доленосне щось — наприклад, людина має померти, і я не маю права лізти в це. Якщо людині судилось, це станеться, і я не можу на це вплинути. Я тільки посередник між силами і людьми. Я — ніхто, є у нас боги, які вирішують. І третє — коли людина некерована, коли вона не чує, не йде на діалог, я відмовляюся працювати одразу.

— Після важких історій, як відновлюєтеся? Це зараз для нас усіх є актуальним, я думаю.

— Думаю, як і всі — добрий сон, якісний секс, смачна їжа. Медитації також дуже добре допомагають. Але буває, що відновлення триває тиждень. Після пошуку зниклих, коли ти відірваних рук, ніг надивишся… коли знімаєш порчу. Серйозну порчу. Люди вважають, що це просто, але це не так. Дуже складно пропускати через себе такі енергії, особливо — смерті, хоча я некромант.

— У вас є донечка. У неї виявляються здібності? І здібності відьми у спадок — це дар чи хрест?

— Здібності проявляються. Я вважаю, що це найбільший і найдорожчий подарунок, яким можна нагородити людину. І я дуже вдячна силам за нього. Я ніколи не пошкодую і не пошкодувала б про те, що маю здібності. Завдяки їм я є собою. І я вважаю, що моїй дитині пощастило: я максимально її підтримаю. Вона в мене розумничка. До речі, смерть дуже лояльно до дітей ставиться.

— А у вас як виявлялися здібності, в якому віці ?

— Я з дитинства була дивною дитиною. Погодьтеся, коли шестирічну дитину тягне на цвинтар, коли вона прямо чекає на це, це вже дуже дивно. Я почала бачити, почала чути, і для мене це не було чимось особливим чи дивним.

Щодо подальшого шляху становлення… У кожного практика є складнощі. Люди вважають, що відьма отримує хороші гроші за свої послуги та живе приспівуючи. Але я можу сказати чесно: навіть добрих грошей за колосальну витрату енергії, яку вкладає практик, мало. Тому що потім це все впливає на здоров’я. Ми теж не вічні. Є фізичне тіло, яке не може відновитися, тому що купа роботи і таке інше. Шлях становлення у мене був дуже складний, я пройшла в цьому житті дуже багато. Починаючи від свого непростого народження і закінчуючи життям із чоловіком, який вживав наркотики. Так що у мене є свій багаж негативного досвіду та труднощів.

— Вам складно було свого часу сказати близьким, що ви — відьма, вийти на публіку? Як ті самі близькі поставилися?

— Близькі люди спочатку не дуже добре поставилися. Нині вже все нормально, вже всі звикли. А публічність — це моє. Я добре почуваюся на телебаченні, на зйомках, перед камерою. А коли сили дають подарунок практику у форматі того, що він має бути публічним, значить так потрібно. І я дуже вдячна за це. Не всім дають таку нагоду.

— Кожен народ мав своє уявлення про смерть, свій пантеон богів і свої традиції. Чи є таке, що відьма має слідувати традиціям тієї землі, на якій вона живе?

— Я працюю зі слов’янськими богами смерті — Марою, Велесом, Чорнобогом. Також я працюю з мексиканським культом смерті Санта Муерте. Відьма може стикатися з багатьма культурами, багатьма традиціями. Але я вважаю, що насамперед потрібно вчитися традиції предків. Це дуже важливо.

— Чи зможемо ми жити, як раніше, у Бучі, Маріуполі, Бахмуті?

— На жаль, на землях, де багато крові пролито, потрібно буде робити додаткові маніпуляції. Тому що в Бучі дуже багато померлих людей, які не проведені за межу, вони "застрягли". Плюс вони були замучені. Потрібно все це підчищатиме, потрібно їх провести. Це вже буде завданням для практиків після війни.

Дуже велика проблема, коли не можуть знайти тіла людини. Коли немає тіла, відповідно немає похорону. Тіло не віддається землі, це жахливо. Душа мучиться, застрягає тут, на землі, не може перейти межу. Тут потрібні на допомогу практики — некроманти, які можу провести людину за межу, допомогти їй перейти та упокоїтися.

— Ви казали, що часто питають: як правильно проводжати загиблих воїнів.

— Та все за стандартом. Якщо людина християнин, то за християнськими канонами. Завжди потрібно проводжати людину за традиціями, в яких вона жила, яку вона шанувала.

— Сьогодні бум тарологів та карт таро. Чи всі можуть вивчати цей інструмент?

— Таро можуть вивчати всі. Але таролог та екстрасенс відрізняються тим, що таролог ворожить за інструкцією, а екстрасенс бере в руки карти і бачить своє "кіно". Дивиться на зображення карти — і в нього в голові свої картинки з’являються. Я не таролог, я — екстрасенс і відьма. І мене ображає, коли мене називають тарологом. Таро може кожен вивчати, але сам факт — чи працюватиме інструмент у руках людини — питання.

Як правильно це робити? Прокидаєтеся вранці, тасуєте колоду і дістаєте карту дня. Записуєте до блокноту. А увечері дивитесь, що у вас за день сталося, і як ця карта "програлась" особисто для вас. Записуєте. Так у вас накопичаться особисті асоціації з цією карткою — хороша вона чи погана. Як може програватись за подіями. Ви зможете розібратися і відчуватимете карти, а не просто читатимете за інструкцією.

— Чи можуть навчити працювати із цим інструментом курси таро?

