Не Коваль, а Ковальов: як росіяни перекручували українські прізвища

росія завжди намагалась знищити українську культуру та будь-які прояви національної ідентичності. Не виключенням стали й українські прізвища.

Зросійщення українських прізвищ почалось ще за часів російської імперії. Росіянам заважала наша шляхта й дворянські титули, пише 24tv.ua. Через це з середини XIX століття імператор Микола І почав переводити аристократів у клас міщан і селян, змінивши їм прізвища з подвійних на поширеніші.

Значно жорсткішу діяльність розгорнув радянський союз. Для них не існувало української мови й нації, не те що прізвища. Московитам потрібно було, щоб всі підневільні нації у радянському союзі добровільно злилися зі "старшим братом". Українців змушували змінювати прізвище у паспорті – був Запорожець, а став Запорожцев.

У радянський період особливо активно асимілювали й творили "покручі" з українських прізвищ. Це робили свідомо, оскільки різноманітну документацію вели в урядових установах, паспортних столах тощо. В українському прізвищі комуністам достатньо було змінити лише одну літеру або додати чужий для нас суфікс -ов, -ова, -ін і все – ви етнічний росіянин, бажаний для радянської дійсності Петров, Иванов, Сидоров.

Перекручували й саму суть прізвища – Коваля записали як Ковальов. Це при тому, що слово "коваль" є лише в українській мові. Російською він мав би бути "кузнец" і відповідно Кузнецов. Швець ставав Шевцов, хоча російською – "сапожник". Водночас причиною махінацій часто ставали дрімучі паспортисти, які не розуміли української мови.

Часто російські чиновники чи писарі русифікували прізвища з огляду на власне невігластво. Однак за цим стояла також цілком цілеспрямована політика, коли додавання -ов та нівеляція фрагментів українських закінчень зводилася до того, щоб робити прізвища подібними до загальноросійських.

Часто змінювали прізвища й в армії. Хоча були й такі наші земляки, які самі переписували прізвища, аби вислужитися перед "червоною владою".

Слід зазначити, що нині українці дедалі частіше повертають собі у паспортах справжні ймення. Бо родове прізвище – це наша етнічна ментальність і зв'язок з предками.

Раніше "Телеграф" писав, які українські прізвища походять від зовнішності, характеру чи роботи.