Передвиборчий фальстарт: чого вартують обіцянки Трампа щодо миру в Україні, і чи має він шанси на президентство

Наступні вибори президента США відбудуться 5 листопада 2024 року. Попри те, що до старту передвиборчої кампанії залишається більше року, деякі з кандидатів вже розпочали підготовку до майбутніх політичних перегонів. Так, протягом останніх кількох тижнів Дональд Трамп активно демонструє рішучість своїх намірів вдруге стати президентом Сполучених Штатів, роблячи гучні заяви щодо рішень, які будуть прийматися ним в якості глави держави. Зокрема, політик впевнений, що зможе зупинити війну в Україні "ще до прибуття в Овальний кабінет".

"Телеграф" з'ясовував, які шанси на президентство має Дональд Трамп, і чи зміняться стосунки між США та Україною, якщо він переможе на виборах.

Легкої перемоги не буде

Станом на сьогодні Дональд Трамп є одним з найімовірніших кандидатів у президенти США від Республіканської партії. Його головним суперником у праймеріз, певне, стане Рон ДеСантіс, який вже встиг наробити галасу у пресі, назвавши війну в Україні "територіальною суперечкою", та розкритикувавши діючу американську владу за необмежене фінансування захисту України, "яка не є життєво важливим інтересом США". Цікаво, що у 2014-2017 роках політик рішуче підтримував надання Україні зброї для стримування російської агресії.

За даними опитування, проведеного USA Today та Університетом Саффолку у грудні 2022 року, в ролі кандидата у президенти від Республіканської партії ДеСантіс випереджав Трампа на 23%. За висування ДеСантіса на посаду глави держави "проголосували" 56% республіканців, а прихильниками Трампа виявились 33% опитаних, пише BBC.

Ба більше, в загальнонаціональному опитуванні серед усіх виборців ДеСантіс обійшов навіть чинного президента США Джо Байдена, випередивши його на 47%-43%. Рівень схвалення Дональда Трампа на рівні всієї країни в грудні становив 30%.

Своєю чергою демократи поки що не поспішають розпочинати передвиборчу кампанію. Наразі про намір взяти участь у праймеріз заявила лише письменниця та активістка Меріенн Вільямсон. Питання, чи буде претендувати на другий президентський термін представник Демократичної партії Джозеф Байден, поки що залишається без відповіді.

Враховуючи дані американських соцопитувань, можна зробити висновок, що шлях до президентського крісла не стане для Трампа легкою прогулянкою. За словами директора Інституту світової політики Євгена Магди, навіть якби зараз експрезидент США був головним претендентом на перемогу у праймеріз, це не гарантувало б йому кандидатство у 2024-му.

"В сьогоднішньому динамічному світі за півтора роки може статися, що завгодно. Особливо це стосується політичних тенденцій і процесів. Трамп має достатньо ексцентричний характер, який робить його цікавим. Проте, на відміну від 2016 року, коли він був темною та непередбачуваною конячкою у політиці, зараз всі вже приблизно розуміють, що це за особистість, тому для успіху йому доведеться проявляти себе більш якісно. Програш на минулих виборах та події, пов'язані зі штурмом Капітолію, вже стали частиною його кейсу і матимуть свій вплив на результати виборів", — каже політолог в коментарі "Телеграфу".

Втім, завадити Трампу стати 47-м президентом США можуть не тільки його політичні поразки, а й скандальне минуле. Так, нещодавно стало відомо, що прокуратура штату Нью-Йорк запросила політика для надання свідчень у справі про виплату колишній порноакторці 130 тис. доларів за нерозголошення їхнього зв'язку у 2006 році.

Вперше секс-скандал розгорівся під час президентських виборів у 2016-му, проте тоді його вдалося "зам'яти" без юридичних наслідків для Трампа. Якщо цього разу справа дійде до суду, він може стати першим експрезидентом США, якому будуть висунуті кримінальні звинувачення.

Та поки що кандидат на пост глави Сполучених Штатів активно займається своєю передвиборчою кампанією, про початок якої він заявив рівно за два роки до президентських виборів — у листопаді 2022-го. З того часу політик зробив чимало гучних заяв, вказуючих на те, що до президентського крісла він йтиме перевіреною стежкою – під гаслом "Make America Great Again", каже політтехнолог Олександр Кочетков.

"У своїй кампанії Трамп апелюватиме до національної свідомості та гордості виборців. Головною її ідеєю стане теза про те, що усі дії американського уряду повинні бути направлені виключно на задоволення інтересів США, а не на захист світової демократії за кордоном. Варто зазначити, що в американському суспільстві дійсно є запит на таку політику. Це пов'язано з нестабільністю сучасного світу, пертурбаціями у внутрішній економіці Сполучених Штатів та тривогами громадян з цього приводу", — пояснює експерт в коментарі "Телеграфу".

Обіцянка "поганого миру" для України

Цілком очікувано, передвиборча кампанія Трампа не обійшлася без декларації "миротворчих" намірів. Зокрема, політик звинуватив чинного президента США Джо Байдена у тому, що саме його зовнішня політика призвела до формування "великого, гарного альянсу" росії та Китаю. За словами Трампа, діюча американська влада "штовхнула рф в обійми КНР, для якої це було як відібрати цукерку у дитини".

Крім того, кандидат у президенти заявив, що не допустить третьої світової війни та "знає, що сказати", аби зупинити війну в Україні.

"Перш ніж я прибуду до Овального кабінету, я досягну закінчення катастрофічної війни між росією та Україною… Я знаю, що сказати. У нас буде третя світова війна, якщо щось не станеться швидко. Я єдиний кандидат, який може дати цю обіцянку: я не допущу третьої світової війни", — цитує Трампа The Guardian.

