Податки в Україні сильно зростуть: хто платитиме більше

Український бізнес та громадян очікують нові правила гри

Вже сьогодні, 30 листопада, Верховна Рада може ухвалити скандальний законопроєкт №5600, який влітку наробив багато галасу. Тоді через його прийняття могли зрости податки та ціни відразу для кількох галузей економіки.

Під податковий прес потрапляли навіть українці, які не займалися бізнесом, а просто вирощували агропродукцію на земельних ділянках площею понад 0,5 га.

Проте 1 липня законопроєкт був ухвалений у першому читанні, а ось 23 вересня замість другого читання було вирішено голосувати його за спецпроцедурою.

«Телеграф» розбирався, у чому став кращим токсичний законопроєкт до другого читання, для якого подали 2170 поправок.

Аграрії та рієлтори задоволені – їх послухали

Найбільше запитань до законопроєкту №5600 виникало у вітчизняних аграріїв та рієлторів.

Так, щодо агробізнесу хотіли запровадити мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ), яке вираховується за спеціальною формулою, згідно з якою податок за 1 гектар становив би близько 1500 гривень на рік.

На думку Всеукраїнської Аграрної Ради, сама ідея МПЗ була непоганою, але її реалізація виявилася докорінно неправильною, оскільки хоч і зобов’язувала сплачувати податки всіх аграріїв, у тому числі працюючих «по-чорному», розмір МПЗ був надто великий. До того ж не враховувався розмір інших податків, які сплачують аграрії – ЄСВ, податок на прибуток та інші.

До думки аграріїв прислухалися – з МПЗ дозволили вирахувати розмір сплаченого раніше податку на прибуток, до 2025 року ставка за новим податком становитиме не 5%, а 4% від нормативної грошової оцінки землі, що дає економію близько 300 гривень з податку на гектар. Були прийняті компроміси й з інших питань.

Частково задоволені також і рієлтори: у першому читанні документ пропонував запровадження ПДВ у 20% на всі новобудови в Україні, а під час продажу третьої квартири і більше сплачує податок у 18% ПДФО та 1,5% військового збору. Все це могло призвести до подорожчання квартир на 10-15% на вторинному ринку нерухомості, і не менше 20% — на первинному.

За словами Юрія Пити, президента Асоціації фахівців з нерухомості (рієлторів) України, було прийнято компромісне рішення у вигляді відмови від нового порядку оплати ПДВ. Водночас ПДФО, що залишився, в 18% з третього і більше продажу може позначитися на активності ринку.

«Варто зауважити, що ПДФО стягуватиметься з різниці між ціною купівлі та ціною продажу, а не із загального доходу, як планувалося раніше. Ще не відомо, що вигідніше – 5% від загального доходу або 18% із чистого прибутку. Цілком можливі складнощі з адмініструванням цього податку. Поки що не зовсім зрозуміло, як це працюватиме, і нотаріусам, які здійснюють контроль за сплатою податкових платежів, доведеться звикати до нових правил. Загалом нова норма оподаткування не призведе до подорожчання житла і не позначиться на 80% угод на вторинному ринку», — резюмував наслідки прийняття законопроєкту №5600 Юрій Піта.

Податок на город залишиться – але не всім

Компромісом стало й питання «податку на город» — оподаткування тими ж 18% ПДФО доходів українців, які мають понад 0,5 гектара землі. У результаті під цю вимогу підпадали понад 2 мільйони українців, які обробляли свої земельні паї без здавання в оренду.

До другого читання у законопроєкті 5600 вирішили обмежитися застосуванням норм про виплату 19,5% податків із тих українців, які, обробляючи свою землю, заробляють на ній понад 12 мінімальних заробітних плат. Інакше кажучи, якщо із продажу продукції зі своєї землі у 2020 році ви заробили не більше 72 тисяч гривень, платити податок на город ви не зобов’язані.

Автовласники та ті, хто платить акцизи – кому не пощастило

Частина статей законопроєкту №5600 до другого читання так і не змінилася, або, принаймні, зробила це не на користь потенційних платників податків.

Так, планується залишити нововведення у вигляді оподаткування акцизом майже 60 гривень за 1 літр спирту в пиві, що може призвести до скорочення виробництва пінного напою в Україні, а також зростання цін на нього до 5-6 гривень на 1 літрі.

Ще більше не пощастить деяким вітчизняним автовласникам. Якщо їхнє авто "молодше" 5 років і коштує понад 200 мінімальних зарплат (з 2022 року – це 1,3 млн грн), доведеться віддати як податок 25 тисяч гривень. Раніше під дію цього податку потрапляли автомобілі вартістю 375 мінімальних зарплат.

Олігархам доведеться також заплатити

Втім, говорячи про необхідність ухвалити скандальний законопроєкт 5600, багато спікерів влади намагалися наголошувати на тому, що тим самим змусять поділитися надприбутками олігархів. Насамперед йшлося про Ріната Ахметова, чиї доходи завдяки зростанню цін на залізну руду виросли особливо сильно. Але на практиці тут все виглядає не так однозначно.

Законопроєкт пропонує диференційовану ставку акцизу за залізну руду залежно від світових цін на неї:

- 3,5%, якщо тонна сировини коштує менш як 100 доларів;

- 10% за світової ціни тонни залізняку понад 200 доларів.

Оскільки зараз ціна руди впала до менше ніж 100 доларів, олігарху доведеться платити 3,5 долара. При цьому чинна ставка в 12% при ціні понад 70 доларів за тонну забезпечує надходження до бюджету 8,4 долара. Тобто Рінат Ахметов заощадить майже 5 доларів за тонну. Зрозуміло, поки ціни на руду знову не підуть вгору, тоді ситуація зміниться.

При цьому у другому читанні з’явилася норма про оподаткування марганцевої руди, чого у початковому варіанті законопроєкту не було.

Законопроєкт пропонує встановити акциз на руду від 3 до 10% залежно від ціни руди, яка, своєю чергою, обчислюється, виходячи із вмісту металу в руді за кожен його відсоток. На відміну від залізної, ціна марганцевої руди зараз перебуває на підйомі – майже 5 доларів за 1% марганцю. Таким чином, олігарх Ігор Коломойський, який володіє основними підприємствами по видобуванню марганцевих руд, повинен буде заплатити близько 25 центів за кожний відсоток марганцю у здобутій його підприємствами руді.

Ставлення до самого законопроєкту в експертів дуже негативне, аж до його порівняння з диктаторськими законами Віктора Януковича. А результати голосування за нього, як писав «Телеграф», мають не лише економічні, а й політичне значення.