— Я не вірю у ці курси. Одна людина може так читати карту, інша — інакше. В одного одні асоціації з підсвідомості, в іншого — інші. Крім того, вас ніхто не має права навчати. Конструкцію дати – так. Але навчити? А хто вам сказав, що людина розумніша за вас чи краще читає таро?

Я не ходила курси. Коли починала, купила книгу, прочитала раз — і все. Потім досвід та практика допомогли мені працювати. Якщо в тобі це є, воно є — знання всередині, здатність відчувати карти.

— Чому прогнози змінюються?

— Якщо подія фатальна, прогнози ніколи не змінюються. Це вже дуже багато разів доведено мною щодо смертей, які я передбачала. Смерть Пригожина я передбачила ще півроку тому. Якщо подія не фатальна, а повсякденна, все може змінитися. Все залежить від рішення, вибору та дій людей. Не змінюються події лише пов’язані зі смертю чи народженням.

— Як ще ви навчалися?

— Мені дуже пощастило. Спочатку я потрапила на практиків, які на мені відпрацьовували прийоми, "вшивали" у мене покійників. Але я вирвалась з цього, мені пощастило. А потім мене сила підвела до дуже гарного практика, який мені допоміг. Досі це мій найкращий друг, але не всім так щастить.

— Як будується ваш день? Напевно, робота з мертвими передбачає, що робочий день "заходить" на темну пору доби.

— Я нічна людина, я — сова. Я можу спати по три години, можу пахати. Та й взагалі ніч – це час відьом. Уночі завжди відкривається друге дихання.

Щодо дня сучасної відьми – нічого особливого. Я ж не прокидаюся у труні. Все, як у звичайних людей. Прокидаюсь у ліжечку. Мій ранковий ритуал — обов’язково п’ю каву. Потім біжу у справах. Або в салон — приводити себе до ладу, або одразу у справах — працюю, даю інтерв’ю. Усі, як у звичайних людей, нічого особливого. Ну, так, працюю я на цвинтарі часто. Ну і що? Нічого страшного. Хтось в офісі сидить, і йому нормально.

— Говорять, що війна затягнеться на роки. Ви на початку 2023 року, коли ми всі горіли надією, що прийде весна, і контрнаступ вирішить усе, сказали, що ні — все затягнеться до 2024-го.

— Я досі сподіваюся, що війна закінчиться 2024 року. Але я не бачила жодних видінь про закінчення війни. Поки не бачу видінь — нічого ні підтверджувати, ні спростовувати не буду.

— Ми багато чуємо про те, що українських практиків атакують російські шамани, чаклуни, маги. Що йде своя невидима війна? Ви з цим стикалися?

— Моє фото було в офіційній групі Скабєєвої. Я думаю, що я ворог для них усіх. Але мені байдуже. Вважаю, що на нашому боці – справедливість, а де справедливість – там сила. Що вони там робитимуть, мені абсолютно байдуже. Я "перекушу" кожного з них.

— Ми дуже чекаємо на звільнення півдня. Може, Криму варто готуватися найактивніше?

— Коли я дивилася ситуацію, мені показали, що спочатку буде звільнено Херсонську область, а потім — Крим. Але будьте готові до того, що "русня" ще піде на правий берег.

Ми чекаємо на деокупацію Херсонської області, чекаємо на контрнаступ. Думаю, що найближчим часом зробимо ще "подарунки" Криму. Буде ще удар по трьох кораблях. Один корабель із чоловічим ім’ям або прізвищем. Він буде або повністю потоплений, або серйозно пробите днище. (Інтерв’ю записувалось 7 жовтня, доки воно готувалось, корабель вже було підбито — Ред.).

— Чи має Україна покровителів на так званому "тонкому" плані?

— Є, вони у кожного свої. Для людей це, насамперед, їхні мертві предки, рід.

— Ми побачили жахливі новини щодо Ізраїлю. Це надовго? І як позначиться на Україні?

— Вважаю, що буде війна. І вважаю, що Ізраїль "наваляє" зрештою Палестині. У них достатньо сил, зброї та грошей для цього. Інше питання — звідки Палестина має стільки ракет? Хто їм допоміг, що це таке?

Щодо нас, то підтримка та допомога Україні не припиниться, хоча я говорила, що у жовтні буде пауза, якесь гальмування з поставками, але це тимчасово.

— І не можемо не спитати: ви не бачили, коли помре путін? Чи правда, що він використовує ритуали та магію для того, щоб тримати владу?

— Щодо того, чи помре путін, чи ні, я на такі питання по картах не дивлюся. Усі мої передбачення щодо смертей, що збувалися, спираються на моє ясновидіння та здібності некроманта. За відчуттями, я поки не відчуваю саме зараз його смерті. Коли буде якесь видіння, я обов’язково розповім.

Щодо ритуалів — робить 100%, він у це вірить. Це можна зрозуміти навіть проаналізувавши, як він обирає дати обстрілу. У Гітлера свого часу були свої маги ("Аненербе"). путін "косить" під Гітлера, у нього є свої шамани і маги, і ритуали він теж проводить. Якщо подивитися, яку церкву він зробив — церква війни — це церква диявола. Але того диявола, про якого у людей спотворене уявлення, — у росіян все косо-криво. Смерть і диявол – вони інші, і як вищі сили – вони завжди за справедливість. І найвищим силам все одно, скільки ти грошей даєш і які приношення приносиш — вони дивляться на суть справи, на внутрішнє єство людини.