До Василя Хмельницького прийшло НАБУ, але питання до нього були й раніше: 5 головних скандалів

Детективи НАБУ на днях прийшли з обшуками у житло екснардепа та підприємця Василя Хмельницького. Причиною стала земельна ділянка для будівництва "Новопечерської школи", яка була придбана нібито за заниженою ціною. НАБУ звернуло увагу на Хмельницького, бо у 2018-му одна з компаній бізнесмена придбала ділянку під корпус у державного підприємства, пов'язаного з Міністерством внутрішніх справ. Слідство вважає, що посадовці держкомпанії привласнили виручені гроші, а сам продаж відбувся завдяки підробці документів.

Проте згадки у медіа часто не на руку самому Хмельницькому. А беручи до уваги, що він займався будівельним бізнесом у Києві, місті-герої незаконної забудови, — й поготів. "Телеграф" зібрав ТОП-5 скандалів, де фігурувало прізвище Хмельницького.

Приватизація "Більшовика"

Колишній Перший машинобудівний завод "Більшовик" на Шулявці у Києві був приватизований на конкурсі, який одразу розкритикували. Початкова ціна 36 га землі у столиці складала 1,389 млрд грн і суттєво не зросла. Це викликало питання, а джерела "Економічної правди" серед власників компаній, що цікавилися участю в приватизаційному конкурсі, стверджували, що бізнесмени Василь Хмельницький та Степан Черновецький таємно змовилися для створення вигідних собі умов приватизації.

На аукціон прийшли представники тільки трьох інвесторів:

• ТОВ "Дженерал комерс", пов'язаного з групою UFuture Василя Хмельницького та Андрія Іванова;
• ТОВ "Інвест новація" Степана Черновецького;
• ТОВ "ДК каскад" Віталія Хомутинніка.

Ціна зросла лише на 40 млн грн зі стартових 1,38 млрд грн. А джерела повідомляли, що компанія "Агроміл дистриб'юшн", яка у 2019 році стала власником окремих будівель на території заводу "Більшовик", афілійована з переможцем торгів. Мовляв, Хмельницький та Іванов підготувалися до приватизації "Більшовика" заздалегідь, забравши права власності на 6 тисяч квадратних метрів нерухомості. Судові суперечки навколо відчуженої нерухомості заводу відлякали потенційних інвесторів.

Своїми діями співвласники UDP створили неприйнятні умови для участі в торгах інших інвесторів, каже власник однієї з великих девелоперських компаній. А Хмельницький та Іванов відправляли гінців до всіх потенційних інвесторів "Більшовика" і наполегливо просили не брати участі в приватизації заводу.

Закрита набережна RiverStone

Компанія UDP (Ukrainian Property Development), що належала Василю Хмельницькому, побудувала в Києві низку відомих проєктів: ЖК "Новопечерські Липки", "Паркове місто" та RiverStone. Останній з них, ЖК на Позняках оскандалився тим, що звів паркан біля Дніпра, який перешкоджав вільному доступу до водойми всупереч законодавству. Паркан встановили під час будівництва, але не прибрали після завершення робіт. Скандал з парканом триває з 2018 року, але досі не вирішився. На сайті Київради два тижні тому навіть зареєстрували петицію, щоб знести паркан.

Бізнес в Криму

Звісно, Крим — це Україна, але не настільки, щоб працювати там в обхід санкцій ЄС, які забороняють відкривати новий і розвивати старий бізнес в галузі будівництва на анексованому півострові. У спільному розслідуванні "Кримський архів" від 2019-го р. "Настоящего Времени" і антикорупційного проєкту "Муніципальний сканер", яке велося два роки, журналісти з'ясували, що майже чотири роки компанії, пов'язані з Василем Хмельницьким, порушували санкції Євросоюзу.

