Вже не головна перешкода на шляху в ЄС: як європейці позбавили Орбана можливості шантажу України
- Автор
- Дата публікації
- Автор
- 7224
У разі чергових демаршів Будапешта на адресу Києва ЄС сам зможе гальмувати процес передачі пакетів допомоги Угорщині
Минулого тижня Європа спостерігала за бенефісом Віктора Орбана, який зробив усе можливе для блокування надання Україні чергового траншу допомоги і перешкоджання нашому руху в ЄС. Якщо з останнім у прем'єра Угорщини нічого не вийшло, то голосування за т.зв. "мегапакет", куди входило й рішення про виділення нам 50 млрд євро, все ж було провалено.
Що насправді стоїть за регулярними демаршами Будапешта і чи може право вето Орбана стати для нас вироком у майбутніх голосуваннях щодо вступу України в ЄС? Про це "Телеграф" запитував у експертів з міжнародної політики.
Боротьба за шкурні інтереси на межі фолу
Хоча європейські політики зазвичай вирізняються надмірним консерватизмом і максимальною стриманістю у своїх заявах і діях, прем'єр держави-члена ЄС Віктор Орбан дедалі частіше демонструє відсутність будь-яких меж у своїй боротьбі за шкурні інтереси.
Окрім того, що політик жодним чином не приховує свого служіння Володимиру Путіну в обмін на отримання знижок на російські енергоносії, тепер він почав відверто шантажувати лідерів ЄС задля отримання економічних преференцій для Угорщини.
Щоб поєднати приємне з корисним, вимагання коштів для Угорщини відбувається за рахунок блокування надання допомоги Україні – головному ворогу кремлівського господаря Орбана.
За словами політичного аналітика Олексія Буряченка, блокування рішення про надання нам 50 млрд євро стало черговою спробою Угорщини отримати додаткові фінансові вливання від Брюсселя.
"Цього разу ціною Орбана стали 10 мільярдів євро, надання яких Угорщині нещодавно заблокували через низку проблем, пов'язаних із верховенством права в цій країні. Антиукраїнська риторика угорського прем'єра спрямована на внутрішню аудиторію і на Росію, відносини з якою він старанно зміцнює. Усі дії Орбана спрямовані на задоволення шкурних інтересів: отримання знижок від Путіна і прямих асигнувань від ЄС", – каже експерт в коментарі "Телеграфу".
Варто визнати, що поки що угорський шантаж дійсно працює: рішення про виділення 10,2 млрд євро з боку ЄС було розблоковано напередодні "українського" саміту, на якому вирішилося питання про початок переговорів щодо нашого вступу до Євросоюзу. Орбан не підтримав це рішення, але й ветувати не став, покинувши залу під час голосування.
Втім, за словами Олексія Буряченка, невдовзі безпринципним ігрищам Будапешта буде покладено край.
"Це триватиме до напрацювання механізму еволюції статутних документів Європейського Союзу. Про майбутні зміни вже заявляв і Шарль Мішель, і Урсула фон дер Ляєн, і Жозеп Боррель. На їхню думку, Європа має бути більш централізованою, перейшовши від економічної конфедерації до міждержавного об'єднання з пріоритетом на безпекові питання.
Враховуючи можливий вплив авторитарних режимів на окремі країни-члени ЄС, як це відбувається у тандемі РФ та Угорщини, вже до кінця 2024-го року в Євросоюзі запровадять зміни у нормі щодо необхідності консенсусу. Зокрема, ця вимога не буде стосуватися стратегічних питань і питань безпеки. Таким чином в ЄС унеможливлять ситуацію зі зривом принципово-важливих рішень шляхом ветування з боку однієї держави", – пояснює політолог.
До моменту впровадження цих змін Європа впливатиме на Угорщину методом батога та пряника. З одного боку Віктору Орбану будуть "підмахувати" заблокованими раніше траншами для Угорщини, з іншого – розділяти наступні пакети допомоги і надавати їх дозовано, гальмуючи процес у разі чергових демаршів угорського прем'єра у бік України.
Попри демонстративне бунтарство Орбана, він все ж зацікавлений у налагоджуванні діалогу і пошуці компромісів з Європейським Союзом, адже розуміє: що більш радикальну позицію він займатиме, то активніше підштовхуватиме ЄС до вищезазначених еволюційних змін, вважає Олексій Буряченко.
"Історичне рішення, як для Європи, так і для України, щодо початку переговорів про наш вступ до ЄС, відбулося саме за рахунок цього балансу сил. Аби не принижувати Орбана надто сильно, йому все ж дали можливість погратися у ветування ухвалення "мегапакету". Але тут важливо розуміти, що Україна отримає свої гроші, попри позицію Орбана: якщо Угорщина зніме вето у січні – в рамках загального пакету, якщо ні – шляхом передачі нам цих коштів через окремі держави-члени ЄС. Така можливість була узгоджена ще до голосування. Втім, враховуючи, що транш для України є лише частиною цього пакету, до якого увійшли принципові питання й для інших країн-членів ЄС, я впевнений, що рішення все ж буде проголосовано загальним пакетом у січні", – каже експерт.
Угорщина – не єдина проблема на шляху України до ЄС
Попри наміри європейців обмежити вплив російських васалів на ухвалення стратегічних рішень, Україні не слід плекати ілюзії щодо швидкого та легкого вступу до Євросоюзу.
За словами директора Інституту світової політики Євгена Магди, ряд країн-членів ЄС може сприймати Україну як конкурента в отриманні колективної підтримки.
"Українці сприймають євроінтеграцію як входження туди, де нас чекають з розкритими обіймами. Насправді, це не так. Ми прагнемо стати членами клубу найпотужніших на сьогодні держав світу, залишаючись при цьому найбіднішою країною Європи.
Що ж стосується Орбана, він хоче мати преференції у цій конкуренції, адже він розуміє, що коли Україна зрештою стане членом Європейського Союзу, вона буде отримувати з фондів розвитку значні кошти, що дозволить їй втілювати у життя проекти, на які Угорщина в принципі не спроможна, хоча зараз у цій країні досить привабливий інвестиційний клімат. Ба більше, ми і Польщі, і Словаччині будемо заважати в ЄС. Це абсолютно очевидно", – зазначає експерт в коментарі "Телеграфу".
Крім того, за словами Євгена Магди, українці забувають, що до 24 лютого 2022 року питання вступу України в ЄС не стояло. Більшість політичних лідерів Європи не стикалися з цим викликом під час своїх виборчих кампаній. Тепер же, після початку переговорів про наш вступ, вони почнуть висувати Україні певні умови для руху цього питання. У тому, що Україна не стане членом ЄС через два роки, політолог впевнений на 100%.
Враховуючи шалену турбулентність у сьогоднішній світовій політиці, прогнозувати, яким чином буде розвиватися історія з євроінтеграцією України, вкрай складно. Єдине, про що можна говорити вже зараз: Орбан не єдина і не головна перешкода для України на шляху до ЄС.
Поки європейські лідери займаються вирішенням проблеми з угорським прем'єром, українським політикам варто активніше працювати над впровадженням усіх необхідних реформ для приведення українського законодавства у відповідність до стандартів ЄС.