Усик зможе перемогти Джошуа за однієї умови, — експерт з боксу

25 вересня у Лондоні відбудеться бій між українським важковаговиком Олександром Усиком та місцевим чемпіоном світу Ентоні Джошуа. За тиждень до бою ми поспілкувались з Олександром Чепілком, засновником та автором ресурсу LuckyPunch — найбільшого боксерського медіа в Україні.

— Ми зустрічаємось напередодні бою Усика і Джошуа. Очевидно, що це буде один з головних боїв останніх років у світі. 

— Це буде протистояння двох олімпійських чемпіонів, протистояння абсолютного чемпіона у важкій вазі проти домінанта надважкої. Це буде однозначно крутий поєдинок. Проте хотілось би, аби до цього поєдинку було набагато більше уваги, аніж є насправді. Хотілося б бачити більше інтервʼю в українських медіа, більше матеріалів про Олександра у закордонних ЗМІ. Але чомусь цього немає.

Щодо закордонних медіа, то той же офіційний транслятор бою DAZN лише буквально близько пів року тому почав публікувати у своїх соцмережах інформацію про Усика. При тому, що його бої вонидемонструють, і для їх аудиторії з точки зору маркетингу логічно розкручувати та показувати нашого боксера. Щоб його впізнавали, слідкували та купували трансляції. Перед боєм Усик — Джошуа на DAZN більше інформації про британця, ніж про українця. Це потрібно виправляти.

Звичайно, хотілось би, щоб завдяки медіа в Олександра була більша впізнаваність серед вболівальників по всьому світу, але тут питання щодо особистого ставлення боксера до піару. До речі, в Олександра ситуація схожа з Василем Ломаченком. Всі боксери та експерти зазначають, що Лома — легенда і дуже крутий боксер, проте інтерв’ю він дає нечасто, і на якихось заходах його побачити можна вкрай рідко. Як в Україні, так і в США. 

— Технічно — ок, маркетингово — не ок?

— Саме так. З боксерської точки зору — чудово, з точки зору маркетингу і піару — погано. Те ж саме і з Усиком.

— Що ти очікуєш від протистояння Усик-Джошуа?

— Це, напевне, єдиний бій за останні декілька років, який я очікую просто з нетерпінням. Навіть бій Ломаченко-Накатані викликав у мене менший інтерес, хоча, звісно, було цікаво, яким українець повернеться на ринг після травми. Усик-Джошуа — дуже резонансний бій, оскільки це, по суті, вся "корона" надважкої ваги, без одного пояса (на кону — титули чемпіона світу за версіями WBA, IBF і WBO — Ред.). А надважка вага — це найпрестижніша, найкрутіша і найгрошовитіша категорія. Якщо Усик переможе, то, однозначно, золотими літерами впише себе в історію світового боксу.

— Яким, на твою думку, буде результат?

— У мене немає однозначної позиції стосовно того, яким буде цей бій. Є два реальних варіанти — Джошуа переможе нокаутом або Усик "перетанцює" опонента і візьме гору по очках. Багато хто зі мною погоджується, але я чомусь впевнений, що Усик переможе рішенням суддів. 

— Звідки така впевненість?

— Я бачив наживо поєдинки Олександра з Майрісом Брієдісом, з Марко Хуком, Муратом Гасієвим, Кшиштофом Главацьким. Можу констатувати, що він дуже сильний боксер в тактичному плані. Постійно слухає свій кут і виконує установки тренерів. У нього немає такого, щоб полізти в м’ясорубку, якщо цього не потрібно.

— До бою Усика готує Анатолій Ломаченко.

— Припускаю, що у зв’язки Ломаченко-Усик є як мінімум декілька сценаріїв бою. Це буде дуже цікаво.

— Перед боєм з Усиком Джошуа сильно схуд, скинувши близько 10 кг. Як це вплине на його поведінку на ринзі та на кінцевий результат?

— Думаю, Джошуа буде дуже обережним. Це буде той Джошуа, якого ми бачили в реванші з Енді Руїзом. Максимально тактично зважений поєдинок. З точки зору ваги — схуднення допоможе Джошуа краще маневрувати. Його команда розуміє, що Олександр Усик швидкий і дуже повороткий, тому прийняла абсолютно логічне рішення скинути вагу. При цьому, варто розуміти, що втративши, наприклад, 10 кг, сила удару у Джошуа зменшиться. 