Мова про компанії "Столична комерційна група" і "Кримська девелоперська компанія", які зареєструвалися в російському реєстрі після анексії, а серед їхніх прямих засновників була кіпрська компанія Хмельницького Ukrainian Property Development (UPD) Holdings Limited. Компанії будували і володіли до 2018 року житловим комплексом "Жигуліна Роща" і ТРК Meganom.

У січні 2016 року "Кримська девелоперська компанія", власником якої на той момент була кіпрська компанія Хмельницького, збільшила статутний капітал майже в 100 разів — з 2,3 млн рублів до 200 млн рублів. А у 2018 р. кіпрська Ukrainian Property Development Holdings Limited повністю продала свої частки в кримських компаніях. Зараз ними володіють росіяни і кілька компаній з Кіпру та Британських Віргінських островів, чиї власники заховані за ланцюжком офшорів. Сам Хмельницький в запиті "Настоящему Времени" підтвердив, що його компанії дійсно контролювали і "Жигуліну рощу", і торговий комплекс Meganom до 2018 року.

Партнерство з "гаманцем путіна"

ТРЦ "Ocean Plaza" у Києві тривалий час відправляла свої прибутки на фінансування російського ВПК. Адже з'ясувалося, що частина надходжень до великої війни йшла на рахунки родини близького соратника путіна Аркадія Ротенберга, повідомляв Trap Aggressor.

До 2020 року бенефіціарами ТРЦ були спершу Ротенберг, а далі його діти. Ротенберги володіли ТРЦ через ланцюг інших компаній: ТОВ "ІС "Либідь", ТОВ "Авангард-Віларті" і 2 кіпрські офшори. У 2020-му третину бізнесу викупив вже український бізнесмен Василь Хмельницький, а більшою часткою заволоділи двоє швейцарців. Однак тіньовим власником нібито залишався Ротенберг.

У квітні 2022 року поліція відкрила провадження щодо компаній-власниць ТРЦ Ocean Plaza – ТОВ "ІС "Либідь" і "Авангард-Віларті", Ротенберга та його сина Ігоря. Справу порушили за статтею "відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом".

У серпні минулого року за рішенням суду арештували права "ІС "Либідь" та "Авангард-Віларті", а згодом і все майно, яке їм належить, включаючи ТРЦ "Ocean Plaza". У вересні Печерський районний суд скасував арешт, спочатку на третину прав бізнесмена Хмельницького, а потім і на все майно. Це дало змогу поновити роботу "Ocean Plaza".

Банкрутство банку "Хрещатик"

У 2016 році одним із найгучніших банкрутств стало банкрутство банку "Хрещатик". Його акціонери не змогли врятувати установу, проте домовилися про виведення з неї активів, через що вкладники і держава зазнали суттєвих збитків. Фонд гарантування повідомляв, що з банку вивели 2,3 мільярда гривень шляхом вкладення коштів у так звані "безцінні" папери. Це були компанії, що не мають на балансі жодних активів, обігових коштів, часто зареєстровані за однією юридичною адресою, а у штаті мають всього кілька працівників.

"ЕП" звертала увагу на те, що після перевірки банку в кінці 2015 року НБУ не відреагував на "дірку" в капіталі установи розміром 4,8 млн грн. Завдяки цьому в акціонерів банку, серед яких були КМДА, компанія "Київська інвестиційна група", яку пов'язують з Хмельницьким, та екс-керівника "Запоріжсталі" Миколи Солдатенка, з'явилося достатньо часу для поступового виведення коштів з банку до його ліквідації. Мовляв, КМДА у змові з акціонерами встигла подбати про свої статки, не переймаючись долею благодійних фондів, кошти яких також знаходилися в установі. Фонди не лише втратили значні суми пожертв — їм довелося розривати контракти з міжнародними донорами. Приміром, у скруті опинився Фонд Богдана Гаврилишина.

Раніше "Телеграф" повідомляв, що Міністерство юстиції України подало позов до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) про санкції у вигляді конфіскації у власність держави ТРЦ Ocean Plaza у російських власників.