"Слуги" сприймають мовчання як слабкість, — Дмитро Білоцерковець про війну Банкової проти Кличка

Співголова фракції УДАР у Київраді пояснив "Телеграфу" приховані причини атак ОП на міську владу

Політичні пристрасті між владою Києва та Офісом президента знову перейшли у сплячий режим. Після заочного обміну ударами опоненти знизили градус протистояння, але з великою ймовірністю готуються до нового раунду боротьби за столичну владу. Як ОП готується до виборів, навіщо на Банковій забирають у Кличка портфель із повноваженнями та які приховані мотиви цього політичного серіалу.

Про це Дмитро Білоцерковець — один із близьких соратників мера Києва, співголова фракції УДАР у Київраді — розповів у першій частині інтерв’ю "Телеграфу".

Про тертя з Банковою до 24 лютого 2022

— Що трапилося у січні 2022 року між Києвом та центром з урахуванням того, що на Банковій уже знали про неминуче вторгнення рф в Україну?

— Ми побачили спробу центральної влади узурпувати місцеве самоврядування на рівні районів. Було ухвалено рішення центральної влади про те, що Київський міський голова позбавляється права вносити (на призначення та звільнення) голів районних держадміністрацій (РДА).

До цього, виходячи з роз’яснень Конституційного суду (докладніше про рішення КСУ читайте нижче), Кличко вносив такі кандидатури не як голова КМДА, а як мер столиці. Що є доволі важливим доказом того, що місцеве самоврядування на рівні районів належить насамперед киянам, а не центральній владі.

На жаль, мера столиці цього права позбавили. Після чого були досить швидкі звільнення нелояльних, на їхню думку, керівників районів і загострилася дискусія на рівні Київради та Верховної Ради про майбутнє самоврядування у столиці.

Київрада робила спроби збалансувати ситуацію на рівні РДА. Поступово готувала документи щодо фактичного позбавлення райадміністрацій делегованих від Київради повноважень та створення відповідних структурних підрозділів на рівні міськради та виконавчої влади саме Київської міської ради. Ці ініціативи були частково проголосовані у розпал політичного протистояння між центральною та місцевою владою.

До 24 лютого 2022-го йшла активна фаза політичної боротьби між місцевою владою та центральною з боку "Слуги народу". Причому не лише у Києві, а й загалом в Україні. А потім розпочалася повномасштабна війна.

Про війну "слуг" із Кличком під час повномасштабного вторгнення

— З чого почалося непорозуміння Києва із центральною владою?

— Влада Києва реально усвідомлювала всю загрозу повномасштабної війни і ще з осені 2021 року ініціювала створення в місті територіальної оборони. Лютий минулого року був дуже складним. Ми мали дуже важку дискусію з Кабінетом міністрів, з Міністерством оборони, які не те, що не допомагали, а й активно заважали.

Були навіть політичні заяви, мовляв, це не справа міста займатися допомогою у створенні територіальної оборони. Хоча у чинному законодавстві чітко прописано, що у Києві саме місцева влада відповідає за підготовку тероборони.

Незважаючи на непорозуміння, після 24 лютого ми всі стиснули політичні амбіції та бажання в кулак, разом активно працювали над тим, щоб протистояти потенційній окупації столиці.

Вже 25 лютого було створено військові адміністрації, зокрема у Києві. Її тоді автоматично очолив мер Віталій Кличко, оскільки був головою КМДА. Але вже 1 березня, у момент активних бойових дій навколо столиці, президент ухвалив рішення призначити керівником військової адміністрації (Київської міської військової адміністрації, КМВА. — Авт.) генерала Миколу Жирнова (21 жовтня 2022 р. його змінив генерал Сергій Попко. — Авт.).

— Як в оточенні мера сприйняли призначення Жирнова?

— Нічого наша команда з цього приводу не сказала і продовжувала працювати з військовими, які були призначені до КМВА, допомагали та кооперувалися максимально ефективно.

Після деокупації Київської області ми сподівалися, що Київ перестане бути містом із військовою адміністрацією. Столиця тоді виявилася єдиним населеним пунктом з такою адміністрацією, хоча й була далеко від лінії активних бойових дій.

— Як Жирнов проявив себе на посаді очільника КМВА? Здавалося, що міськвлада з ним спрацювалася…

— Жирнов залишався у керівництві військової адміністрації протягом майже всього минулого року, хоча реальних активних бойових дій, окрім обстрілів з боку ворога, у столиці не було.

Ми довгий час вважали, що будь-яка політична дискусія веде до дестабілізації та намагалися максимально її уникати. Але, на жаль, через амбіції центральної влади, навіть під час воєнного стану, мовчання сприймається як слабкість.

