Рада візьметься за два резонансні законопроекти: у чому їхня важливість

Читать на русском
Автор
3821
Верховна Рада на пленарному тижні планує розглянути два важливі законопроекти Новина оновлена 14 листопада 2021, 16:46
Верховна Рада на пленарному тижні планує розглянути два важливі законопроекти

Наступного пленарного тижня, з 16 по 19 листопада, Верховна Рада має намір розглянути резонансний законопроект №5600, відомий як «ресурсний». З метою забезпечення збалансованості податкових надходжень нардепам пропонують запровадити нові податки та збільшити рентні платежі. Під удар потрапить багато людей, включаючи аграріїв.

Як запевняє нардеп фракції «Голос» Ярослав Железняк, за податковий законопроект №5600, який не змогли ухвалити у вересні, мають намір голосувати в середу, 17 листопада, причому за спецпроцедурою.

А у п’ятницю, 19 листопада, хочуть голосувати за застосування такої процедури ще до одного законопроекту – №3739 щодо локалізації в окремих галузях українського машинобудування.

До нього до другого читання подали 2170 правок, запевняє Желєзняк.

Експерти розповіли «Телеграфу», чого очікувати від Ради у ракурсі голосування за ці законопроекти, а також – чому вони викликають такий резонанс.

Тінь Розумкова

Політтехнолог, керівник Центру політичної розвідки Олег Постернак наголошує, що наступний тиждень Ради має фінансово-економічний відтінок. А це означає, що під час розгляду таких питань загострюється лобістська діяльність депутатів, пов’язаних із великим бізнесом та олігархами.

«В принципі, наступний тиждень цікавий двома фактами. Перший – як голосуватимуть депутати, які увійшли до створеного екс-спікером Дмитром Разумковим міжфракційного об’єднання «Розумна політика».

Це свідчитиме про те, наскільки серйозно готові близько 20 членів монобільшості піти на кризові взаємини з Офісом президента. Другий момент – які преференції виб’ють для себе олігархи та їхні лобісти у стінах Ради. Адже розглядатимуть бюджетні питання, податковий законопроект 5600, законопроект щодо локалізації в окремих галузях промисловості, законопроект про віртуальні активи», – зазначає Олег Постернак.

Токсичний №5600

На думку політтехнолога, враховуючи той факт, що до другого читання у законопроекті 5600 було знижено податкове навантаження на видобуток залізняку (рента прив’язується до ринкової світової ціни на руду), це може стати провісником завершення політичного конфлікту між владою та Ахметовим.

«Хоча ризик ухвалення цього законопроекту полягає в тому, що його норми безпосередньо зачеплять звичайних людей, які продають на ринках свою продукцію і планують купити нову квартиру. Особливо болючим буде удар по аграріям, оскільки депутати начебто залишать норму про мінімальні податкові зобов’язання, які розраховуватимуться за формулою з урахуванням сплати інших податків (сума всіх податків з користувачів землі не може бути меншою за 5% вартості землі). Якщо виявляється менше, доведеться доплачувати», – пояснює Олег Постернак.

Він також вважає, що ухвалення цього закону може призвести до зростання цін на м’ясо та яйця, оскільки із 4 групи платників єдиного податку планують виключити виробників тваринницької продукції.

«У разі якщо під час голосування проект закону знову різко «перетвориться» на догоду певним фінансово-промисловим групам, виникає проблема збалансованості бюджету, – прогнозує Олег Постернак. – адже його проект на 2022 рік був підготовлений з урахуванням якраз доходів від нових фіскальних правил».

Економічний експерт, координатор громадянської ініціативи "Рух бізнесу України" Андрій Гарнат називає законопроект №5600 токсичним. І наголошує, що просуває його безпосередньо Податковий комітет, на чолі якого стоїть Данило Гетьманцев, який став чи не ворогом №1 для підприємців України.

«У разі ухвалення цього законопроекту, він зробить бізнес клімат у країні не просто токсичним для всіх суб’єктів господарської діяльності, а й у деяких випадках – просто неприйнятним. Адже у рази зростуть ризики адміністративного тиску з боку контролюючих органів, – пояснює Андрій Гарнат. – Такі законопроекти краще одразу анігілювати, не доводячи до винесення на голосування. Адже ще за першого зіткнення цього «чуда ворожої думки» з бізнес- та експертною спільнотою документ отримав шквал аргументованих негативних оцінок. Згодом вони вилилися у понад 11000 правок. Зрозуміло, що з цієї законодавчої ініціативи вже не в змозі вийти нормальний, справедливий, що веде до розвитку, закон».

Позитив та ризики локалізації

А ось законопроект №3739 щодо локалізації при держзакупівлях машинобудівної продукції шляхом внесення змін до закону України «Про публічні закупівлі» Андрій Гарнат вважає позитивним. І нагадує суть пропозицій: протягом трьох років має бути збільшено (до 60%) частку держзакупівель продукції, виробленої українськими підприємствами у таких галузях як залізничний транспорт, міський пасажирський транспорт, машинобудування, комунальна та спецтехніка.

«Цей законопроект створить передумови як розвитку вітчизняного машинобудування, так і часткового перенесення закордонними компаніями виробництв на територію України. Це спричинить створення нових робочих місць, розвиток суміжних галузей, позитивно позначиться на платіжному балансі (за рахунок зниження імпорту), і в результаті підніме ВВП», – пояснює експерт.

Втім, зазначає він, корупційні ризики при цьому нікуди не подінуться.

«Швидше за все, розподіл замовлень частково відбуватиметься «традиційним» для нашої країни образом. З «відкатами», хабарами та іншим. Але зараз важливо закласти сам механізм підтримки вітчизняного виробника та розвитку стратегічних галузей промисловості, – каже Андрій Гарнат. – А вичистити та оздоровити державний менеджмент ми зможемо вже на наступних виборах під час перевантаження законодавчої влади та зміни державного апарату».

Олег Постернак зазначає, що №3739, за ідеєю, має захистити Україну від інтервенції іноземних промислових виробників. І це вписується у стратегію державного протекціонізму.

«Неможливо підняти економіку України, якщо не створювати робочі місця та не розвивати власне виробництво, – пояснює він. – Однак є ризики, пов’язані із дотриманням Україною взятих зобов’язань у рамках Угоди про асоціацію з ЄС».

Раніше «Телеграф» повідомляв, що у вересні 2021 року, через два роки після першої ініціативи, у Верховній Раді України підтримали законопроект щодо цифрових активів.