Україна туристична: є чим пишатися і над чим працювати

Читать на русском
Автор
559
Україна туристична: є чим пишатися і над чим працювати Новина оновлена 21 серпня 2021, 16:32

"Телеграф" з’ясував, які напрямки туризму розвиваються в Україні та які незвичайні туристичні локації доступні українцям

Гастрономічний, екстремальний, урбаністичний, гірський і морський… Це все про український туризм. Туристичний потенціал України, беззаперечно, наше національне надбання. Як розвивається український туризм? Які його перспективи? Як українці змінили ставлення до подорожей країною, а які місця в Україні вподобали іноземці? Напередодні 30-річчя Дня незалежності "Телеграф" у рамках спецпроєкту #ГордістьУкраїни дізнався відповіді на ці та інші питання.

Україна заповідна

Українська природа надзвичайно багата та різноманітна. В нас 19 природних заповідників, 53 національних парки та сотні заказників. За даними Державного агентства розвитку туризму, минулого року в топ-туристичних об’єктів за кількістю пошукових запитів Google-Maps&Search потрапили такі природні локації: Бакота (Хмельницька область), Рожеве озеро (Лемурійське) (Херсонська область), Тустань (Львівська область), Синевир (Закарпатська область) і Блакитні озера (Чернігівська область).

Бакота – мальовничий залив на Дністрі з залишками скельного монастиря. Фото: depositphotos.com
Бакота – мальовничий залив на Дністрі з залишками скельного монастиря. Фото: depositphotos.com
Тустань - середньовічна наскельна фортеця-град. Фото: uk.wikipedia.org
Тустань - середньовічна наскельна фортеця-град. Фото: uk.wikipedia.org
Синевир – найбільше за площею гірське озеро в Україні, яке називають "морським оком" Карпат. Фото: depositphotos.com
Синевир – найбільше за площею гірське озеро в Україні, яке називають "морським оком" Карпат. Фото: depositphotos.com
Блакитні озера – гармонія яскраво-блакитної води і надзвичайних лісових пейзажів. Фото: depositphotos.com
Блакитні озера – гармонія яскраво-блакитної води і надзвичайних лісових пейзажів. Фото: depositphotos.com

Україна морська

Окреме національне надбання – море. Курорти Азовського та Чорного морів не лише стають місцем для літнього відпочинку, а й можуть похвалитися мальовничими краєвидами. Найбільше українці вбивали у пошук такі місця, як Аркадія (курортний район Одеси), Залізний порт (Херсонщина), Чорноморськ (Одеська область), Кирилівка (Запорізька область) та Коблево (Миколаївщина).

Кирилівка. Фото: uk.wikipedia.org
Кирилівка. Фото: uk.wikipedia.org
Набережна в Коблево. Фото: tripadvisor.com
Набережна в Коблево. Фото: tripadvisor.com

Україна гірська

Карпати – одна з туристичних візитівок, душа України. Взимку тут можна відпочити на гірськолижних курортах, а влітку насолодитися бурхливими річками та водоспадами. Серед гірських туристичних об’єктів українці найчастіше "гуглили" Буковель, Драгобрат, Верховину та Яремче.

Буковель. Фото: uk.wikipedia.org
Буковель. Фото: uk.wikipedia.org
Верховина. Фото: depositphotos.com
Верховина. Фото: depositphotos.com

Крим – туристична скарбниця України

Крим, який анексувала Росія, залишається туристичним комбо України, бо там і гори, і море. На території півострова сотні мальовничих туристичних локацій — залишки Херсонеса і стіни Генуезької фортеці, Лівадійський і Масандрівський палаци, Нікітський ботанічний сад і Ялтинський заповідник, водоспад Джур-Джур і вершина Ай-Петрі. За роки анексії регулярно з’являються тривожні звістки про те, як природна краса Криму опиняється під загрозою. Зокрема пересихають мальовничі водосховища, як-от біля Коктебелю та Сімферополю. Туризм, який раніше був пріоритетною галуззю економіки для АР Крим, зараз витісняє військовий комплекс окупанта