Згодом стало очевидним, що дії КМВА — це насамперед політичний чинник, який спрямований на те, щоб не дати можливості місцевому самоврядуванню реалізовувати свої повноваження.

Про битви за Київ до Кличка та Зеленського

— За президентства Порошенка навколо Києва теж траплялися якісь непорозуміння. У чому ж реальна причина постійних незгод та скандалів через столицю?

— 2001 року політичне протистояння між президентом Леонідом Кучмою та мером Києва Олександром Омельченком привело їх до Конституційного суду, де вони намагалися чітко зрозуміти, які повноваження столиці у місцевого самоврядування, а які — у держави.

У 2003 році КСУ ухвалив рішення з поясненнями, імплементацією рішення, в яких чітко вказувалося: переважна більшість повноважень КМДА належать місцевому самоврядуванню (на сьогодні це від 80% до 90%). І лише 10-20% — центральної влади.

Виходячи з цього, Конституційний суд ухвалив, що мер Києва, який обирається народним голосуванням у столиці, автоматично має призначатися головою КМДА з тієї причини, що у структурі Київміськадміністрації переважна більшість повноважень виконавчої влади належать киянам.

Це стосується і районних держадміністрацій, де приблизно така сама ситуація: понад 80% повноважень є правами місцевого самоврядування. І до січня 2022 р. кандидатури голів РДА (на призначення та звільнення) вносилися Київським міським головою.

Нині ж, вони фактично призначаються президентом. І ми неодноразово бачили спроби "слуг народу" змінити законодавство про столицю і фактично посилити можливість узурпації влади у Києві.

У першій версії закону про столицю, яку подавали "слуги народу", серед правок була така, що дозволяла за найменшого бажання президента усунути чинного мера і призначати виконувача обов’язків.

Під час активної фази дискусій, у тому числі на рівні міжнародних партнерів (ПАРЄ, Європарламенту, Єврокомісії), ми намагалися максимально показати та пропонували перевести бачення потенційних законів про столицю (оскільки є суб’єктивне сприйняття з боку центральної влади) на рівень консультації з європейськими партнерами.

— Чому ж тоді не вдалося оновити закон про столицю?

— Ми пропонували створити групу на рівні представників різних фракцій Київради, Київської міської державної адміністрації, щоб провести повноцінну дискусію щодо ініціатив щодо зміни закону про столицю.

Скажу навіть більше: з ініціативи депутатів із групи УДАР у VIII скликанні Верховної Ради (за президентства Петра Порошенка. — Авт.) напрацьовували закон про столицю. Робочу групу у парламенті попереднього скликання очолювала [віце-спікер від "Самопомочі"] Оксана Сироїд. Туди також входили Оксана Продан [з фракції БПП], від Київської мерії — Олексій Резніков, нинішній міністр оборони та багато інших досить відомих депутатів Верховної Ради з різних фракцій.

На жаль, ми не змогли проголосувати закон через дії керівництва парламенту VIII скликання, інших осіб та політичних сил. Але такий текст уже був напрацьований.

Цю версію закону було зареєстровано, і ми пропонували "слугам народу" (у Верховній Раді IX скликання за президента Зеленського. — Авт.) провести дискусію з приводу вже напрацьованого законопроекту.

— Як реагували у СН на вашу пропозицію?

— На жаль, зворотний зв’язок ми не отримали, нормальної політичної дискусії теж не було. Що ж до наступних законодавчих ініціатив щодо Києва, то ми бачили постійні спроби провести закони про столицю, які часто несли різні ризики через ангажованість тих людей, які їх писали.

Про покарання мера Києва

— Після трагедії у Деснянському районі із жертвами через закритий притулок та подальшу ревізію — Кличко та Попко отримали догани. Чому це покарання ви вважаєте несправедливим?

— Якщо ти хочеш когось покарати за погану роботу, то мусиш дати йому повноваження. І ось, якщо ми зараз перейдемо до ситуації з доганою Віталію Кличку, хочу зазначити, що у своїх політичних заявах представники центральної влади насамперед виявляли бажання "збити" мера Києва як політичного конкурента. Але так не вийшло. Не вдалося його "збити" і як голову КМДА, адже ця структура фактично не мала будь-яких прав у зв'язку з тим, що не було ліквідовано військову адміністрацію.

Хочу нагадати, що виходячи із закону про ВА, всі повноваження Київської міськадміністрації автоматично передані військовій. І на сьогоднішній день усі важелі перебувають на рівні ВА. Для якої, зокрема, прописані питання цивільного захисту, підготовки до оборони столиці, організації укриттів та багато інших.

Весь список міститься у законі про ВА. У цьому документі, до речі, є й певні розбіжності, певний юридичний колапс, який, на мою думку, пов'язаний із недосконалістю цього закону. Оскільки там враховуються лише області та райони в областях, але не враховується Київ як місто з особливим статусом, яке є столицею України. Це й дозволяло центральній владі практично перейняти на себе повноту виконавчої влади на рівні Київської міської військової адміністрації.