— Наскільки йому буде комфортно в такому амплуа?

— У хевівейті (надважка вага — Ред.) удар наноситься з положення стоячи. В динаміці можна хіба накидувати відносно неважкі удари — завалювати тоннажем. Джошуа звик бити й влучати, тому для нього така тактика буде чимось новим. Всі 12 раундів втікати від ударів Усика теж буде складно — Джошуа може просто втомитись.

— Чи може все завершитись одним ударом?

— Цілком. Якщо Джошуа влучить. Але йому ще потрібно влучити. 

— Для Усика це буде третій бій у хевівейті. Як оцінюєш перші два поєдинки?

— Перший бій був з Візерспуном, але про нього можна сказати — добре, що він взагалі відбувся. Планувався поєдинок зі Спонгом, а потім була заміна суперника. Тому я б його не оцінював. А от бій з Чізорою був хорошим. Поразка від Усика стала для Чізори далеко не першою в кар’єрі, але він постійно йде вперед, рубиться. Боксер з характером. Перші чотири раунди змусив Усика побігати, "пооблизувати канати". Те, що Усик зміг переломити хід бою і виграти — велика заслуга і українця, і його команди.

— В Україні хочуть бачити від Усика нокаути, і є ті, хто вважає перехід у надважку вагу помилкою. На твою думку — це хибне рішення чи ні?

— Однозначно, це не є помилкою. Олександр досягнув найвищої планки у своїй вазі, тому треба було рухатись далі. Тут маркетинг українця гарно спрацював — маючи всі пояси, він захистив їх перед британською публікою у бою проти місцевого улюбленця Тоні Белью. Після поєдинку в Манчестері британська публіка про нього дізналась. Хтось полюбив, хтось навпаки, але з’явилась емоція, і до нього привернули увагу. Ну і варто зазначити, що у важкій вазі зараз немає жодних зірок, тому Усику було б відверто нецікаво.

— Усику — 34. Скільки український боксер ще зможе виступати на топ-рівні?

— Пандемія коронавірусу дуже вплинула на спорт. Топові спортсмени, до числа яких однозначно входить Олександр Усик, боксують зараз раз на рік, а то й рідше. Олександр провів понад 300 боїв до переходу в професійний бокс. Думаю, років до 37-ми він зможе побоксувати. Тобто це ще плюс-мінус 3 бої. Звісно, багато залежить від результату ввечері 25 вересня. Якщо Усик виграє у Джошуа, то в контракті прописано реванш. Якщо Усик двічі перемагає Джошуа, то, очевидно, захоче об’єднати пояси. Тоді на нас очікує бій за звання абсолютного чемпіона світу (зараз поясом за версією WBC володіє Тайсон Ф’юрі, який 9 жовтня захищатиме його у третьому бою з Деонтейєм Вайлдером — Ред.). Цілком можливо, що нам залишилось подивитись три бої Усика - два з Джошуа та об’єднавчий. Вигравши всі пояси, він може сміливо завершувати кар’єру. Але, повторюсь, все залежатиме від суботнього результату. 

— Якщо подивитись на кар’єру ще одного українця — Василя Ломаченка, які, на твою думку, перспективи реваншу з Лопесом?

— Вважаю, є хороші шанси побачити реванш Ломаченко-Лопес. Василь має репутацію такого "трушного" мужика, який тримає слово. Він живе в парадигмі чесних понять. Однозначно, йому хочеться закрити цю поразку.

— Поки що американець навідріз відмовляється.

— Ця історія зараз не лежить у спортивній площині. Питання в тому, чи знайде промоутер Ломаченка суму, за яку Лопес погодиться. Можуть, наприклад, продати бій шейхам в умовну Саудівську Аравію за мільйонів 10, і всі залишаться задоволеними. Я вважаю, що історія про реванш Лопеса і Ломаченка лежить лише у фінансовій площині.

— Чи зможе Ломаченко перемогти?

— Василь у грудні боксуватиме з африканцем Річардом Коммі. А у Лопеса в жовтні обов’язковий захист титулу IBF проти Джорджа Камбососа. Спочатку відбудуться ці поєдинки. До ймовірного реваншу Ломаченко стане ще старшим. У першому поєдинку Василь перегорів, і ця зарядженість зіграла проти нього. Але, впевнений, були зроблені певні висновки. Тому про шанси треба буде говорити ближче до самого бою.

