Знайти героя у своєму собаці: як українці можуть долучитися до пошуково-рятувальної служби

Ми живемо разом з ними, годуємо їх, гладимо, граємось з ними, проводимо свій вільний час, але не замислюємось, що вони також можуть рятувати життя. Мова йде про ваших домашніх улюбленців — собак, які після належної підготовки можуть долучатись до пошуково-рятувальної служби (ПРС).

Саме цих собак ви могли бачити у стрічках новин після ракетних ударів та дронових атак російських окупантів. Вони у спеціальних "тапочках" та шлеях чекають своєї черги допомогти рятувальникам у пошуку людей, які опинилися під завалами чи були заблоковані під руїнами.

Та чи всі собаки можуть займатись пошуком людей? Як перевірити, що ваш пес взагалі зможе цим займатись? Де та як проходять пробні тренування із ПРС? Та як надалі можна буде долучитись до пошуково-рятувальних робіт?

Редакція "Телеграфу" спільно із Royal Canin розповідає більше про пошуково-рятувальну службу та її особливості, пробні тренування й волонтерство далі у матеріалі.

Чи підходить ваш собака для пошуково-рятувальних робіт?

Відповісти на це запитання дуже просто, адже для ПРС може підійти практично будь-який собака. Починати навчання може навіть цуценя. Проте нижче наведено бажаний перелік навичок для собаки, якими він має володіти, щоб долучитись до пробних тренувань:

1. Соціалізація — пес повинен вміти нормально взаємодіяти з іншими собаками, людьми, не лякатись оточення, гучних звуків тощо.
2. Базова слухняність — тобто собака повинен знати команди "сидіти", "до мене", "на місці" тощо. Це допоможе правильно побудувати взаємодію із ним на локації.
3. Собака має бути активним і витривалим, зацікавленим у командній роботі зі своїм власником.
4. Перевагою буде відвідування занять із кінологом, а також участь у будь-яких видах змагань із собакою.

Загалом перевага не надається собакам конкретних порід, проте оптимальними для ПРС є породи середнього розміру (або менше чи більше, тобто не дуже маленькі чи дуже великі породи) або метиси такого ж розміру. Їм буде зручно бігати як по відкритій місцевості, так і працювати на завалі.

Проте варто пам’ятати, що пошуково-рятувальна робота — це перш за все робота в команді. Відповідно певні навички повинен мати й власник собаки (в ПРС їх називають провідником чи хендлером):

1. Вміти правильно взаємодіяти зі своїм собакою — тобто правильно його замотивувати, пояснити, що від нього вимагається, правильно все показати, щоб у нього почали вироблятись нові навички.
2. Бути відкритим до нового, терплячим і готовим вчитись. В ході навчання провідник вивчає особливості пошуків, щоб розуміти їхні загальні принципи: як вони проходять, хто яку роль відіграє, хто за що відповідає тощо, а також навчається надавати першу допомогу як своєму собаці, так й іншій людині. Провідник також має добре орієнтуватись на місцевості.
3. Приділяти багато часу — до того як почати займатись ПРС, варто поставити собі запитання: "Скільки часу ви готові виділяти для занять?" і "Чи готові ви у будь-який час долучитись до пошуків?" Адже спрогнозувати, що пошуки відбуватимуться умовно з 9 до 18, ніхто не може, тож потрібно бути готовим до виїздів навіть посеред ночі. Волонтери-рятувальники не обов’язково повинні долучатись до усіх-усіх пошуків, проте така готовність дуже цінується.
4. Бути готовим до фізичних навантажень, адже бігати доведеться разом із собакою.

Як проходять пробні тренування

Влітку 2023 року Royal Canin спільно із ДСНС та Нацгвардією провели три тренінги з ПРС для українців у трьох містах: Києві, Рівному та Дрогобичі. Всього до тренувань долучились 49 пар учасників (собака та провідник).

Заняття були побудовані за досить простою схемою подібних тренінгів, яка дозволила якомога ширше розкрити сутність ПРС для учасників (не перевантаживши їх зайвою теорією) і дати змогу кожному індивідуально позайматись із кінологом.

Тренінг проходить за таким приблизним планом:

• Теоретична частина. Тривалість — 1—1,5 години.

Рятувальники проводять мінілекцію для учасників про загальні особливості ПРС. А саме: що це таке загалом? що потрібно від собаки та від провідника? як проходить атестація майбутнього рятувальника? як проходять виїзди? що потрібно мати з собою для провідника та для собаки? з якими складнощами можуть зіштовхнутись провідники тощо.

Учасники також мають можливість поставити свої запитання рятувальнику, уточнити, що їх цікавить/хвилює тощо.

• Майстер-клас від рятувальників — близько 30—40 хвилин.

