Заборону на ввезення зерна з України продовжать? У ЄС спростували повідомлення польських ЗМІ

Заборона на експорт низки категорій продуктів харчування з України, яку єврокомісія наклала ще навесні 2023 року, продовжуватиме діяти і надалі. Поки що його продовжили до середини вересня.

Про це повідомляє польська агенція PAP, посилаючись на власні джерела.

Як стало відомо, Європейською комісією було продовжено заборону ЄС на імпорт пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшника з України до середини вересня.

Зазначається, що 28 квітня Єврокомісія досягла домовленості з Польщею, Болгарією, Угорщиною, Румунією та Словаччиною щодо українських агропродовольчих товарів, а 2 травня оголосила про введення тимчасових заходів щодо імпорту пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику з України.

Водночас, за даними ЄС, Болгарія, Угорщина, Польща та Словаччина зобов’язалися скасувати односторонні заходи щодо цих та інших товарів походженням з України. Цього ж дня втратило чинність розпорядження міністра розвитку та технологій Польщі від 21 квітня 2023 року про заборону імпорту сільськогосподарської продукції з України.

З 2 травня по 5 червня (з можливістю продовження) діє постанова ЄС, яка забороняє вільний обіг пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику з України в Болгарії, Польщі та Румунії, а також в Угорщині та Словаччині. Це зерно з України можна транспортувати транзитом територіями цих п’яти країн.

UPD. Тим часом у Єврокомісії опровергли інформацію журналістів про те, що рішення про продовження заборони вже було ухвалено. Там зазначили, що "Ще продовжуються обговорення, і ми повідомимо, коли вже буде ухвалено рішення, яке, ймовірно, буде пізніше сьогодні".

Спікер ЄК Міріам Гарсія Феррер також додала, що Єврокомісія перебуває у постійному контакті з Україною та п'ятьма членами ЄС, яких стосується заборона, щоб визначити умови подальшого транзиту українських товарів.

Нагадаємо, що Польща ще навесні заявила, що призупинить імпорт українського зерна через переповнені склади. Ці злаки мали залишитися в країні ненадовго і зрештою за допомогою ЄС мали потрапити до країн Африки. Однак цього не сталося.

Згодом з аналогічною проблемою зіткнулася Угорщина, а потім і Болгарія. Уряди цих країн зіткнулися із невдоволенням місцевих фермерів, у яких перестали купувати зерно, оскільки українське виявилося більш доступним, а тому були змушені звернутися за допомогою до Єврокомісії.