Ластівчине гніздо. Фото: uk.wikipedia.org
Ластівчине гніздо. Фото: uk.wikipedia.org
Водоспад Джур-Джур. Фото: uk.wikipedia.org
Водоспад Джур-Джур. Фото: uk.wikipedia.org
Коктебельське водосховище пересохло. Фото: Телеграф
Коктебельське водосховище пересохло. Фото: Телеграф

Українські замки та фортеці

Україна цікава й для поціновувачів старовинної архітектури. Будівлі минулих століть розкидані чи не по всіх регіонах України: Олеський, Підгорецький і Золочевський палаци на Львівщині, Шарівський замок "цукрового короля" на Харківщині, Замок Паланок і Палац графів Шенборнів на Закарпатті, Хотинська і Камʼянець-Подільська фортеці, Тараканівський форт на Рівненщині, Аккерманська фортеця під Одесою.

Шарівський палац. Фото: otdihnavse100.com.ua
Шарівський палац. Фото: otdihnavse100.com.ua
Аккерманська фортеця. Фото: depositphotos.com
Аккерманська фортеця. Фото: depositphotos.com
Палац графів Шенборнів. Фото: uk.wikipedia.org
Палац графів Шенборнів. Фото: uk.wikipedia.org

Чорнобиль – туристичний ексклюзив

Зона Чорнобильської атомної електростанції, особливо після виходу серіалу "Чорнобиль" від Netflix, залишається в топі найпопулярніших туристичних відвідин. З кожним роком сюди приїжджає все більше туристів, зокрема іноземних. 

Прип’ять. Фото: chernobylzone.com.ua
Прип’ять. Фото: chernobylzone.com.ua
Чорнобильська зона. Фото: alta-travel.com.ua
Чорнобильська зона. Фото: alta-travel.com.ua

Топ-10 туристичних точок України, не гірших (а то й кращих) за популярні закордонні пам’ятки

Фішка України – в її різноманітності. Нерідко вітчизняні локації асоціюються із всесвітньо розкрученими туристичними місцями. Але, як виявляється, все найцікавіше можна знайти зовсім поруч, у себе вдома. "Телеграф" зробив добірку топ-локацій, які часто порівнюють з відомими туристичними пам’ятками чи курортами.

Українські Мальдіви

Найбільший в Україні острів Джарилгач, що на Херсонщині, на відміну від Мальдів ще й вражає фауною: тут можна побачити ланей, оленів і муфлонів.

Джарилгач. Фото: uk.wikipedia.org
Джарилгач. Фото: uk.wikipedia.org

Чим не Венеція

Незвичайне "місто на воді" Вилкове в Одеській області розташоване посеред боліт дельти Дунаю.

Вилкове. Фото: depositphotos.com
Вилкове. Фото: depositphotos.com

Сахара по-українськи

Олешківські піски, що на Херсонщині, є найбільшою пустелею Європи.

Олешківські піски. Фото: ukraine-is.com
Олешківські піски. Фото: ukraine-is.com

Великий американський каньйон в мініатюрі

Актовський каньйон у Миколаївський області, який завдовжки сягає близько 4 кілометрів, а заввишки – до 50 метрів, не гірше за свого "американського брата".

Актовський каньйон. Фото: livejournal.com
Актовський каньйон. Фото: livejournal.com

Поліські джунглі

Шацькі озера на Волині дивують краєвидами, що не поступаються джунглям у далекій Камбоджі.

Екскурсія Шацькими озерами. Фото: tamtour.com.ua
Екскурсія Шацькими озерами. Фото: tamtour.com.ua

Українське мертве море

Лемурійське озеро з неймовірним кольором води у рожевих відтінках та рівнем солі, не нижчим ніж у Мертвому морі – одна з візитівок Херсонського регіону.

Лемурійське озеро. Фото: focus.ua
Лемурійське озеро. Фото: focus.ua

Цікавіше за Діснейленд

Середньовікова Камʼянець-Подільська фортеця інколи нагадує туристам замок Сплячої красуні у відомому паркі розваг.

