Ордер на арешт путіна може спрацювати. Успішний випадок в історії вже був

Президент росії володимир путін сьогодні офіційно став підозрюваним та отримав ордер на арешт. Його звинувачують в незаконній депортації населення та дітей з окупованих територій. Тепер він та уповноважена з прав дитини Марія Львова-Бєлова можуть бути арештованими відповідно до рішення Міжнародного кримінального суду у Гаазі.

Випадок, коли кривавий диктатор постав перед трибуналом у Гаазі, вже був. Мова йде про експрезидента Югославії Слободана Мілошевича. Його судили за звинуваченнями у геноциді, злочинах проти людяності та воєнних злочинах.

Приклад Мілошевича

Надію дає приклад Слободана Мілошевича — його скинули та екстрадували до Міжнародного кримінального трибуналу в обмін на надання грошей Белграду, який роками був під санкціями.

Процес почався 12 квітня 2002 р. і судити було за що. Після оголошення незалежності Словенією та Хорватією, а також Боснією та Герцеговиною Сербія почала військовий наступ. Президент Мілошевич виступав проти розпаду Югославії.

Словенська війна тривала 10 днів, інші країни відвоювали території лише у 1995 році. На територіях республік скоювались воєнні злочини, етнічні чистки та геноцид.

Мілошевича судили за низку воєнних злочинів, об’єднаних у два процеси: косовський та хорвато-боснійський.

Його обвинувачували в етнічних чистках, депортації цивільного населення, злочинах проти людяності, порушенні правил ведення війни та недотриманні Женевських конвенцій. Пізніше додали ще організацію та скоєння геноциду, встановлення політичного контролю над сербською поліцією та силами Югославської народної армії.

Тоді ж стали розкриватися імена тих, хто віддавав накази: Благоє Сімич, один з військових лідерів боснійських сербів, Міломир Стакич, колишній мер Прієдора. Військовий прокурор Югославії оприлюднив список з 200 осіб, яких звинувачували у воєнних злочинах в Косово. ЗМІ почали активно писати про масові поховання косовських албанців.

Суд постійно переривався через погіршення стану здоров’я підсудного. У 2006 році Мілошевич помер від серцевого нападу у камері в Гаазі. Вирок так і не було винесено, але він провів у камері 4 роки.

Як його скинули у Сербії

Ще один надихаючий аспект цієї історії — це те, як Мілошевич не втримався у президентському кріслі. Тут також є санкції США та складна економічна ситуація.

Мілошевич був обраний парламентом президентом Югославії у 1997 р. Відповідно до конституції, він мав право бути президентом лише один строк (чотири роки) — до 2001 року. Але у червні 2000 р. Мілошевич змінив конституцію під себе. Обирати президента мали мешканці Югославії шляхом виборів. Але він їх програв Воїславу Коштуніці, після чого оголосив другий тур.

Вибори проігнорувала опозиція та оголосила страйк. 5 жовтня сотні тисяч протестувальників увірвалися до будівлі Народної Скупштини у Белграді, захопили редакцію радіотелебачення. Поліція і силовики відмовилися виконувати наказ розганяти демонстрантів. На наступний день після переговорів з Коштуніцою Мілошевич визнав свою поразку.

Всередині країни Мілошевича судили за корупцію та розкрадання коштів. Але тоді у справу вступив Міжнародний трибунал щодо колишньої Югославії (суд у Гаазі чекав на Мілошевича з 1992 року). МТКЮ вимагав екстрадиції підозрюваного до трибуналу, але президент Воїслав Коштуніца був проти.

Але країна була під санкціями у скрутній економічній ситуації. Тому прем’єр Зоран Джинджич погодився відправити Мілошевича до Гааги з корисливих мотивів. Сербія отримала фінансову допомогу США тільки після екстрадиції Мілошевича та надання слідчим МТКЮ доступу до державних архівів Югославії.

Ложка дьогтю: потрібна саме екстрадиція

Попри наявність ордера на арешт путіна, суд у Гаазі не має повноважень його заарештовувати, передає BBC. Його юрисдикція поширюється лише на країни, які підписали угоду про заснування суду. А росія не є підписантом, тому зараз навряд чи зі своєї волі відправить свого ж президента до суду.

Професор Джонатан Лідер Мейнард каже, що це навряд чи хвилюватиме путіна в короткостроковій перспективі. Але надалі це може створити ускладнення з точки зору свободи його пересування по світу або за сценарію, коли його скинуть та проведуть процедуру екстрадиції.

Раніше "Телеграф" розповідав, у яких країнах можуть затримати путіна після рішення Гааги. Це 123 країн, які є членами Міжнародного кримінального суду.