Чому дорожчає борщовий набір і чи буде дефіцит продуктів: у Раді дали п’ять прогнозів

Українці поступово готуються до Новорічних свят, купуючи продукти для улюблених страв на святкових столах. Водночас, за попередніми оцінками, ціна деяких популярних продуктів почала зростати ще з листопада.

Що буде з вартістю продуктів далі, чому в Україні неможливий яєчний дефіцит, як в РФ, та чи є загроза для продовольчої безпеки країни? Про це в інтерв'ю "Телеграфу" розповів член комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики, нардеп з фракції "Слуга народу" Дмитро Соломчук.

Про ціну продуктів і черги

— Чому в Україні зростають ціни на продукти і чи не повториться ситуація з яєчним дефіцитом, який недавно охопив Росію?

— В РФ така ситуація з яйцями склалася, тому що вони не хотіли займатися розвитком цієї галузі і були повністю залежними від імпорту. У них власних (потужностей для насичення внутрішнього ринку. — Авт.) нема, і тому ціни там виросли.

Як пам'ятаєте, рік тому Росія цілеспрямовано знищила найбільшу в Європі птахофабрику у Чорнобаївці. У нас тоді теж був перебій і зростали ціни протягом трьох-чотирьох місяців. Але в Україні багато дрібних і середніх фермерів, а в РФ — холдинги. Там десять холдингів на всю країну, і всі вони підпорядковуються Путіну. У нас же багато фермерів, які включились в процес: хтось завів тисячу голів, хтось 5 тисяч, хтось 10-20 тисяч, і з яйцями у нас ситуація більш-менш стабілізувалася.

Що стосується продуктів, які вирощують на території Україні, суттєвого подорожчання точно не буде. Подорожчання може відбуватися через проблему з логістикою саме на імпортні товари. Для цього саме час (і це обговорюють з Мінекономіки, а також на комітеті), щоб наступний рік зробити для виробників грантовим, кредитним.

Наприклад, якщо хоче людина ставити лінію чи верстат, нехай купує і встановлює. Бо у нас зараз є шанс (на жаль, через війну) замінити на полицях супермаркетів іноземні товари на українські. Проте сьогодні не кожен український аграрій може випускати молочну продукцію чи навіть чипси або крупи. Оскільки мінімальна вартість обладнання, навіть якщо купити щось невеличке й дешеве, — це 50-100 тисяч доларів.

Зрозуміло, що, на жаль, у нас сьогодні ситуація обтяжується через війну. Але якщо ми не переламаємо її такими змінами, надалі будемо мати великі черги і величезні проблеми з такими монопродуктами (але десь через два-три роки). Наступного року максимально потрібно підтримати мале виробництво і власну переробку.

— Коли стабілізуються ціни борщового набору, і яка буде вартість цих продуктів після свят?

— Вони і зараз не дуже піднялися. Якщо порівняти, наприклад, вартість цибулі, то фермери її цьогоріч насадили багато. Пам'ятаєте, минулої весни її вартість дійшла до 45-50 грн. Сьогодні цибуля коштує 15-16 грн (або навіть є і по 12 грн — залежно від місця продажу). Буряк також тримається в ціні. Вартість картоплі трохи піднялась через неврожай. Однак торік всі фермери здавали картоплю собі в мінус. Ніхто навіть не вийшов на нуль, бо 3-4 грн за кілограм — то була ненормальна ціна для аграріїв. З огляду на більші витрати аграріїв на вирощування, картопля не має стільки коштувати.

Тож не скажу, що саме з овочевою складовою борщового набору є якась проблема. М'ясо трохи подорожчало, бо у нас тваринництво теж лише рік як почало розвиватися. Раніше в Україні ніхто ставку на це не робив. Зараз поголів'я нарощується.

Що стосується овочів із борщового набору, то проблеми можуть виникнути вже у квітні-травні, адже в Україні не вистачає овочесховищ. За минулий рік аграрії додатково збудували п'ятнадцять. Але нам, щоб забезпечити всю країну і зберегти до весни всі овочі, які вирощують аграрії, ще потрібно орієнтовно 130-140 овочесховищ на території України.

Адже зараз у нас продукцію зберігають, а потім викидають на поле, де вона згниває. А вже потім ми змушені завозити овочі з Польщі, Чехії та з інших країн, купуючи ці продукти за євро, додатково витрачаючи кошти на перевезення на машині, логістику. І ціна таким чином на весну стає дуже високою.

Про скорочення посівів

— Цьогоріч через війну та низку інших чинників посівні площі озимих скоротилися, за деякими оцінками, на 20%. Наскільки ця тенденція загрозлива для продовольчої безпеки агросектору і країни та чи не спричинить це дефіцит того ж зерна? І яким чином це вплине на ціни вже наступного року — чи не зростуть вони?

— В першу чергу посівні площі цієї осені сильно зменшилися через те, що ми набагато менше посіяли ріпаку. Адже для жнив погода була ідеальною (а не так, як торік, що не можна було в поле зайти комбайном через "болото"). Цьогоріч була суха погода з температурою + 25-27 °C, але настільки була суха земля, що фермери не могли сіяти ріпак. Це були б просто викинуті гроші на вітер.

Навесні аграрії вирівняють цю ситуацію. Якщо взяти південь України, багато хто буде засівати яру пшеницю (тверді сорти), тому що багато є замовлень з Туреччини та інших країн.

Що стосується центру та заходу України, набагато збільшаться посіви сої, тому що її бракує для комбікормів як для нашого тваринницького комплексу (який зростає), так і для Європейського Союзу. В ЄС потрібно багато протеїну для кормів.

Про блокування кордону

— Напередодні в польському уряді заявляли, що швидко розблокувати українсько-польський кордон не вдасться. Чи є у України план "Б" і яким чином ми можемо успішно диверсифікувати поставки з української території?

— Якщо дивитися в далеке майбутнє, поляки цією блокадою самі програють через те, що втратять в Україні мінімум 30-35 мільйонів споживачів своєї м'ясної, молочної продукції, будівельних матеріалів, одягу і взуття, що завозилися з польської території. Вони втрачають споживчий ринок в 35 мільйонів.

Польські фабрики та виробництва втратять, а на полицях наших магазинів з часом з'явиться український одяг, вітчизняне взуття тощо. Це довгий процес, але рік-два — і ситуація буде змінюватися.

Тому я б радив польській стороні чимшвидше розблокувати кордон, тому що в довгостроковій перспективі це нашкодить їм ще й тому, що полякам завоювати, скажімо, ринки Німеччини, Великої Британії, Данії продукцією їхньої якості буде дуже складно. Адже в більшості вони орієнтувалися на ринки східноєвропейських країн.