Залежно від локації проведення заходу, майстер-класи можуть різнитись, проте обов’язково починаються із демонстрації спеціального курсу дресирування. Це вже більш просунутий рівень навичок собаки, коли окрім базових команд він може виконувати складніші. Наприклад, моментальну зупинку та очікування хендлера (це часто потрібно, якщо пошук відбувається у небезпечній місцевості і власник може помітити, що собаці щось загрожує та попросити одразу зупинитись і винести собаку з небезпечного місця). А також добре виконувати вправи з різним інвентарем, такі як апортування.

Після чого, залежно від локації, відбуваються такі види майстер-класів:

1) Пошук на імпровізованому техногенному завалі — це імітація завалу, на якому розташовані певні бетонно-металеві конструкції.

Для цього, зазвичай, залучається учасник-волонтер, який грає роль статиста-потерпілого. Він ховається у завалі у спеціально відведеному безпечному місці, яке ззовні не проглядається. Обов’язково в ході пошуків учасники та рятувальники мають дотримуватись усіх правил безпеки, бути в рятувальних касках для убезпечення від травмувань.

Після цього рятувальник випускає собаку на територію, дає команду пошуку та показує їй напрямок руху, де їй потрібно почати шукати людину. Так, опрацьовується вся територія імпровізованого завалу по секторах. Після того, як собака знайшов людину, він помічає її місцезнаходження гавкотом, тобто довго, голосно та настирливо гавкає на статиста, чекаючи хендлера. Коли хендлер підходить до статиста, пошук закінчується і статист обов’язково повинен замотивувати собаку.

Зазвичай, це відбувається за допомогою його улюбленої іграшки або ж їжі. Проте перевага надається мотивуванню саме іграшкою, оскільки у разі пошуку в реальних умовах собака може відволікатись на їжу.

2) Пошук у природному середовищу — імітація пошуку людини, яка загубилась в горах/лісі тощо.

Механіка приблизно така ж, як і у випадку з імітованим завалом. Людина ховається у лісі таким чином, щоб візуально її не можна було помітити. Собаці дається якась річ статиста, яка допоможе йому вловити запаховий слід. Після чого відбувається пошук із подальшим відміченням "потерпілого" за допомогою тривалого гавкоту та подальшого мотивування собаки за допомогою іграшки.

3) Пошук на відкритій місцевості за допомогою так званих укриттів.

У разі, якщо імпровізований техногенний завал чи велика площа природного середовища для тренування недоступні, можливим варіантом є розміщення декількох укриттів на відкритій місцевості. Статист ховається за одним з укриттів, після чого собака його шукає за звичним сценарієм.

• Практична частина. Близько 2—3 годин.

Найочікуваніша частина усіх тренінгів — це безпосередня взаємодія провідника й собаки з кінологом. Так, кожен учасник отримує свій час для індивідуального тренування. На ньому відпрацьовуються команди зі спеціального курсу дресирування — для багатьох це перша спроба їхнього відпрацювання, проте кінолог показує і розказує, як правильно пояснити нову команду собаці, як правильно показати тощо. І основне — як правильно його замотивувати.

Після чого відбувається так зване розгавкування собаки, коли його вчать гавкати за командою і для певної мети. Для цього використовуються різні методи, якісь собаки вміють це і без тренування, а якимось потрібно трішки допомогти і підштовхнути.

Вже після цього собака готовий спробувати шукати людину. Все відбувається так само: статист ховається, а собака вирушає на пошук. Проте є певні відмінності, й пошук відбувається у декілька етапів. Спочатку людина ховається досить умовно: присідає, але її видно. Завдання собаки — знайти статиста і правильно погавкати на знайденого.

Другий етап — це пошук людини, яку все ще можна побачити, проте вона вже трішки краще захована. Так, статист з кожним разом все більше ховається, поки не сховається таким чином, що візуально його знайти неможливо.

Що робити далі

Якщо пробне тренування пройшло успішно, ви бачите, що ваш собака зацікавлений у пошуках, у нього непогано виходить (звісно, не все буде вдаватись із першого разу, але потенціал є) і вам також цікаво, — ви можете долучитись до навчання з ПРС. Його проводить як ДСНС (деталі стосовно навчання варто уточнювати безпосередньо у ДСНС у вашому місті/області), так і волонтерські організації, типу SarCan, "Антарєс" тощо.

Спершу ви можете долучитись до пошуків і без собаки, адже люди, які допомагають, також потрібні. Так ви зможете познайомитись із пошуками на практиці, подивитись, як вони відбуваються, скільки це насправді триває тощо. І тоді ухвалити для себе рішення, чи цікаво вам займатись ПРС.

Нагадаємо, мережу облетіло пронизливе фото собаки на уламках будинку. Ракета російських окупантів розбила будинок простих українців у Золочівському районі на Львівщині — сім'я з чотирьох людей загинула, вижив лише собака. Вірний пес залишився чекати своїх господарів на руїнах.