Данілов проти Банкової та "ревнощі" в оточенні Зеленського: що відбувається в кабінетах влади на четвертому місяці війни

Минулий тиждень ознаменувався рядом гучних політичних подій, але окрім декількох важливих міжнародних візитів, відбулось дещо дуже помітне у внутрішній політиці. Зокрема, секретар Ради національної безпеки та оборони Олексій Данілов жорстко висловився на адресу радника голови Офісу президента Михайла Подоляка. Мовляв, той не має права бути голосом української армії (Подоляк від початку війни є одним з топ-спікерів Банкової, бере участь у переговорах з росією та курує медіанапрямок роботи ОП).

Насправді таке з’ясування стосунків стало одним з небагатьох публічних конфліктів у владі від дня масштабного вторгнення військ рф 24 лютого. Однак, як нам вдалось дізнатись, слова Данілова є лише відображенням певних процесів та незгод, які почали загострюватись за лаштунками української політики приблизно два місяці тому. Далі детальніше розповімо про ситуацію та тенденції.

Данілова залишили без медіа

В останньому інтерв’ю інформагентству "Ліга" Данілов досить різко прокоментував заяви Подоляка про кількість зброї, яка необхідна Україні.

"Я не розумію, чому він взагалі робить такі заяви, він хто — представник Генштабу? Я його бачив тільки на пеньках у Януковича. Чому він став голосом армії?",- обурювався Данілов.

Одночасно він "проїхався" й по голові фракції "Слуга народу" Давиду Арахамії, який зараз є головою переговорної групи з росіянами. Секретар РНБО розкритикував Арахамію за цифри щодо втрат української армії, мовляв, це не 200-300 людей, і не 1000, підкресливши, що у людей, які це коментують, "немає змоги отримати доступ до такої інформації". І хоч прізвище Арахамії не звучало, було зрозуміло, що мова саме про нього, оскільки заява щодо масштабних втрат була озвучена Арахамією за декілька днів до виходу інтерв’ю Данілова.

Як розповідає декілька співрозмовників "Телеграфу", більше місяця тому у Данілова виник конфлікт з Офісом президента. А конкретніше — з головою ОП Андрієм Єрмаком та його радником Подоляком.

"Данілов почав багато говорити. Його публічна позиція часто взагалі не узгоджувалась з Банковою. Він міг дозволити собі жорсткі "наїзди" на когось. Це почало викликати роздратування. Тому його взагалі трохи відсунули від спілкування з медіа. Як відомо, саме Подоляк курує цей напрям",- каже співрозмовник видання в українській владі. Він додає, що також було прийнято рішення, щоб частіше до преси виходив сам Подоляк.

"Такі публічні випади Данілова — це свого роду помста за те, що в ОП відсунули його від деяких процесів, хоча прибирати його з посади президент точно не збирався. Так вийшло, що він трохи втратив авторитет з початку активної фази війни та через свої дії перед російським вторгненням. А от, наприклад, Буданов (голова ГУР — Ред.) навпаки — зміцнив свої позиції",- каже поінформоване джерело.

Давид виріс в Голіафа

І хоч влада бодай публічно намагається виглядати монолітно, конфлікт Данілова з ОП не єдиний. Співрозмовники "Телеграфу" довгий час розповідають про те, що з початком війни свою політичну вагу дуже наростив Давид Арахамія.

"Це почало дратувати Єрмака. Давид постійно спілкується з президентом, він з ним зустрічався в бункері, він зараз з ним постійно на зв’язку. Нова депутатська група в парламенті "Відновлення України" (заснована на базі частини забороненої ОПЗЖ — Ред.) Столара та Абрамовича — то теж фактично його рук справа. Це буде додавати голоси у важливих голосуваннях. Президент дуже цінує Давида",- розповідає один з нардепів не під запис. Він також звертає увагу, що на початку війни Єрмака практично не було в медійному полі, в той час як Арахамія навпаки був (і залишається) одним з топспікерів української влади.

Хоча, як додає співрозмовник, політичних амбіцій в Арахамії на якийсь інший пост наразі немає.

"Давид — гарний комунікатор. Він реально може дуже швидко вирішити майже будь-яку проблему. Але йому не цікаві якісь посади. Тобто це не конфлікт Богдана-Єрмака. Він не хоче посісти посаду голови Офісу президента. Тому відкрито Єрмак і Арахамія не конфліктують",- розповідає джерело видання в українському політикумі.

Війна сплутала карти

Взагалі, від початку повномасштабної війни розстановка сил в українській політиці дещо змінилась. Ті, хто раніше мав великий вплив, зокрема, і в опозиції, його потроху втрачають. Багато хто покладав сподівання на швидкі вибори, про що ми писали ще у квітні, однак які наразі проводити неможливо.

"Вплив зараз мають Стефанчук (голова Верховної Ради Руслан Стефанчук — Ред.), Корнієнко (перший віцеспікер ВР — Ред.), Тимошенко (заступник голови ОП Кирило Тимошенко — Ред.), Чернишов (міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов — Ред.), Федоров (міністр цифрової трансформації Михайло Федоров — Ред.), Кубраков (міністр інфраструктури Олександр Кубраков — Ред.), Гетманцев (голова Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев — Ред.). Останній — один з небагатьох депутатів фракції ("Слуга народу"), який має прямий контакт з президентом і може в будь-який момент йому подзвонити", — підкреслює поінформоване джерело видання.

На уточнююче питання щодо майбутнього Гетманцева, співрозмовник в парламенті відповів, що знімати Гетманцева з поста голови комітету ніхто не планує, навіть попри відверте незадоволення представників бізнесу.

Що стосується силового блоку, то одразу декілька співрозмовників підкреслили, що великий авторитет наразі у керівника ГУР Кирила Буданова, який до війни був практично непублічним. Зокрема, він має прямі контакти з представниками західних розвідок, що ще більше цементує його позиції. А от позиції голови СБУ Івана Баканова просіли.

"З місяць-півтора тому були розмови про його заміну. Навіть розглядався варіант призначити його кудись послом, — ділить джерело в парламенті. — І Монастирський зараз не дуже активний. По факту МВС курує Татаров (заступник голови ОП, — Ред.)", — додає співрозмовник "Телеграфу".