Те, що мямлив путін, переконало багатьох: час збирати манатки і тікати - Михайло Макарук

Спікер Міжнародної волонтерської спільноти InformNapalm, боєць ЗСУ Михайло Макарук спеціально для "Телеграфу" розповів про паніку путіна та контрнаступ ЗСУ

У середу, 5 квітня, російський диктатор володимир путін провів засідання Ради безпеки рф. На ньому, серед іншого, обговорили "питання безпеки" у так званих "нових російських регіонах" — окупованих частинах Запорізької, Херсонської, Донецької та Луганської областей, які наприкінці вересня 2022-го після потішних "референдумів" були спішно "прийняті до складу росії".

путін вимагав боротися з партизанами і таке інше.

Путінська активізація останнього часу багато в чому пов’язана з необхідністю не випадати з медійної сфери. А то багато хто вже думає, що "цар-то — не справжній".

Щоправда, заходи все частіше відбуваються зовсім не з тим ефектом, як путіну хотілося б. Той самий його виступ перед іноземними послами, напевно, вперше пройшов без оплесків. Хоч путін їх явно випрошував. У результаті пішов у тиші.

Нічого нового ми не почули ні в тому його виступі, ні в заявах на Радбезі, ні взагалі в путінських тезах останнього року. Він дедалі більше нагадує Брежнєва. Після епохи брежнєвського застою, нагадаю, було недовге правління кадебіста Андропова, потім Черненка, потім прийшов Горбачов – і розвал "непорушного". І на рф чекає те саме.

Забавно було спостерігати за тим, що сталося після Радбезу, на якому путін буквально благав усіх повірити, що росія на окупованих землях України – назавжди. Ну, майже як було з Херсоном.

У тих же пабликах окупованої частини Запорізької області після цього Радбезу розпочалася справжня істерика. Мовляв, колаборанти пакують речі, дітей та дружин – і тікають до Криму.

На Раді безпеки можна марити все, що завгодно. Насправді ж росіяни нічого не можуть зробити з тим, що на професійному сленгу має назву "рух опору".

А цей рух зростає. Поширюється. І йдеться не лише про окуповані території материкової частини України, де раз у раз лунають вибухи, а й про Крим.

Усі розуміють, що прорив нами фронту на південному чи східному напрямку веде до неминучого падіння всього фронту. З усіма негативними наслідками для росіян. І Україна за контрнаступу візьме (поверне) стільки, скільки зможе. Із мінімальними для себе втратами. Впевнений, що саме так зараз планують у Генштабі.

Нагадаю, що Харківська наступальна операція ЗСУ виявилася еталонною.

Незабаром після неї західні партнери різко збільшили постачання нам військової техніки, дійшовши зараз вже до танків та літаків. Тому що Захід бачить, куди йдуть його інвестиції. Як вони ефективно використовуються?

Новий вдалий наступ продовжить цю тенденцію.

Так що паніка на тимчасово окупованих територіях, терміновий збір Радбезу – це було із серії "батюшка-цар зараз вам скаже, як усе буде добре". Насправді ж те, що мямлив путін, лише переконало багатьох — треба збирати манатки і тікати. Поки є можливість.

Адже багато хто розуміє, що зовсім не випадково оборонні споруди масово з’являються насамперед у Криму.