Кам'янець-Подільська фортеця. Фото: uk.wikipedia.org
Кам'янець-Подільська фортеця. Фото: uk.wikipedia.org

Запорізький Стоунхендж

На заповідному острові Хортиця розташовано незвичайне святилище, яке називають місцевим "Стоунхенджем".

Святилище на острові Хортиця. Фото: hortica.zp.ua
Святилище на острові Хортиця. Фото: hortica.zp.ua

Мамонтова печера по-нашому

Печера Оптимістична в Тернопільській області України вважається однією з найдовших у світі та не менш ефектна, ніж Мамонтова печера в США.

Оптимістична печера. Фото: travel.rbc.ua
Оптимістична печера. Фото: travel.rbc.ua

Ермітаж в українському селі

Пархомівський художній музей на Харківщині зберігає оригінали Пікассо, Рєпіна, Малевича, Шевченка та інших митців, відомих на весь світ.

Картини Пікассо в Пархомівському музеї. Фото: Телеграф
Картини Пікассо в Пархомівському музеї. Фото: Телеграф

Відомі мандрівники про туризм в Україні

Туристичні куточки України стають відомими все більшому загалу. Не останню роль в популяризації українського туризму відіграють лідери думок, блогери, ведучі, автори різних ТВ та онлайн-проєктів, які власним прикладом доводять: мандрувати Україною – це модно та захопливо.

Євген Синельников, продюсер, режисер, ведучий проектів "Орел і Решка", "Вдома краще":

"За всі роки подорожей Україною я просто не втомлююся дивуватися тому, як багато всього у нас є. Які грандіозні запаси, туристичні можливості, які просто заховані, про них не всі знають. Але принадність у тому, що українці починають відкривати для себе Україну. Адже у нас є і гарні природні місця, і класна урбаністика, і цікаві люди, божевільні, зі своїми ідеями, які "продавлюють" суспільство і змінюють його своїм талантом і бажанням. Якщо раніше все українське здавалося, мовляв, "ну таке , не дуже", то зараз люди почали цінувати наше. Перестали думати, що Україна повинна бути одноманітна, однорідна, однакова, почали помічати, що від регіону до регіону Україна різна — за природою, степами, полями, горами, людьми, мовою. Ми проїхали всі обласні центри – й у кожному з них різний борщ. Те, що ми почали цінувати нашу різницю — дуже круто. Це найголовніше, що зараз відбувається в українському туризмі. Так, ще залишається проблемою рівень сервісу, тому що він хоч і росте, але починався з досить низького. Зараз можна знайти дуже якісний сервіс, дорогий, пʼятизірковий, ось прямо "лакшері", або ж дешевший, рівня хостелу. Бракує, на мою думку, середнього класу. Щоб було вже якісно, але ще не дуже дорого. Я найбільший фанат України з туристичної точки зору, тому що знаю її зсередини, розумію її потенціал, знайомий з людьми, які цим хворіють. І українці для себе зараз відкривають нашу країну, і туристи, які до нас приїжджають. Ті ж саудівці — їм просто дах зносить. Туристичний потенціал величезний, а перспективи ще більші. Як мені здається, зараз країна зайнялася туризмом, все йде в потрібному напрямку".

Максим Циркель, професійний мандрівник, тревел-блогер, власник туристичної компанії:

"Українські курорти однозначно розвиваються, якщо порівняти з тим, що ми бачили навіть 4-5 років тому. Кардинальні поліпшення вже помітні, але всі вони зроблені руками конкретних бізнесменів, власників баз відпочинку або готелів. Люди створюють оази для якісного, красивого відпочинку серед розрухи. Візьмемо, наприклад, один із найпопулярніших напрямків в Україні влітку – Затока Одеської області. Там плачевний стан, страшні проблеми з інфраструктурою, але при цьому можна знайти просто розкішні місця: величезні бази відпочинку на першій лінії моря, в яких піклуються про навколишнє середовище, чистять пляжі, завозять класний пісок, ставлять хороші лежаки, організовують інфраструктуру з магазинами, кафе, барами, ресторанами навколо готелю. І виходить, що ти приїжджаєш на курорт, де стоять ще з радянських часів старі розвалені будівлі, побиті зупинки, пляжі, і тут — шикарні готелі з класним сервісом і послугами. Величезна проблема, що в Україні туризм не підтримується достатньою мірою на державному рівні. Тобто держава, місцеві чиновники на регіональному чи обласному рівні не розвивають інфраструктуру, не роблять курорти привабливими в цілому. Все віддано в руки приватного бізнесу, який може щось красиве робити тільки частково. В одному з ефірів українського телеканалу ми дискутували з відповідальними у владі за розвиток туризму, мені сказали, що якраз зараз це питання знаходиться на контролі. Є надія, що почнуть щось робити на державному рівні, а не тільки точково. Варто відзначити, що починає розвиватися внутрішня авіація, сподіваюся, це продовжиться. Якщо говорити про ідеальний приклад курорту в Україні, то це Буковель, де продумана вся інфраструктура, гарний сервіс, можливість як бюджетного відпочинку, так і класу люкс".