Ми зі свого боку неодноразово наголошували на тому, що необхідно чіткіше розмежувати повноваження місцевого самоврядування та ВА на рівні столиці. На жаль, далі дискусії з боку центральної влади це не зайшло.

— Чому в ОП захотіли покарати мера столиці?

— Найунікальнішим є те, що голова КМДА Віталій Кличко на сьогодні, як голова Київської міськадміністрації, не має функцій, за які йому хотіли винести догану. Відповідно, виносити догану з боку президента та Кабінету міністрів людині, яка не має цих повноважень, вони не могли, — це суперечить і справедливості, і в принципі законодавству. Цю справу треба розглядати з погляду політичних майбутніх амбіцій конкретної партії — "Слуги народу".

Про спроби звільнити Кличка

— Для чого тоді порушують питання, що Кличка можуть зняти з посади голови міськдержадміністрації? Виходячи з ваших слів, заміна Кличка у КМДА під час війни ніяк не змінить систему управління містом.

— Поясню чому. КМДА не є суб'єктом ухвалення виконавчих рішень. Оскільки всі важелі перебувають у ВА, виходячи із закону про військово-цивільну адміністрацію, указу президента про створення ВА у столиці.

Це все робиться, на моє переконання, щоб у майбутньому ініціювати зняття Кличка з посади голови КМДА під час воєнного стану з тією метою, щоб після завершення війни під час початку виборчих процесів (парламентських виборів, президентських виборів чи будь-яких інших виборів), перші 8-12 місяців виконавча місцева влада фактично підпорядковувалася безпосередньо центральній.

Адже у разі завершення воєнного стану всі повноваження від ВА поверталися б до КМДА. Фактично тоді, моделюємо з вами ситуацію, у КМДА біля керма був би вже представник президента, центральної влади та "слуг народу". Це дозволяло б контролювати виконавчу владу столиці з боку центральної влади на період виборчих кампаній.

— Хіба ж столиця не може оперативно відновити свої права місцевого самоврядування?

— Після закінчення війни пройде до року, доки Київрада ухвалить відповідні рішення про те, щоб забрати від КМВА та районних адміністрацій делеговані повноваження створювати свої суб’єкти управління на рівні виконавчої влади в столиці.

Якщо це ще не блокуватиметься на рівні судів. Адже відомо, що за дзвінком із одного "високого" кабінету суддів переконують у потрібній позиції у протистоянні з місцевим самоврядуванням – приклад Чернігова, а тепер — і Києва. Адже якщо не послухають, то суд можуть ліквідувати.

Не всі суди готові виявляти волю до незалежних рішень. Саме так і з’являються позови щодо Чернігова (про усунення Владислава Атрошенка з посади міського голови, — Авт.) у Львівському районному суді, де немає волі на справедливе рішення.

А все через бажання взяти під контроль місцеве самоврядування країни.

— За такою логікою, спроби натиснути на Київ, на мера триватимуть. Чи все обмежиться доганою, і конфлікт Кличка та ОП знову перетече у заморожену стадію?

— Ви ж розумієте, що це не наш план, це якийсь дивний план із боку "слуг народу". Я не до кінця розумію, ким саме він там режисується у них. Це потрібно передусім їм ставити це питання, хто там "курує" цю тематику.

Але очевидні ознаки відвертих спроб узурпувати місцеве самоврядування на рівні столиці ми бачимо. Нині починаємо про це говорити. Не ми розпочали протистояння, проте ми змушені публічно про це заявляти. Оскільки, ще раз нагадаю, мовчання це слабкість, так вважають "слуги". У місцевому самоврядуванні вони вбачають проблему, а не можливості. "Слугам" не треба боятися міст, міста – це опора демократії, державності, свобод та розвитку.

Політична дискусія недоречна, і ми всі маємо сконцентруватися заради однієї мети — перемоги, інакше решта не має жодного сенсу.

— Уточніть ще раз: юридично догану винесено, а теоретично в майбутньому можуть і надалі виносити, і скільки їх може бути? Які політичні наслідки цих доган?

— Так, можуть. За законом, якщо протягом року буде більше однієї догани, то можуть бути підстави для звільнення. Швидше за все, вони створюють політичну мотивацію, щоб у майбутньому ще раз винести одну політично вмотивовану догану та ініціювати заміну Кличка на посаді голови КМДА.

*Про скандали з укриттями, ревізію міністра Камишіна, чутки про призначення Кіма замість Кличка та колаборантів — читайте у другій частині інтерв’ю, яке вийде у вівторок, 1 серпня, вранці.