— Які у Василя перспективи до закінчення кар’єри?

— Тут є дві складові — фізична і промоутерська. Враховуючи травми, є питання щодо подальших фізичних ресурсів. Думаю, Василь Анатолійович вже "наївся" боксом. Декілька років — і, мабуть, можна закінчувати. Але, повертаємось до історії з Лопесом — якщо вони доб’ються реваншу, то в разі перемоги він зможе спробувати досягти своєї цілі й стати абсолютним чемпіоном світу в цій вазі. Є американець Девід Хейні, у якого пояс регулярного чемпіона WBC. Якщо добитись реваншу з Лопесом, виграти його і потім відібрати ще пояс у Хейні, то, думаю, можна ставити жирну крапку в профі-кар’єрі.

— Люди з твоєї сфери люблять говорити, що бокс — спорт номер 1 в Україні. Ти з цим згідний?

— Справді, незалежна Україна має 12 чемпіонів світу, є хороша школа боксу, традиції. І молоде покоління в цьому плані теж є дуже перспективним.Але спортом номер 1 в нашій країні є футбол. 

— Ти співзасновник компанії Dream Bigger, яка займається просуванням спортсменів та організовує їм поєдинки. Хто з молодих українських боксерів може реально стати зіркою світового масштабу?

— Ще зовсім недавно роздавали аванси Сергію Богачуку. Це боксер з Вінниці, який живе і виступає в Штатах, в Голлівуді. Він на контракті у Тома Льофлєра — колишнього гендиректора американської K2 Promotions. Він дійсно крутий боксер з хорошою статистикою, але в одному з останніх поєдинків Богачук нокаутом програв Брайяну Адамсу і втратив титул чемпіона Американського континенту за версією WBC Continental Americas. Зараз його позиції похитнулись, але я вважаю його серйозним боксером. Богачука тренує Менні Роблес — колишній тренер Енді Руїза. Якщо промоутери українця будуть його успішно вести, то він цілком може вийти на титул Інтерконтинентального чемпіона світу.

Велика плеяда у В’ячеслава Сенченка — Андрій Великовський, Карен Чухаджан. На цих хлопців робиться велика ставка. Сенченко — тренер від бога, не так давно ще сам виступав, а вже його вихованці завойовують титули. У цій же середній вазі є наш талановитий Сергій Дерев’янченко, який, хочеться вірити, з четвертої спроби таки стане чемпіоном світу.

В хевівейті на слуху є Владислав Сіренко. Нещодавно він переміг росіянина Олександра Устінова. І хоч Устінову 44, але Сіренко добре підготувався, і нокаут у першому раунді був хороший. По Boxrec Влад зараз потрапив до топ-30 у світі, далі багато буде залежати не лише від його фізичних можливостей, але й від промоутерів.

Чи може Влад вийти на бій за пояс чи серйозний титул? Я впевнений, що може. Чи вийде він на бій за звання чемпіона світу? Варто згадати, що у двох пар — Усик-Джошуа, Уайлдер-Ф’юрі — зараз всі пояси, зараз відбудеться по одному бою, потім ще реванші, а це все — час. За декілька років у хевівейті багато що може змінитись.

— "Третім братом" Кличків називали Олександра Захожого, який довго боксує в Німеччині. Поки жодної поразки, але і досягнень особливих немає…

— Мені здається, промоутери занадто обережно його "ведуть". 

— Рівень його суперників, м’яко кажучи, залишає бажати кращого.

— Тут питання, швидше, до команди Захожого. Моя думка — можна було форсувати потроху, займати більш серйозну опозицію. Дані у Сашка справді хороші, але без серйозних боїв — цього мало.

— Що скажеш про Петра Іванова? (у липні завоював титул WBC International Gold — третя сходинка до звання чемпіона світу — Ред.)

— Петру 25 років, його тренує Олександр Ліхтер. Свого часу його підопічними були чемпіонка світу Аліна Шатернікова, Володимир Вірчис. Ліхтер багато часу провів в таборах братів Кличків. Хороший тренер і серйозний психолог, вміє доторкнутись до душі спортсмена. Іванов — машина, потужно боксує, гарно виглядає — все прекрасно. Питання — в готовності промоутерів інвестувати в нього. 

