Марафон затягнувся: як нинішній формат "Єдиних новин" може загрожувати безпеці України

Читать на русском
Автор
3930
Українці все менше довіряють телемарафону
Українці все менше довіряють телемарафону. Фото oporaua.org

Обмеження, що були виправданими на початку повномасштабної війни, вичерпали себе

Однією з умов для початку переговорів про вступ України в Євросоюз є необхідність відновлення незалежного мовлення, яке зазнало суттєвих обмежень через впровадження телемарафону "Єдині новини". Ба більше, в Єврокомісії наполягають, що розробкою такого плану український уряд має зайнятися вже наступного року.

Попри те, що недосконалість обраного на початку війни формату інформування населення бачать вже навіть у Європі, українські високопосадовці не вважають за потрібне змінювати підхід до роботи медіа. Зокрема, за словами радника голови Офісу президента України Михайла Подоляка, підстав для цього нема, адже війна триває, а для висловлювання альтернативної владній точці зору "є багато інших майданчиків".

Чому влада не бажає відмовлятися від телемарафону і до яких наслідків це може призвести, "Телеграф" запитував у політичних та медіа експертів.

Рейтинги і довіра — не одне й те саме

Об'єднання ефірів провідних телевізійних каналів було здійснено урядом України у перші ж години повномасштабного вторгнення рф. За 20 місяців до спільного марафону були включені "1+1", СТБ/ICTV, "Інтер", "Рада", "Україна"/"Україна 24" і "Суспільне". При цьому три канали, що мають репутацію опозиційних до влади — "5", Прямий" та "Еспресо" — не були приєднані до "Єдиних новин", а їхні ефіри й зараз можна дивитися лише за допомогою кабельного/супутникового телебачення або в онлайн-трансляції.

Якщо на початку війни рішення про об’єднання було цілком виправданим через загрозу інформаційних атак з боку рф та її агентів впливу в Україні, то з часом доцільність обмеження окремих каналів у мовленні в загальній сітці почала викликати запитання. Однію з причин для критики "Єдиних новин" є те, що в їхніх ефірах не лунають думки, що йдуть урозріз із офіційною позицією влади, а експертів, які можуть ставити незручні запитання уряду, не допускають до мікрофонів.

"Багато є можливостей, багато є майданчиків, інструментів. У вас (Радіо Свобода. — Ред.) також можна проводити будь-які дискусії. Ви отримуєте велику кількість глядачів, слухачів, які будуть достатньо зацікавлені в тому, щоб отримати ваші експертні позиції. І це говорить про те, що ландшафт не монополізований", — запевняв Подоляк в ефірі Радіо Свобода, додавши, що влада буде обговорювати створення дорожньої карти з відновлення незалежного медіаландшафту на вимогу Єврокомісії, адже "це входить у перелік наступних кроків, які Україна має проходити".

На думку співвласника і директора телеканалу "Ми — Україна" Ігоря Петренка, функціонування телемарафону жодним чином не обмежує свободу слова в Україні, адже із запуском "Єдиних новин" решта медіаресурсів не втратили можливість транслювати свої думки та відстоювати позиції.

"Телемарафон має досить високі рейтинги. Зараз показник сягає 10% (для порівняння: довоєнного січня-2022 аудиторія одного лише телеканалу "Україна" сягала 11,43%; ICTV — 7,86%; СТБ — 7,22%; 1+1 — 7,11%; "Інтеру" — 5,95%; "Нового каналу" — 4,27%. — Ред.), і це свідчить про те, що запит у суспільства на перегляд зберігається. Вочевидь, це вагомий аргумент на користь того, щоб цей формат зберігався. Щодо буцімто обмеження інформації, я вважаю, що альтернативні джерела існують навіть у рамках телебачення, тому шкоди свободі слова марафон не завдає точно і до завершення війни може продовжувати своє функціонування", — каже Ігор Петренко в коментарі "Телеграфу".

Насправді ж, попри високі рейтинги, рівень довіри до телемарафону за останні півтора року знизився на 21%. За даними опитування КМІС, з травня 2022 року до жовтня 2023 року кількість українців, які довіряють "Єдиним новинам", знизилась з 69% до 48%. Цікаво, що ці метаморфози збіглися й зі зміною ставлення громадян до критики влади. Так, за цей час в Україні на 44% стало більше тих, хто вважає, що вказувати на помилки уряду можна навіть під час війни.

"В будь-якому випадку нинішня динаміка показує запит громадськості на переосмислення функціонування Телемарафону і при нинішніх показниках довіри є вікно можливостей для здійснення схвалюваних громадськістю трансформацій", — каже виконавчий директор КМІС Антон Грушецький.