Орест Зуб, мандрівник-блогер, відвідав 126 країн:

"Перспектив розвитку України з туристичної точки зору є дуже багато. Я вважаю Україну класним напрямком для city breaks – це такий вид туризму, коли на короткий час приїжджаєш в міста. Львів, Кам’янець-Подільський, Київ, Одеса — дуже гарні для того варіанти. Також мені б дуже хотілося, щоб Україна розвивалася в напрямку кемпервенського туризму. Йдеться про поїздки в будиночках на колесах. В Україні є, де розвернутися, але під це треба готувати інфраструктуру".

Маша Себова, YouTube тревел-блогер:

"Дуже розвинений міський туризм, бо в нас є три кити — це Київ, Львів та Одеса. З точки зору готельного бізнесу, кавової та гастрокультури вони не те що можуть конкурувати з багатьма європейськими містами, а й перевершити їх. Складнощі все ще залишаються з неміським туризмом. Звичайно ж, дороги. Хоча за останній рік ситуація дещо виправилася. Та ж траса до Вилково тепер прекрасна. А ось в Миколаївській області поки що подорожувати на машині проблематично. Україна має величезний туристичний потенціал. Але для розвитку поки що не вистачає двох моментів: інфраструктура і просування туристичного бренду України".

Чим цікавить Україна туристів з-за кордону

Як розповіла "Телеграфу" президентка Асоціації в’їзних туристичних операторів України Марія Юхновець, найголовнішим туристичним трикутником України для міжнародних туристів залишається Київ-Львів-Одеса. Особливою популярністю користуються Карпати, південь України, все більш популярною стає Херсонщина і Запоріжжя. А от туристичним магнітом номер один виявився Чорнобиль, який навіть в період пандемії був затребуваним серед туристів-іноземців.

За даними очільниці Асоціації, до нашої країни прибувають мандрівники з Німеччини, Нідерландів, Франції, Великобританії, Чехії, Польщі, Іспанії, Угорщини, Словаччини, Швеції, Швейцарії, а також з Китаю, Сінгапуру, Малайзії, Індонезії, Тайланду, Тайваню, Японії, ОАЕ, Бахрейну, Кувейту, Катару, США, Канади, Індії, Ізраїлю, Туреччини, Казахстану, Азербайджану. Зараз же спостерігається так званий "перський бум", бо цього року жителі країн Перської затоки побачили надпотужну перспективу в Україні. Наслідком цього стало скасування віз та впровадження прямого авіасполучення з Саудівською Аравією. Важливим ринком у сегменті ділового туризму залишається Єгипет, попри те, що отримати українську візу досить важко.

Слід зазначити, що 2020 рік став фатальним для туристичної галузі, тож Україна поки ще не наздогнала "доковідні" показники. Хоча й відбувається відновлення галузі, але мотивація до масових подорожей ще занизька.

"Вʼїзний туризм у нас розвивається багато років, але не вистачає розуміння важливості галузі на рівні країни, визначення її як ключової сфери економіки. Україна має надпотужний туристичний потенціал і всі передумови для того, щоб поставити ставки саме на туризм. Це може принести величезні кошти для держави, — зазначає Юхновець. — За даними Всесвітньої туристичної організації, в 2019 році галузь в’їзного туризму принесла Україні 1,4 млрд доларів США. А це в умовах, що цьому туризму в нашій країні не приділяли належну увагу. Хоча ніщо не має такого впливу на формування позитивного бренду та іміджу країни у світі, як в’їзний туризм".