— Бокс — це не лише про спорт, це більшою мірою про гроші. Розкажи, як будується кар’єра боксера? Чому без мішка з грошима дуже важко на щось розраховувати?

— Механіка проста: внаслідок перемог над суперниками боєць піднімається в рейтингах. Щоб отримати серйозного опонента ти повинен йому заплатити за бій. Якщо промоутер бачить перспективного боксера, то інвестує в нього, платить за серйозного суперника і вже тут просування залежить від результатів поєдинків. Повертаючись до Петра Іванова, якщо в нього інвестуватимуть, то фізично, думаю, він зможе дійти до бою за звання чемпіона світу.

Є, наприклад, 19-річний боксер середньої ваги Ростислав Перов, якому ми силами Dream Bigger повністю робимо поєдинки. Є ситуативні партнери, які готові приєднатись на один бій, але на довгу історію зацікавлених інвесторів знайти дуже важко. Проте, якщо боєць якісний і розвивається, росте в рейтингах, то з часом його вже хочуть запросити на бій і пропонують за це гроші. Тоді команда боксера приймає рішення — їхати на поєдинок чи ні, — вирішує, чи під силу їм суперник.

— Чому, на твою думку, переважна більшість українських боксерів поводиться дуже обережно в плані публічності, маркетингу і так далі? Усик, Ломаченко, Далакян  показують класний бокс, але з точки зору впізнаваності в Штатах, мабуть, найвідомішим є скандаліст Редкач.

— Ваня (український боксер Іван Редкач — ред.) зрозумів, як треба зривати хайп. Він кидає виклики, хоч і боксерських результатів особливо немає, але його знають. Той же Артем Далакян — чемпіон світу, а його ніхто не знає, не те що у світі, але й в Україні. Дуже шкода, бо боксер по-справжньому талановитий і ефектно боксує.

З точки зору публічності, є ситуація, коли наших спортсменів вчать спершу показувати класний бокс, а вже потім "продавати себе". 

Одна з причин — менталітет. Ми набагато скромніші, ніж американці, з якими себе порівнюємо.

— Чому з соцмережами у всіх така біда?

— Нове покоління вже куди цікавіше. Вони активно заповнюють Інстаграм, поводяться більш сміливо. Той же Василь Чеботар круто себе позиціонує. Крім хорошого боксу, знімає Тік-Ток, ще щось. Це, однозначно, приковує більше уваги, аніж коли боксер з’являється перед боєм, боксує і знову зникає на 3-5 місяців.

Ще зазначу, що в Україні дуже слабко розвинена індустрія спортивного піар-маркетингу. Це можна побачити на прикладі історії, коли Ломаченко опублікував в соцмережах відео з російськими зеленими чоловічками. Якби за піар Василя відповідала якась серйозна українська компанія, то вони б могли легко переконати його не публікувати ролик. Просто аргументувавши, що таким чином він сам б’є по своїй репутації, а від цього залежить і фінансова складова життя боксера.

Тут відкривається третя проблема — у нашій країні взагалі не розвинений ринок комерційної реклами зі спортсменами. За дуже рідкісним виключенням, вітчизняні бренди з боксерами взаємодіють не часто. Тому і немає розуміння взаємопов’язаності цих всіх процесів. Журналістам часто не вистачає інформації про спортсменів, а самі спортсмени не готові/не хочуть її надавати. Ти підходиш з мікрофоном на якомусь заході, а тобі головний герой вечора каже: "Ні, я не хочу нічого коментувати". Про що взагалі мова?

Нашим спортсменам треба розуміти механізм — ти повинен бути не лише професіоналом, показувати гарні результати, а і бути публічним, давати інтерв’ю, коментарі, вести соцмережі. Виконуючи ці всі пункти, до тебе прийде рекламний контракт і ти заробиш гроші. 

— Є й інша сторона медалі. Дар’я Білодід — наша красуня-чемпіонка з дзюдо, успішно веде Інстаграм, має хороші рекламні контакти. В Токіо завоювала "бронзу" і отримала велику порцію бруду, бо диванні експерти очікували на "золото". І закидували їй якраз те, що вона нібито забагато часу приділяє соцмережам.

