У путіна почнуться проблеми через програш Києва, - голова делегації України в НАТО

Народний депутат та голова постійної делегації України в Парламентській асамблеї НАТО Єгор Чернєв з початком війни пішов служити у Територіальну оборону. В інтерв’ю "Телеграфу" він розповів, які гарантії безпеки, на його думку, можуть убезпечити Україну та як змінилась тактика й стратегія країни-окупанта через місяць після початку активних бойових дій.

- Як ви відреагували на заяви про відведення військ з чернігівського та київського напрямів? Чи не дали ми таким чином їм просто перегрупуватися для наступу, наприклад, на Схід?

- Варто розуміти, що жодному слову російської федерації не можна вірити. Треба дивитись на оперативну ситуацію, і бути готовими до будь-якого сценарію.

Чи дали ми їм шанс… У них сотні, а може тисячі одиниць техніки — танків, бронетранспортерів і особовий склад. У нас, на жаль, не вистачає на сьогодні сил та засобів для того, щоб знешкодити таку кількість військ рф. Ми дуже ефективно справляємось з зупинкою їх наступу, але повністю вибити їх власними силами по всім напрямам одночасно не можемо.

Основна проблема — недостатня кількість озброєння. Не лише росія втрачає техніку та озброєння, ми також зазнаємо втрат. Ми намагаємось швидко поповнювати нашу техніку, завдячуючи нашим партнерам, але це робиться не так активно, як хотілося б. Цей час ми зараз використовуємо і для того, щоб посилити нашу оборону.

- На вашу думку, Києву ще загрожує оточення?

- Те, що Київ не зможуть ні оточити, ні взяти було зрозуміло, мабуть, ще на другий тиждень війни. У них була нестача сил. Наступальна операція має відбуватись з силами, які перевищують оборону в декілька разів, а у нас була дуже добре побудована оборона Києва та області. Тому ми не дали просунутись ворогу далі Броварів чи Борисполя.

Я вважаю, що більше не буде можливості захопити Київ, але ракетно-бомбові удари будуть присутні.

- Щодо тактики та стратегії ворога. Наскільки вони змінились? Наскільки це може перерости у затяжну війну?

- Збройні сили України не дали здійснити бліцкриг, на який ворог розраховував. Вони зрозуміли, що зіштовхнулись з сильним супротивом. Ми, як тероборона і ЗСУ, маємо високий моральний дух, ми будемо воювати, на відміну від російських солдатів, які не розуміють, чому вони тут. Ці декілька факторів — погана логістика, нестача палива, низький бойовий дух та супротив, змінили плани росіі щодо України. Зараз вони вже відкрито говорять, що основною ціллю є Донецька та Луганська області. Це виглядає смішно — невже росія пішла на жертви вже більше 18 тисяч військових та світову ізоляцію заради того, щоб розширити "ЛДНР" до меж областей? Головна причина зміни планів полягає в тому, що українська армія дала їм нормальних "люлєй". Вони намагаються знайти вихід з цієї ситуації для того, щоб реабілітуватись перед власною аудиторією, не втрачаючи рейтинг. Але я думаю, що путін його втратить. Після того, як росіяни почнуть ставити питання, чому не взяли Київ і після дій санкцій.

А їхня армія поки буде зосереджуватись на східному напрямку і хоча б з чимось виходити з цієї війни.

- Американська розвідка говорить, що російським військам поставлена задача до 9 травня забезпечити бодай якусь перемогу в Україні…

- Росіяни недооцінили українців, і їм треба з цієї ситуації якось вийти. Але я не виключаю, що вони будуть мобілізувати людей, перегруповуватись, нарощувати сили на одному напрямку і потім з цього напрямку йти далі. Тому нам зарано розслаблятись, і говорити, що все може обмежитись регіонами Донбасу.

- Виступаючи у Варшаві президент США сказав, що нам треба готуватись до довгої війни. Як я розумію, адміністрація Джо Байдена обрала для себе шлях економічного послаблення росії, а на це дійсно можуть піти роки. При цьому, поставки всього об’єму необхідної зброї до України поки що не спостерігаються. Як ви для себе оцінили цю фразу Байдена і таку стратегію його адміністрації ?

- Америка грає в довгу і розуміє наслідки. Вони передбачають на декілька кроків, що буде відбуватись при тих чи інших сценаріях. Вони обрали сценарій "дрібних порізів", від яких росія буде стікати кров’ю поступово. Тобто не вбивати осиковий кіл у серце, а знекровлювати маленькими порізами. Це відбувається тому, що падіння росіі зараз може призвести до глобальної кризи. Крім того, це країна з ядерним потенціалом, яка може стати некерованою, а це несе загрозу світовій безпеці. Ось з чого виходять, як я думаю, Сполучені штати.