Юхновець підкреслює наявність двох головних проблем. Перша – промоція. Адже у багатьох іноземців Україна асоціюється з війною і небезпекою, нерозвиненою країною Європи з точки туризму. Друга проблема – це умови. До деяких регіональних пам’яток туристи не добираються через брак інфраструктури.

"В нас відносно недавно з’явилося пряме авіасполучення між двома найголовнішими туристичними містами – Львів і Одеса. Слід вирішувати логістичні проблеми поєднання міст, щоби дати змогу формувати більш широкі маршрути без витрачання великої кількості часу на переїзди. Сюди ж – стани доріг. І найболючіше – стани туристичних об’єктів", — перелічила президентка Асоціації.

За словами Юхновець, деякі позитивні зрушення є – візова лібералізація, певна допомога туристичній галузі в умовах пандемії. Нині туристичні стейкхолдери покладають надії на те, що позитивний поштовх дасть державний проєкт "Велика реставрація".

Перспективні напрямки

Як розповіла "Телеграфу" голова Державного агентства розвитку туризму (ДАРТ) Марʼяна Олеськів, Україна є максимально перспективною та доступною для проведення міжнародних ділових заходів: у нас достатньо ресурсів й ми повністю дотримуємось безпечних заходів для подорожей під час пандемії. За її словами, наразі в Україні проводяться MICE події (з англ. — Meetings, Incentives, Conferences, Exhibitions — галузь ділового туризму), але не в тому обсязі, який міг би бути, зважаючи на наші можливості. У статистичному звіті Міжнародної асоціації конгресів та конференцій ICCA за 2019 рік Україна займає лише 38 місце серед країн Європи, провівши 15 заходів. Але ці дані базуються лише на інформації членів ІССА. За результатами досліджень ЄБРР, який розробив для нас Дорожню карту конкурентоспроможності розвитку галузі туризму, в сегменті ділового туризму/MICE можна досягти швидких результатів, особливо якщо взяти за основу орієнтацію на залучення європейських клієнтів.

У ДАРТ вважають, що медичний туризм в Україні розвивається не так стрімко, як в інших країнах, однак на сьогодні це також один з найперспективніших напрямків. 

"Ми розуміємо, що чимало іноземців надають перевагу українському туризму, зокрема через приємні ціни (ледь не вдвічі нижча вартість, ніж у європейських країнах) та високу якість надання медичних послуг. Так, у 2019 році з метою лікування Україну відвідали майже 65 тис. іноземців. А з метою оздоровлення Україну відвідало удвічі більше туристів", — наводить дані Олеськів. 

Наприклад, тільки курорт Трускавець прийняв близько 40 тис. іноземців, із яких понад 40% — гості з Польщі. А за прогнозами представників українського медичного туризму, якщо б не ситуація з пандемією COVID-19, у найближчі кілька років варто було б очікувати його щорічне зростання до 10%.

Протягом останніх декількох років в Україні, як і в світі, набирає популярності еко- та зелений туризм. Цей вид туризму став чи не єдиним, на якого пандемія COVID-19 вплинула позитивним чином (у межах внутрішніх подорожей). Відсутність масових скупчень людей, мінімальний контакт із зовнішнім світом, природа та чисте повітря набули актуальності при карантинних обмеженнях та локдаунах у великих містах та агломераціях.

Як зазначили в ДАРТ, Україна як найбільша країна Європи з великою кількістю національних природних парків, різноформатними кліматичними зонами та багатою культурою у віддалених, сільських регіонах має одні з найкращих передумов для популяризації та розвитку екотуризму у Східній Європі. Зокрема можна приїхати і подивитися на традиційні ремесла і навіть спробувати себе у виробництві сирів, ткацтві килимів, виготовленні керамічного посуду або плетених виробів. Крім того, пояснюють в агентстві, це шанс для успішного розвитку локальних громад, які завдяки екотуризму зможуть відновити інфраструктуру і створити нові робочі місця.

