Терор маленьких ФОПів: до чого призведе закручування гайок під час війни - Сергій Доротич

До головних проблем, що створює влада для українського бізнесу та які перейшли до цього року з найважчого попереднього (посилення фіскального тиску, блокування податкових накладних), додаються нові.

Це і тимчасове скасування торгів у системі Prozorro, і заяви від Кабміну в стилі – всіх перевірятимемо (на наявність тих самих касових апаратів) і всіх штрафуватимемо.

На жаль, українська влада зовсім не розуміє підприємців. Не чує їх. І не бажає чути.

Тим часом ми спілкуємось із багатьма закордонними колегами, з політичними колами. Зокрема у США, із помічниками сенаторів. І там також не розуміють, чому у нас корупційні прояви лише посилюються під час війни.

Великий і неприємний резонанс справило сумнозвісне призначення сексолога послом до Болгарії.

А виходить так, бо відбуваються непрозорі конкурси, є корупція, а влада не робить висновків зі своїх помилок.

І ми пожинаємо наслідки такого самодурства. Коли ті чи інші чиновники, опинившись на високих державних посадах, вважають, що можуть робити що завгодно. Прикриваючись своєю посадою та навіть війною.

Але ж правильні рішення, як показала вся історія людства, можна приймати, лише почувши всі кола, у тому числі опонентів. На цьому ґрунтується демократія. Мудрий політик, правитель, слухає різні погляди, аналізує – і приймає рішення, виходячи з загальної картини. А якщо керівник закривається від широких кіл, слухає лише обмежену кількість порадників, не реагує на критику, не переглядає відверто неправильних рішень – нічого хорошого очікувати не доводиться.

І підприємці як найбільш прозорливий, креативний клас, як люди, які менш ведуться на маніпуляції держави, ніж інші, аналізують інформацію не на підставі телебачення, де на всіх каналах зараз ретранслюється думка влади (користуючись нинішньою інформаційною монополією). Ми аналізуємо ті чи інші наміри та дії можновладців на конкретних прикладах. І бачачи такі кадрові призначення, як у випадку з послом у Болгарії, таку роботу фіскальної системи (тотальне закручування гайок навіть під час війни), запуск старих корупційних механізмів, ми розуміємо, що це відгукнеться всім нам вкрай негативними наслідками.

Зважаючи на те, що підприємців, які є найважливішою частиною українського суспільства, влада не чує (особливо зараз, коли ми не можемо вийти навіть на вуличні протести), залишається сподіватися на міжнародний тиск. Як було з тим самим ОАСК та його головою Вовком. Усі в Україні знали, що це – корупціонер, але поки американці не вжили конкретних заходів щодо Вовка, наша влада особливо не рухалася. На жаль, керівництво країни й досі не реагує на внутрішні меседжі. На внутрішню критику. Відповідно ми, представники бізнесу, відчуваємо себе непотрібними.

Ну якою може бути реакція підприємця у відповідь, окрім бажання згорнути бізнес? Принаймні у цій країні.

У мене знайомі переїхали до Києва зі знищеного обстрілами, тимчасово окупованого Сєвєродонецька, де втратили свій бізнес. Відкрили нову справу. Витратили багато грошей на переїзд. І у них будуть проблеми – за першої ж перевірки. Тому що частина документів була втрачена під час переїзду, в метушні евакуації. І в цей важкий для бізнесу час його лякають — ми вас все одно перевіримо (вже зараз), все одно покараємо (нехай не зараз, але після закінчення дії воєнного стану обов’язково). Маленьких ФОПів буквально тероризують такими попередженнями.

Заднім числом виправити помилки вже неможливо, так вже прописане наше податкове законодавство. Наприклад, якщо підприємець не використовував РРО (касовий апарат) для однієї з операцій. Нікого не цікавить, що в цей час могло бути відключення світла. Що був "приліт" і людина, що стоїть біля каси, просто кинула гроші за свій умовний буханець хліба – і побігла до найближчого укриття.

Держчиновники, які живуть ніби в іншому світі, не можуть поставити себе на місце підприємців, які зараз стикаються з масою проблем.

У перший місяць повномасштабної війни, коли були ухвалені правильні рішення, які полегшили життя підприємців, ми думали, що влада прозріла. Що вона готова виправляти свої попередні помилки, дати бізнесу максимальні свободи (не відбираючи їх і після війни), як і загалом громадянам. Не даремно у нас і в Гімні співається "Душу й тіло ми положим за нашу свободу". Ми за це, зокрема, воюємо із російським агресором. Але ж сама українська влада починає нас позбавляти свобод. Свободи вибору, слова, пересування, ведення підприємницької діяльності.

Вважаю, що українська влада має піти на максимальну лібералізацію, свободу прав, прозорість своєї діяльності. Чому українське суспільство (військовослужбовці, підприємці, люди різних професій та соціальних верств), яке всупереч планам низки чинуш як усередині нашої країни, так і за її межами, врятувало Україну від швидкого захоплення, а також продовжує боротися, не має права впливати на рішення влади ? Не має реальних важелів впливу на управління державою?

Адже ми маємо відповідні інструментарії – та сама система "Дія". Нам важливо мати пряме управління, проводити електронні референдуми чи не щотижня з різних питань. Кандидатури представників України до тих чи інших інституцій слід виставляти на всеукраїнське – публічне – обговорення. Якщо ви готуєте "Дію" для проведення виборів (а це вже ні для кого не секрет), якщо проводите опитування щодо того, коли слід святкувати Різдво (25 грудня чи 7 січня), що заважає провести опитування щодо ставлення суспільства до того чи іншого призначення, до фіскальної політики, до ухвалення того чи іншого урядового рішення? На жаль, про це нас не питають. Продовжуючи забирати наші свободи. Перетворюючи, доки ми боремося із спільним ворогом – РФ, по суті, у кріпаків для своєї ж влади, а не на вільних українців, якими ми були, є і повинні бути!