— Тут спостерігається певна інформаційна незрілість наших співгромадян. Даша важко перенесла коронавірус, плюс зайвий рік втримувалася у ваговій категорії, що було дуже непросто. Соцмережі, звісно, — це не лише гроші від реклами, а й хейт. Але у 2021 році соцмережі — вже не забаганка, а необхідність. У командах деяких боксерів, напевно, вважають, що фото чи коротке відео з тренування якимось чином вплине на результат поєдинку. Але ж це просто смішно. Той же Джошуа активно демонструє процес підготовки до бою з Усиком. Звісно, показує те, що йому потрібно. А багато наших спортсменів ховаються, в командах діє максимальна заборона на публічність. 

— В плані медіа-уваги в Україні "королем" є Денис Берінчик, кожен поєдинок якого є цілим перфомансом. Чому у нього не склалось із серйозними результатами?

— Він класний боксер, і неодноразово це підтверджував. Денис не боїться експериментів задля піару — ті ж "Танці з зірками", бій на голих кулаках. Всі ці речі і його харизма дозволили завоювати серця людей. Люди реально за нього переживають! Але з точки зору титульних перспектив — він зараз вимушений чекати. В легкій вазі, де виступають і Берінчик, і Ломаченко, зараз серйозні розбірки. На мою думку, проблема Дениса в тому, що після Олімпіади-2012 в Лондоні він не перейшов одразу в професійний бокс. Берінчик став "професіоналом" лише у 2015 році, до цього боксувавши за команду "Українські отамани". Зараз Денису 33 роки, і на серйозні титульні бої йому треба чекати, але чи дочекається — велике питання.

— Берінчик, на твою думку, запізно перейшов у профі-бокс. На Олімпіаді в Токіо інший українець, Олександр Хижняк, завоював срібло і поки не збирається переходити в професіонали — планує знову битись за золото. Що про нього скажеш?

— Звісно, треба переходити (в профі-бокс — Ред.). Олександр Красюк з К2 Promotions каже, що готовий дати йому умови контракту, як у чемпіона світу. По психотипу Хижняк з тих людей, які виконують поставлені задачі, але тут я б радив думати трохи на перспективу. "Золото" Олімпіади — це для нього така "пацаняча" мрія, але на ОІ-2024 в Парижі йому буде вже 28 років. Претендувати на серйозні титули, почавши профі-кар’єру у 28-29 років, буде дуже важко.

— Промоутери в Україні скаржаться, що боксерів довго тримають у любителях. Після переходу в професіонали це виливається у травми й таке інше. Чому спортсменів так довго тримають у збірній, не відпускаючи "з Богом" у професіонали?

— Я вважаю, що їх не тримають — вони самі тримаються. Якщо ти спортсмен-олімпієць, то у тебе є контакт з Міністерством молоді та спорту, а також з Федерацією. Ситуацію тут легко порівняти зі звичайним життям — можна ходити на роботу, а можна стати приватним підприємцем. Олімпійці отримують ставку в Міністерстві, відрахування з Федерації, призові за турніри й, буває, фінансову допомогу від меценатів у своїх регіонах. Тому спортсмен знає, що у нього є певна ставка, вона буде і в наступному місяці, і потім. Їм комфортно.

— У нас вже 12 чемпіонів світу з боксу. Чому це не стимулює молодих бійців йти в профі-бокс?

— Завжди важко виходити з зони комфорту. А ще в нас немає в країні розвиненої галузі профі-боксу — є К2 Promotions, B1 Promotions, Top Boxing Generation. Лише ці три компанії, які проводять вечори боксу в Україні. Також є Union Boxing Promotions, у яких Артем Далакян — єдиний чемпіон світу наразі серед українців. Є Sparta Promotions — їх боксер Арам Фаїнян б’ється на вечорах боксу Top Boxing Generation. А загалом є багато прикладів, коли наші боксери їдуть битись в Албанію, в Болгарію, навіть в Африку. Тут треба відверто сказати, що боксери багато часу і сил віддають на тренуваннях і поєдинках. Не всі з них є інтелектуалами, як би тим же диванним експертам хотілося. Часто боксерам просто не вистачає часу або бажання розбиратись у всіх тонкощах організації боїв. Тому багато залежить ще й від того, хто є поряд — наставник, тренер, батько. Важливо, щоб ця людина переслідувала ті ж інтереси, що і сам боксер. Хороший приклад тут Анатолій і Василь Ломаченки.