В Україні наразі на досить високому рівні розвивається гастрономічний туризм. Розвитку винного або енотуризму сприяють спеціально розроблені туристичні маршрути. Окрім того, системна розбудова гастрономічних маршрутів стимулює розвиток сільських територій та регіонів загалом. 

"Один із таких проектів – "Дорога смаку та вина", який ми всіляко підтримуємо. Цей проєкт відкриває для туристів українські регіони Бессарабію та Закарпаття, де процвітає виноробство. Тут йдеться не лише про можливість продегустувати вино та ознайомитись з процесом виробництва. Винний туризм відкриває мандрівникам традиції та культуру нашої країни", — розповіла очільниця ДАРТ.

Проблеми

На думку Олеськів, є кілька основних проблем, які потрібно вирішити, щоб Україна була конкурентоспроможною туристичною країною на міжнародному ринку.

По-перше, відсутність або застарілість інфраструктури

"Пляжі на українських курортах не повинні нагадувати китайський Шанхай з хаотичною забудовою та безліччю рекламних вивісок. А дорога до гірських курортів має бути зручною, безпечною і не перетворитися у ще один елемент екстрим-туру. Без відновлення дорожньої і транспортної інфраструктури неможливі зручні та безпечні подорожі", — каже голова ДАРТ, зазначаючи, що Агентство активно співпрацює з Міністерством інфраструктури, "Укрзалізницею" та "Укравтодором", українськими аеропортами для визначення пріоритетних напрямів і конкретних кроків модернізації шляхів і оптимізації маршрутів до туристичних регіонів.

Зокрема, в результаті такої співпраці та запровадженню безвізового режиму з країнами Перської або Арабської Затоки, в Україну зараз щодня прилітає декілька сотен туристів з цього регіону.  

По-друге, рівень сфери обслуговування та якість надання туристичних послуг. 

"Намагаємось це виправити: співпрацюємо з міжнародними партнерами та активно переймаємо їхній досвід, — запевнила Олеськів. — Наприклад, Туреччина має важливий досвід для нас у питанні регулювання галузі, в правилах роботи, захисті туриста. Зрозуміло, що ця країна в туристичному секторі обігнала нас на десять років, але ми теж не стоїмо на місці".

Ще однією важливою перепоною розвитку в ДАРТ називають неефективне управління. Як заявила Олеськів, протягом багатьох років галузь розвивалась самостійно, без визначення пріоритетів і реальної підтримки з боку держави, а законодавча база вже давно застаріла й не відповідала сучасним реаліям. 

"Саме тому, як тільки запрацювало Агентство, ми розпочали активну роботу над оновленням Закону України "Про туризм". Наша мета — встановити чіткі, зручні, сучасні та зрозумілі правила роботи туристичної галузі, а це зі свого боку сприятиме розвитку туризму. Закон вже ухвалений у першому читанні, зараз фахівці Агентства разом з народними депутатами та експертами закінчують опрацювання понад тисячі правок до другого читання, яке очікуємо у найближчий місяць", — підкреслили в ДАРТ.

Окремо треба сказати про відсутність системного підходу і слабке використання сучасних маркетингових інструментів для промоції туристичних продуктів і окремих дестинацій.

"Щоб туристи їхали до нас, потрібно дати їм чітку і зрозумілу інформацію про наші туристичні можливості, показати країну і створити своєрідний вау-ефект. Тому Агентство вже запланувало декілька промо-кампаній на перспективних іноземних ринках і почало роботу над створенням багатомовного Національного туристичного порталу України, де буде представлена уся потрібна для мандрівників інформація про Україну та її регіони", — розповіла Марьяна Олеськів. 

Туристична Україна вражає і захоплює. Але, як вище зазначали наші спікери, потенціал дозволяє більше, нам ще є куди рости, як у плані сервісу, так і з точки зору інфраструктури та популяризації туризму. Тож давайте розвивати туристичну сторону України, адже нам дійсно є що показати і своїм громадянам, і гостям з інших країн.