Як саме республіканець планує "подарувати" Україні мир, залишається тільки здогадуватися, адже раніше він неодноразово робив скандальні заяви, в яких прослідковувалась лояльність до російської агресії.

Зокрема, під час ефіру на Fox News Трамп заявив, що дозволив би росії захопити "російськомовну" частину України, щоб не допустити війни або зупинити її. Ба більше, за словами політика, він "категорично проти" зміни путінського режиму в рф, а допомога Україні за його президентства буде значно залежати від результатів зустрічі з володимиром путіним.

"Потрібно допомогти та убезпечити Європу, але Європа не допомагає собі. Дуже несправедливо для США значною мірою платити за рахунками, тим паче що Європа використовує нас у торгівлі та інших речах. Це сильно залежатиме від моєї зустрічі з путіним, але Європа має заплатити", — заявив Трамп.

Варто зазначити, що подібної позиції щодо війни в Україні дотримується не лише експрезидент США, а й майже половина членів його партії. За результатами дослідження Gallup, 41% опитаних республіканців готові дозволити росії зберегти вже окуповані українські території в обмін на негайне припинення війни. Для порівняння, серед демократів такі компроміси є прийнятними лише для 16% опитаних.

Таким чином, аналіз передвиборчих заяв Дональда Трампа не вселяє оптимізму щодо його намірів розвивати стосунки з Україною. Ба більше, риторика політика наштовхує на думки про можливу "відлигу" між Сполученими Штатами і росією за президентства республіканця.

Водночас, за словами політолога-американіста, аналітика "Інтерньюз-Україна" Владислава Фарапонова, позиції політиків, озвучені під час праймеріз, можуть зазнавати суттєвих змін після перемоги у виборах.

"Сьогоднішні заяви Трампа про війну в Україні направлені на створення іміджу президента США, за каденції якого росія не ексалувала конфлікт та не анексувала нових українських територій. Запорукою цього він вважає свої стосунки з володимиром путіним. Проте реалії, з якими Трамп може зіштовхнутися, прийшовши до влади у 2024 році, будуть значно відрізнятися від ситуації у 2020-му, коли він востаннє обіймав посаду президента", — пояснює експерт.

Говорити про дружбу між кремлівським диктатором та екс-президентом США було б явним перебільшенням, але певний зв'язок між політиками дійсно є, зазначає Владислав Фарапонов. За каденції Трампа путін йшов на контакт з США і неодноразово зустрічався з американським лідером, що активно використовувалося останнім для демонстрації налагодження стосунків між державами. Насправді ж, ця "відлига" носила скоріше демонстраційний характер, і навряд чи могла б завадити країні-терористу загострити ситуацію в Україні, якби на той час у кремля були відповідні наміри.

Втім, піти на поступки росії, "дозволивши" анексувати "російськомовні регіони" Трампу теж навряд чи вдалось би, адже рішення про захист територіальної цілісності України приймаються виключно вищим військово-політичним керівництвом нашої країни. Вплив західних партнерів на вирішення цього питання обмежується лише наданням політичної, фінансової та військової підтримки у спільній боротьбі з російською агресією.

У те, що визначена та стала політика США по відношенню до України зазнає суттєвих змін через прихід до влади республіканців, не вірить і експерт аналітичного центру "Об'єднана Україна" Дмитро Левусь. Запобіжником від радикальних і різких процесів виступить американська інституційність.

"Безумовно, період турбулентності на початку каденції нового президента цілком можливий. Проте не варто сприймати риторику, спрямовану на виборця у період електорального циклу, занадто буквально. Обіцянки, дані під час передвиборчих перегонів, частіше за все, не збігаються з майбутніми політичними можливостями", — пояснює політичний аналітик в коментарі "Телеграфу".

Дональд Трамп — не новачок у великій політиці, а тому повинен бути позбавлений ілюзій щодо швидких і легких рішень для задач, на кшталт припинення повномасштабної війни росії проти України. Крім того, варто пам'ятати, що попри специфічне ставлення Трампа до росії, саме за його президентства Україна отримала від США першу летальну зброю для протистояння гібридній агресії рф на сході країни.

За словами Дмитра Левуся, гучні заяви політика про здобуття ним миру за лічені дні – лише передвиборчий піар та привід покритикувати чинну владу.

"Певні стосунки між Трампом і путіним дійсно є, але це не робить його агентом кремля у Білому домі. Ті, хто вірять у цю конспірологію, надто високої думки про росію та рівень її впливовості. Подібні тези просувають самі російські спецслужби, але вони дуже далекі від реальності", — зазначає експерт.

Поки Дональд Трамп вибудовує передвиборчу кампанію, роблячи ставку на зниження градусу напруги між США та рф, ставлення до країни-агресора в американському суспільстві стрімко погіршується. За результатами соціологічного дослідження компанії Gallup, у 2023 році лише 9% громадян США сприймають росію позитивно. Цей показник є найнижчим за весь час подібних досліджень із 1989 року.

Хто б не став наступним президентом США, це не змінить реальності, у якій росія вже дев'ять років поспіль вбиває українців. Сперечатися з цим, як і закривати очі на геноцид цілої нації, – значить, стати співучасником злочину проти України. Відстоювання принципів демократії та боротьба з диктаторськими режимами завжди входили у спектр інтересів американського уряду, тому Україні не слід боятися жодного з ймовірних сценаріїв розвитку подій в США. Запобіжники у вигляді інституційності політичної системи та свідомості суспільства не дозволять новій владі загравати з терористами.