Про що говорять російсько-китайські маневри та що важливо розуміти Україні - Ігор Попов

Народний депутат України VIII скликання, експерт Українського інституту майбутнього, президент аналітичного центру "Політика" Ігор Попов розповів, навіщо Китай та росія розпочинають військові навчання на Далекому сході.

Росіяни підняли по тривозі весь свій Тихоокеанський флот, привівши його у вищий ступінь боєздатності. Планується, що флот країни-агресора виконає ракетні пуски для поразки ударних корабельних груп і наземних об’єктів умовного противника. Також повідомлялося, що буде залучено Далеку авіацію.

Тим часом китайський лідер Сі Цзіньпін днями, під час перевірки Південної зони бойового командування Народно-визвольної армії Китаю, проводячи, зокрема, перевірку Військово-Морських сил Китайської Народної Республіки (КНР), наголосив на поглибленні навчання та підготовки до бойових дій. І це не перша така войовнича заява Сі за останній місяць.

Про що говорять російсько-китайські маневри останнього часу – як військові, так і дипломатичні? І що важливо розуміти Україну щодо Китаю?

Після провалу військової кампанії в Європі, частиною якої є Україна, росія намагається показати наявність військового потенціалу на якомусь іншому потенційному театрі бойових дій. Маневри Тихоокеанського флоту – це демонстрація сили перед Японією, яка проводить свою політику щодо контрольованих рф Курильських островів. І це, звичайно ж, претензія рф проявити себе як союзника Китаю в протистоянні з блоком AUKUS (тристоронній оборонний альянс – Австралія, Великобританія та США, створений у 2021 році).

Глобальні протиріччя між КНР та США посилюються, і залишається інтригою лише спосіб їх вирішення. Для Китаю вигіднішим є збереження статус-кво та продовження повільної економічної експансії. Він уже почав поглинання російської економіки та досяг поступового переходу російської торгівлі в зону юаня. Оголошено про відмову від використання доларів у торгівлі з Бразилією. Після візиту до Пекіна французький президент Емманюель Макрон робить заяви про "стратегічну автономію" Європи.

Пекін розуміє, що за прямого військового зіткнення з силами AUKUS він може зазнати поразки, а у разі початку війни за Тайвань економічні санкції з боку Заходу обвалять китайську економіку. Тому КНР посилює фінансування та підготовку Народно-визвольної армії Китаю, вибудовує альянси з союзниками, але намагається по можливості відкласти початок військової фази протистояння.

Для України роль Китаю є виключно важливою в контексті впливу на російське керівництво. Президент Володимир Зеленський проводить щодо Китаю політику, спрямовану на реалізацію інтересів національної безпеки України. Пріоритетом є утримати КНР від постачання летальної зброї для російської армії. Численні дані свідчать про те, що Кремль постійно звертається із запитами на постачання зброї, а їх отримання значно ускладнить для ЗСУ ситуацію на фронті. Критично важливою для України є позиція Китаю щодо неприпустимості застосування росією зброї масового знищення, а також забезпечення безпеки на об’єктах ядерної енергетики.

Українське керівництво передавало до Пекіна запрошення відвідати Київ, а також провести телефонні переговори щодо мирного врегулювання. Опублікований китайський мирний план скоріше спрямований на фіксацію лінії фронту та оголошення перемир’я, але низка інших його пунктів сходиться з пропозиціями України – і це закладає можливість для діалогу.

Стратегічно Україна зробила свій однозначний вибір у бік союзу із країнами Заходу, вступу до ЄС та НАТО. Ставлення до китайських компаній, які працюють на території рф, формуватиметься на тих же принципах, що й до інших корпорацій. Так, нещодавно китайський виробник електроніки Xiaomi внесений Національним агентством України щодо запобігання корупції (НАЗК) до переліку міжнародних спонсорів війни.

Але міжнародна політика не завжди є примітивно-одновекторною. І Україна має й надалі пріоритетом ставити свої власні національні інтереси, шукати точки збігу, зокрема з Китаєм, використовувати всі канали комунікації.

Важливо, що перед візитом до Пекіна той самий Макрон мав тривалу розмову з Зеленським. Важливо й те, що найближчим часом буде призначено нового посла України в Китаї.

Перспективне завдання на китайському векторі зовнішньої політики – отримання гарантій безпеки після припинення війни. Повоєнний світ має бути стабільним. І з одного боку, Україна прагне гарантій колективної безпеки від НАТО, а з іншого – Китай може використати вплив на Кремль з метою не допустити повторення військової агресії.