Так само вони поводились по відношенню до Радянського Союзу — вони знекровлювали його гонкою озброєнь, поступово ослабляючи економіку. На жаль, така історія нас не влаштовує. У росіі більший запас міцності ніж у України, бо вона й більша країна, і вони готувались до цього. Нам же потрібно якомога швидше закінчувати бойові дії та війну, але не будь-якою ціною. Звісно, що без поступок у питаннях територіальної цілісності, і визнання окупованих територій.

- Наскільки велика перспектива, що нам будуть надавати більш сучасні системи ПВО, ПРО? Про це, наприклад, говорять у Словаччині, але я так розумію, що саме Штати якраз і блокують нам ці поставки.

- Штати не блокують. Словаччина згодна була передати нам ППО після заміни його на сучасну комплекси Patriot, які мають бути поставлені зі Сполучених штатів. Наскільки я розумію, США здійснили їх поставку і це питання вже майже вирішено. Разом з тим, ми працюємо не тільки зі Штатами, але й Великобританією, щоб отримати необхідну кількість озброєння, як напряму, так і через треті країни. Зараз на цьому дипломатичному фронті працює багато колег, і дипломатів, і з Офісу президента.

- Щодо перемовин, які відбулись у Стамбулі. Як ви оцінюєте наші пропозиції на цих перемовинах, і настільки пропонований договір про безпеку може стати реальною альтернативою НАТО? Враховуючи те, що дехто з визначених країн публічно заявили, що не зможуть забезпечити нам захист у випадку агресії.

- Я, як абсолютний прихильник НАТО, звісно виступаю за те, щоб ми були частиною цієї родини, але, на жаль, все залежить не тільки від нас. Зараз це більше політичне питання, ніж питання готовності України до вступу в НАТО. І це політичне питання залежить від рішення 30 країн — членів НАТО. Не секрет, що серед них є ті, які не бачать нас у НАТО. Тому як би ми того не хотіли та не записували в Конституцію, не все залежить від нас. Альтернативою такому блоку можуть бути гарантії безпеки великих ядерних країн. Є засекречені пункти гарантій Сполучених штатів Тайваню, і що в них прописано, знають тільки ці дві сторони, але це гарантії безпеки. Якщо ми отримаємо від Штатів, Великої Британії, Туреччини, Німеччини, основних країн, які є головними апологетами безпеки всередині НАТО, чіткі умови їхніх гарантій, то це може бути альтернативою НАТО. Нагадаю, що 70% бюджету НАТО — це Америка.

Якщо великі ядерні держави дадуть нам гарантії, то цього буде більш ніж достатньо. Але потрібно розуміти, що буде прописано в цих пунктах: яким чином вони будуть гарантувати, що вони будуть робити, якщо буде агресія, чи будуть вони вступати у війну на нашому боці своїми арміями, чи будуть вони поставляти нам озброєння, чи будуть вони завдавати удари зі своєї території по агресору. Тобто потрібно окреслити конкретні дії, щоб це не стало другим Будапештським меморандумом, який ні до чого не призвів.

- Після Стамбулу було озвучено, що в проєкті договору прописаний наступний механізм: у випадку агресії держави-гаранти збираються протягом трьох днів на консультації. Чи доцільним є такий підхід, враховуючи, що у випадку нападу потрібне негайне втручання?

- Це більш дипломатичні формулювання. Зрозуміло, що країні, на яку напали, потрібно все вирішувати за лічені години. Але перед тим, як сідати за консультації в країнах-гарантах повинні бути прийняті внутрішні рішення.

Важливо прописати, яким чином буде прийматися рішення щодо подальших дій цих держав. Щоб це був консенсус, як у НАТО. За рішення всього саміту має бути 30 голосів, тобто всі. Як і у Радбезі ООН. Нас така історія не влаштовує.

- Вже декілька країн висловились за введення у країну миротворців НАТО. Наскільки це реально у найближчому майбутньому?

- Повертаємось до процесу прийняття рішень в НАТО та ООН (миротворці можуть бути направлені також від ООН). В НАТО рішення приймаються консенсусом, всіма 30 країнами, зараз там немає єдності щодо цього питання. В Радбезі ООН є росія зі своїм правом вето. Не впевнений, що введення миротворців можливе найближчим часом.