Ба більше, негативну роль телемарафону у сприйнятті інформації від влади визнають й психологи. Детальніше про те, чому звернення президента Володимира Зеленського вже не справляють потужного ефекту на суспільство, "Телеграф" писав раніше.

"Єдині новини" vs Telegram

Причини, з яких уряд не прагне зміни формату телевізійного мовлення, лежать на поверхні. Канали, що працюють в телемарафоні, гарантують не лише відсутність на українському телебаченні ворожої пропаганди, а й негативних оцінок дій влади. Попри те, що відключені від спільної сітки канали опозиційних політичних сил встановили негласний мораторій на гостру критику опонентів до завершення війни, запропонувати їм таку ж "теплу ванну", як марафонці, вони не можуть.

За словами голови правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимира Фесенка, телемарафон є частиною інформаційної політики держави, який у цілому відповідає умовам війни і режиму воєнного стану. Водночас, дискусія щодо доцільності його функціонування саме у нинішньому вигляді триває вже давно.

"Мені точно відомо, що частина працівників і навіть керівників каналів, які беруть участь в "Єдиних новинах", вважають, що формат повинен бути більш гнучким. Зараз вже можна розширювати коло провідних телеканалів, зберігаючи координацію між ними і залишаючи базові принципи узгодженої інформаційної політики в інформаційному просторі України", — каже експерт в коментарі "Телеграфу".

Однак закиди щодо обмеження свободи слова в Україні Володимир Фесенко вважає надмірними, а причини їхньої появи вбачає у тому, що через начебто потужність впливу телемарафону опозиційні медіа не мають паритету сил із провладними ресурсами.

За словами політолога, велике значення мають реальні наміри і мотиви власників альтернативних джерел інформації збільшити свою частку в інфопросторі країни.

"Свого часу і закриття каналів Медведчука називали утисками свободи слова. Втім, на прикладі нещодавніх скандалів навколо буцімто відставки Валерія Залужного, ми бачимо, який ефект може справити один влучно вкинутий фейк. Якщо такі жахливі політичні провокації відбуватимуться не на рівні соцмереж, а на центральному телебаченні, жодної користі ми від цього не отримаємо", — вважає експерт.

Між тим, вкидом від народного депутата партії "ЄС" Володимира Ар’єва про звільнення головнокомандувача ЗСУ дійсно скористалися росіяни. "Відеозвернення" Залужного із закликом до держперевороту, створене за допомогою комп'ютерної графіки, — лише верхівка айсберга російських ІПСО, які здатні розхитувати українське суспільство в кризовий момент, вважає політичний експерт, голова організації "Комітет виборців України" Олексій Кошель. За його словами, наш інформаційний простір надзвичайно вразливий перед ворогом, тому росіяни почуваються у ньому, як вдома.

Створення "Єдиного телемарафону" було прийнятним рішенням у перші місяці війни, але він вичерпав себе ще рік тому, вважає експерт. Не маючи можливості чути альтернативні думки та оцінки ситуації в офіційних ЗМІ, в тому числі від опозиційних сил, звиклі до свободи слова українці шукають інформацію в Telegram-каналах, які зараз є головним джерелом новин для двох третин наших громадян.

"Мільйони українців щодня поглинають фейки і стають жертвами російських ІПСО, які розганяють через популярні канали колишніх прибічників Януковича. Вся країна кілька днів цілком серйозно обговорювала новини про "смерть путіна", які вкинула в наш інформаційний простір ФСБ. Що буде, якщо завтра почнуть надходити повідомлення про підрив атомної електростанції, вбивство президента чи головнокомандувача? Почнеться паніка і процеси можуть стати неконтрольованими. Тому це дуже серйозне питання національної безпеки", — каже політолог в коментарі "Телеграфу".

Вирішенням цієї проблеми має стати відновлення повноцінного мовлення, щоб професійна журналістика знову була інструментом інформування населення. Крім того, парламентарі повинні ухвалити законодавчі зміни щодо регулювання діяльності аж до повного блокування анонімних Telegram-каналів чи ресурсу загалом на період дії правового режиму воєнного стану, вважає Олексій Кошель.

А тим часом у своєму прагненні якомога довше уникати незручних запитань з боку журналістів і гострої критики в ефірі провідних телеканалів, влада сама штовхає українців в обійми дезінформаторів у соцмережах. Втім, справжні проблеми можуть виникнути, коли повернувшись з Telegram-каналів Шарія та Арестовича, громадяни почнуть ставити владі запитання, засновані на спотвореному роспропагандою баченні ситуації в Україні.